Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.6. Евристичні прийоми економічних задач : Теорія економічного аналізу : Бібліотека для студентів

4.6. Евристичні прийоми економічних задач


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 

Загрузка...

Евристика — наука про творче мислення. Звідси назва групи психологічних прийомів економічного аналізу, пов’яза-них із творчим пошуком розв’язання економічних задач. До евристичних методів розв’язання економічних задач відносять прийоми: аналогії, мозкової атаки, колективного блокнота, си-нектики, морфологічний аналіз тощо. Характеристику методів наведено в табл. 4.29.

У світовій практиці відомі такі неформалізовані моделі аналізу та прийняття управлінських рішень:

♦          модель сміттєвого контейнера;

♦          раціонально-дедуктивна модель;

♦          дискретно-інкрементальна модель;

♦          редукціонізм;

Таблиця 4.29

Характеристика евристичних прийомів рішення економічних задач

 

№ з/п  Назва прийому          Характеристика

1          Прийом аналогії        Являє собою використання подібного відомого рі-шення для відповіді на конкретне аналітичне пи-тання. У даному випадку аналітик повинен володі-ти особливими якостями: спостережливістю, пиль-ністю, здатністю до застосування досвіду

2 3       Прийом інверсії, чи системи "навпаки".    Уміння перевернути об'єкт "догори ногами", виве-рнути "навиворіт", поміняти місцями його складові і тому подібні дії дають можливість відмовитися від традиційних рішень

 

            Прийом “мозкової атаки”     Це метод інтенсивного генерування нових ідей, для чого необхідна творча співдружність груп фахівців різного профілю. На першій стадії реалізації такого прийому висувається серія ідей, і чим їх більше, тим краще буде очікуваний результат. Фахівці вва-жають, що для вирішення складних задач потрібно 400–500 первісних ідей, що накопичуються за кіль-ка сесій по 40—50 хвилин. Потім вони обговорю-ються з метою виявлення найоптимальніших для реалізації

4

5 6       Прийом

колективного

блокнота        Передбачає за визначений період (наприклад за мі-сяць) самостійне нагромадження ідей кожним уча-сником. По закінченні періоду керівник творчої групи систематизує матеріал і передає його на спі-льне обговорення для вироблення остаточного ви-рішення проблеми

 

            Прийом

контрольних

питань            Має мету за допомогою навідних запитань підвести до рішення задачі. У закордонній практиці знайшла поширення анкета А. Осборна, що включає дев’ять груп питань: що можна в об’єкті перетворити; що треба зробити навпаки; на який об’єкт схожий да-ний об’єкт; що можна скопіювати; які можливі нові комбінації об’єкта тощо

 

            Прийом синектики   Ставить задачу знайти потрібне рішення за рахунок подолання психологічної інерції, що полягає в пра-гненні йти традиційним шляхом. Рішення пробле-ми шукає група фахівців різних професій

Розділ 4

Продовження табл. 4.

№ з/п  Назва прийому

7

8 9       Морфологічний аналіз

 

            Інтуїтивні прийоми

 

            Неформалізовані методи

Характеристика

Використовує структурні, тобто морфологічні вза-ємозв’язки економічних явищ і процесів. Він за-снований на систематичному дослідженні всіх тео-ретично можливих варіантів, що випливають із закономірностей будови об’єкта аналізу. Прийом "морфологічної шухляди" припускає створення дерева цілей, чи матриці, де будуть відбиті всі по-казники, що характеризують об’єкт аналізу і при-чини можливих його змін. У результаті викорис-тання даного прийому одержують велику кількість різних рішень, аналіз яких дозволяє піти в зону, далеку від тієї, що лежить на поверхні. Побудова матриць – відповідальний процес, що вимагає учас-ті висококваліфікованих фахівців Засновані на минулому досвіді, на експертних оці-нках, коли до уваги береться індивідуальна думка фахівця чи колективна експертна оцінка Рішення економічних задач знаходять застосування насамперед в умовах, коли немає можливості фор-мально, за допомогою математичних моделей опи-сати істотні зв’язки економічних змінних і об’єктів. Така ситуація складається при прогнозуванні, рі-шенні вибору, необхідності здійснити творчий по-шук оптимальних рішень, відсутності умов для формалізації взаємозв’язків економічних явищ і процесів та можливості їхнього кількісного виміру

♦          науковий менеджмент;

♦          тейлоризм;

♦          модель універсального передбачення;

♦          тотальне управління якістю (ТОМ);

♦          теорія хаосу;

♦          теорія ігор.

Розглянемо детальніше окремі з них.

Модель сміттєвого контейнера. Вперше цей принцип прийняття рішень описав американський професор Джеймс Марч. Просто кажучи, це така організаційна модель, коли для

прийняття рішення співробітники компанії повинні генерува-ти невпинний потік завдань і пропозицій щодо їх вирішення. Увесь цей матеріал зрештою потрапить до сміттєвого кошика і лише малу частку запропонованих рішень буде розглянуто і залучено до фінального висновку.

Модель сміттєвого контейнера позначає процес зіткнення різноманітних проблем, рішень або їх специфічне поєднання.

Раціонально-дедуктивна модель. Назва цієї моделі обумов-лена двома причинами:

♦          найперше, це найвідоміша модель, за якою приймають-ся рішення (хоча й не найточніша).

♦          по-друге, вона виражає зміст наступної, дискретно-інкрементальної моделі.

Синоптична модель спонукає керівника до виконання та-кого алгоритму:

1.         Визначити проблему.

2.         Прояснити проблему та намітити пріоритетні цілі.

3.         Розробити систему альтернативних рішень.

4.         Дати оцінку кожній з альтернатив (використовуючи відповідні аналітичні методики).

 

5.         Порівняти прибутки, очікувані із кожних можливих рішень, та поставлені цілі.

6.         Обрати те з рішень, яке найповніше відповідає постав-леним цілям.

Хоч і опосередковано, однак дана модель передбачає, що керівник матиме здатність передбачити наслідки прийнятих рішень. У цьому полягає головна відмінність між цією та на-ступною моделями.

Дискретно-інкрементальна модель. Ця схема прийняття рішень була запропонована ще одним американським вченим, спеціалістом з політичної теорії Чарльзом Ліндбломом. Він прийшов до висновку, що більшість рішень приймаються не-великими частками в ході розгортання проблеми, та кожне з них мало пов’язане з попереднім.

До певної міри дискретно-інкрементальна модель — це ко-ли кажуть “ми перейдемо цей міст лише тоді, коли до нього

Розділ 4

дістанемося”. Можна рекомендувати цю методику найперше людям практичним. Бо ж навіщо витрачати стільки часу та енергії, проробляючи рішення, які невідомо чи доведеться приймати?

Цей підхід повністю протилежний попередній раціональ-но-дедуктивній моделі, яка передбачає повне окреслення та розуміння проблеми, а також збір відповідної інформації для розробки різноманітних варіантів та їх раціональної оцінки перед вибором найбільш вдалої програми дій.

Ліндблом переконаний, що дискретний інкременталізм — це набагато чутливіший спосіб прийняття рішень. Трап-ляється так через те, що людська сутність опрацьовувати інформацію має свої межі, та навіть якби знати наперед, які са-ме дані стануть потрібними, повної поінформованості однако-во досягти не вдається.

Редукціонізм — це не просто модель, а скоріше науковий рух, що суттєво вплинув на способи, до яких ми вдаємося, вирішуючи ті чи інші проблеми. Цей підхід ґрунтується на пе-реконанні, що проблему можна звести до найменшого її ком-понента і, зрозумівши його, віднайти логіку у всій цілісності.

Науковий менеджмент — тейлоризм. Тейлор був інжене-ром-виробничником і розвинув свою теорію “наукового ме-неджменту” на зламі століть. Він уславився своїми часовими експериментами на заводах “Міdvale Steel Works”, де працю-вав головним інженером: за допомогою секундоміра складна робота розбивалася на простіші операції, завдяки чому підви-щувалась її ефективність. Науковий менеджмент Тейлора по-лягає в похвилинному розподілі індивідуальних завдань працівників. Прорахувавши кожен окремий момент і кожну окрему операцію, необхідні для виконання певного завдання, Тейлор вірив, що йому вдасться визначити оптимальний час його закінчення. Озброєний цією інформацією, керівник міг оцінити, як добре працівник справляється зі своєю роботою.

Щоправда, Тейлор розглядає керівні кадри як фактор об-меження можливості для прийняття рішень всередині організації. Фактично він бачить працівників не більше, ніж ком-понентами машини, що нею керують згори.

Універсальне передбачення. Це переконання, що все можна передбачити. Ідея виникла у 60-ті рр., коли поява потужних комп’ютерів уможливила дивовижну точність розрахунків і розробку американської та радянської космічних програм.

Те, що науковці та інженери можуть точно вирахувати си-лу імпульсу, необхідного для доставки ракети на задану орбіту чи навіть для досягнення Місяця, переконало багатьох у тому, що всі наступні події стають передбачуваними, якщо зібрано правильну інформацію і правильно застосовано закони фізи-ки. Фактично такий погляд був навіяний вражаючою, незвич-ною ще тоді потужністю комп’ютерів.

Деякі вчені почали вірити, що можна, приймаючи рішен-ня, скласти з себе відповідальність за вибір варіантів — люди-на мусила поступитись місцем машині. Якби всі рішення приймалися комп’ютерами, казали вони, жодних помилок більше б не траплялося.

Отож, мистецтво прийняття управлінських рішень на ос-нові проведеного аналізу полягає у виборі правильних методів і прийомів для того, щоб прийняте рішення було ефективним.