4.5. Способи детермінованої комплексної оцінки результатів діяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 

Загрузка...

Аналітики постійно прагнуть одержувати узагальнюючу оцінку результатів господарської діяльності організації чи її підрозділів. Важливо, що така комплексна оцінка може висту-пати в ролі порівняльної характеристики комерційної діяльності конкуруючих фірм, служити основою для вибору пер-спективних варіантів розвитку. Дослідники давно прийшли до висновку про те, що неможливо виділити з числа результатив-них показників який-небудь один у якості загального, придат-ного для комплексної оцінки. Це пов’язано зі значною і всезро-стаючою кількістю як об’єктів аналізу, так і індикаторів, кри-теріїв діяльності. Звідси виникає необхідність формування комплексної оцінки на базі системи показників, агрегування яких тим чи іншим способом дозволить ранжувати результати.

Конструювання інтегрального показника для узагальню-ючої комплексної оцінки може проводитися методами: сум; се-редньої геометричної; коефіцієнтів; суми місць; відстаней, так-сонометричним, матричним методом тощо.

Комплексна оцінка методом суми визначається шляхом підсумовування фактичних значень показників чи їхніх темпів зростання стосовно бази порівняння. Недолік цього ме-тоду — можливість одержання високої оцінки по загальному показнику при відставанні деяких інших, коли відбувається згладжування, вирівнювання загального результату. Викорис-тання даного методу вимагає дотримання вимоги односпрямо-ваності окремих показників, що досліджуються. Якщо ріст по-казників-критеріїв оцінюється позитивно, то безпосередньо інтегрувати їх з тими показниками, зменшення яких також розцінюється позитивно, не можна.

Метод середньої геометричної базується на визначенні ко-ефіцієнтів за окремими показниками, коли за одиницю прий-мається найвище значення даного індикатора. Інтегральна оцінка розраховується за формулою середньої геометричної.

Метод коефіцієнтів заснований на одержанні інтегрально-го показника шляхом перемноження відповідних коефіцієнтів і, власне кажучи, аналогічний методу середньої геометричної.

Метод суми місць припускає попереднє ранжирування кожного об’єкта аналізу — організації чи підрозділу, в залеж-ності від рівня показників, що досліджуються. Число місць по-винно дорівнювати кількості організацій, що аналізуються.

Розділ 4

Чим менша сума місць, тим вищий ранг привласнюється об’єкту.

Треба відмітити, що з метою одержання більш точної ком-плексної оцінки кожним з перерахованих методів може бути врахована порівняльна значущість показників-індикаторів. Коефіцієнти значущості, як правило, визначаються експерт-ним шляхом.

В основу таксонометричого методу покладені операції з матрицями. Наприклад, необхідно проранжувати т підпри-ємств за n показниками. Тоді сукупність значень показників по цій групі підприємств можна подати у вигляді матриці:

 

'x11     ...         X1       ...         Xm

...         ...         ...         ...         ...

Хг1      ...         xv        ...         Хгп

...         ...         ...         ...         ...

Xm1    ...         ХЩ     ...         mn

де і = 1, .. .m — номер показника; j = 1, ... n — номер підприємства.

Всі показники мають різну природу і непорівнянні один з одним, тому наступним кроком повинно бути нормування по-казників. З цією метою проведемо заміну матриці Х на матри-цю Y.

 

У11     ...         У1       ...         У1п

...         ...         ...         ...         ...

У1       ...         Уч       ...         yin

...         ...         ...         ...         ...

V                     V                     V

X -X, -            1 »

де у.. =            , ХІ = *Z,xi — середнє значення г-го по-

у a.      т І=1 у

казника для всіх підприємств;

Q2 =    *У.(х- -Xi)2 — дисперсія значень г'-го показника.

т І=1 ь

Проведення процедури нормування знімає вплив абсо-лютних величин і варіації значень самих показників.

На наступному етапі проводиться формування “еталонно-го підприємства”. З цією метою в кожному рядку обирається найбільше (або найменше) значення відповідного показника в залежності від того, яка його оптимальна характеристика. Ха-рактеристика еталонного підприємства — це матриця-сто-впець:

/■■,

Розрахунок квазивідстаней R- від будь-якого підприємства до еталону дає значення для всіх т підприємств:

Вибір найкращого підприємства здійснюється методом найменших квадратів. Підприємство, що має мінімальне зна-чення Rj, слід вважати найкращим.

При використанні методу відстаней встановлюється близькість об’єктів аналізу — акціонерних товариств, фірм, цехів, до об’єкта-еталона по кожному з показників, що порівнюються. Спочатку визначаються коефіцієнти за кож-ним показником як відношення його значення до показника-еталона з максимальним рівнем (хц / хтах). Потім розрахо-вується сума квадратів отриманих коефіцієнтів. Якщо є мож-ливість врахувати порівняльну значущість індикаторів, то ко-жен квадрат збільшується на відповідний ваговий коефіцієнт значущості. Потім із суми квадратів знаходиться квадратний корінь.

Розділ Rj =

Xt,j

x„„

2

*K„

Найбільшому значенню рейтингової оцінки (Rj) відповідає перше місце в ранжуванні підприємств за результа-тами їх діяльності. В основі даного методу лежить близькість показника до еталона.

В якості рейтингової оцінки способом відстаней може ви-користовуватись різниця між еталоном і показником — ко-ефіцієнтом. При цьому першому місцю буде відповідати най-менша величина показника рейтингової оцінки.

Розглянемо методику і послідовність розрахунків на умовних прикладах:

– Метод суми місць.

Відомі показники рентабельності продажу, обертання за-пасів та виручки від реалізації для шести торгових підприємств, що діють в одному і тому самому місці за вере-сень 2003 р. (табл. 4.22). Необхідно проранжувати підприємства з використанням інформації про показники.

Таблиця 4.22

Показники діяльності підприємства за вересень звітного року

 

Середнє значення в

рядку, x           Середнє квадратич-не відхи-лення, ó ³

33        7,07

8,0       3,45

165      73,4

Показники

Рентабельність продажу, %

Обіговість запасів, днів

Виручка від реалі-зації, тис. грн

 

Підприємства

1          2          3          4          5          6

28        33        37        35        31        34

10,4     8,3       8,8       7,4       6,1       6,8

123      186      189      204      154      134

Використовуючи метод суми місць, отримаємо результат (табл. 4.23).

Таблиця 4.23

Ранжування підприємств методом суми місць

 

Показники     Підприємства

 

            1          2          3          4          5          6

Рентабельність продажу, % 6          4          1          2          5          3

Обіговість запасів, днів        6          4          5          3          1          2

Виручка від реаліза-ції, тис. грн      6          3          2          1          4          5

Сума місць     18        11        8          6          10        10

Сума місць мінімальна у підприємства № 4, тобто за цим критерієм його слід вважати найкращим.

– Для використання таксонометричного методу вихідні дані подано у вигляді матриці:

X

 

[m

28

33        37        35        31        34 )

8,3       8,8       7,4       6Д       6,8

186      189      204      154      134

-0,28 -0,55 -0,15

Перетворимо вихідну матрицю в матрицю У, кожний еле-мент якої являє собою різницю між відповідним елементом матриці X і середнім значенням по рядку, в якому елемент роз-ташований, поділений на величину середньоквадратичного відхилення. Матриця У має вигляд:

0,14

-o°:42J

Y

'-0,71 0 0,57 0,28 0,70 0,09 0,23 -0,17 -0,57 0,29 0,33 0,53

Еталонне підприємство ye =( y1e y2e y3e )=(0,57–0,550,53). Еталон складено із кращих значень по кожному рядку мат-риці Y.

В якості кращих обрано максимальні значення показників виручки від реалізації та рентабельності, оскільки вважається,

Розділ 4

що чим більші ці значення для конкретного підприємства, тим краще. При аналізі зміни обіговості запасів в днях хорошим знаком вважається прискорення обіговості, тобто при таксо-нометричному аналізі за еталон слід приймати найменше зна-чення нормованого показника обіговості.

Розрахуємо квазивідстані Rj для підприємств, що аналізу-ються:

Для підприємства 1: R1 = (–0,71–0,57)2 + (0,7–(–0,55))2 + +(0,57–0,53)2 = 4,41.

Для підприємства 2: R2 = (0–0,57)2 + (0,09–(–0,55))2 + +(0,29–0,53)2 = 0,79.

Для підприємства 3: R3 = (0,57–0,57)2 + (0,23–(–0,55))2 + +(0,33–0,53)2 = 0,65.

Для підприємства 4: R4 = (0,28–0,57)2 + (–0,17–(–0,55))2 + +(0,53–0,53)2 = 0,23.

Для підприємства 5: R5 =(–0,28–0,57)2+(–0,55–(–0,55))2 + + (–0,15–0,53)2 = 1,18.

Для підприємства 6: R6 = (0,14–0,57)2 + (–0,35–(–0,55))2 + +(-0,42–0,53)2 = 1,13.

Найменшим буде значення показника R для підприємства №4. Тому за трьома розглянутими критеріями це підприємство, як і при використанні методу суми місць, слід вважати найкращим.

– Метод відстаней.

На основі інформації про динаміку показників проведемо комплексну оцінку діяльності акціонерних товариств методом відстаней. Вихідні дані для аналізу наведено в табл. 4.24.

Вихідні дані

Таблиця 4.

¹ з/п

1

2

3 4       Показники     Акціонерні товариства         Коефіцієнт значущості

 

           

            ¹10       ¹11       ¹12       ¹13      

 

            Виручка від реалізації, тис.грн        100,2   104,8   101,4   103,1   4

 

            Продуктивність праці, грн   99,8     103,2   96,3     102,4   2

 

            Фондовіддача основних фон-дів, коп.       98,3     100,7   98,2     100,9   2

 

            Прибуток від звичайної діяль-ності, тис.грн         97,6     109,3   100,6   104,1   3

Таблиця 4.25 1. Визначаємо відношення показників до еталону

(Xij /Xmax)

 

¹ з/п     Показники     Акціонерні товариства         Коефіцієнт значущості

 

           

            ¹10       ¹11       ¹12       ¹13      

 

1          Виручка від реалізації, тис.грн        0,956   1          0,968   0,976   4

2          Продуктивність праці, грн   0,976   1          0,933   0,992   2

3          Фондовіддача основних фондів, коп.        0,974   0,993   0,973   1          2

4          Прибуток від звичайної діяльності, тис.грн          0,893   1          0,92     0,952   3

2. Визначаємо рейтингову оцінку з урахуванням ко-

ефіцієнта значущості

Xi ,j X

Ê

Розділ 4

 

                                   Таблиця 4.26

¹ з/п

1

2 3

4          Показники     Акціонерні товариства         Коефіцієнт значущості

 

           

            ¹10       ¹11       ¹12       ¹13      

 

            Виручкавідреалізації, тис.грн          3,656   4          3,748   3,81     4

 

            Продуктивність праці, грн   1,87     2          1,741   1,968   2

 

            Фондовіддача основних фо-ндів, коп.       1,897   1,992   1,893   2          2

 

            Прибуток від звичайної дія-льності, шс.грн          2,392   3          2,539   2,719   3

            Рейтингова оцінка ураху-ваннямкоеф. значущості           3,132   3,315   3,149   3,239   -

Rj =     \| max  

           

           

           

           

 

Місі     ДЄ      I | IV | II          III       

Рейтингова оцінка підприємств з урахуванням ко-ефіцієнтів значущості складатиме:

Для підприємства 10: R10= ^3,656 +1,87+ 1,897+ 2,392 = =3,132.

Для підприємства 11: R11 = ,/4 + 2 + 1,992 + 3 =3,315.

Для підприємства 12: R12= ^3,748 +1,741+ 1,893+ 2,5392 = 3,149.

Для підприємства 13: R13= ,/3,81 + 1,968 + 2 + 2,719=3,239.

Найменшим буде значення показника R для підприємства № 10. Тому за чотирма розглянутими критеріями це підприємство слід вважати найкращим, його показники знахо-дяться найближче до вибраного еталона.

О.С. Чигринська, T.M. Власюк ТЕОРІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Матричний метод також належить до групи методів, що використовуються для узагальнюючої комплексної оцінки ре-зультатів діяльності підприємства. Він дозволяє розглядати найважливіші показники при їх змінах та у взаємозв’язку, виділивши при цьому показники витратні та ресурсні. При комплексній оцінці особливо важливо порівнювати досягнуті кінцеві результати роботи з затраченими ресурсами. Найпрог-ресивнішим методом економічного аналізу для такої ком-плексної оцінки діяльності підприємства і є матричний метод.

В основі цього методу є матрична модель, яка дозволяє:

♦          визначити велику кількість похідних показників (з по-чаткових 8-10 найважливіших);

♦          виявити зміну кожного з цих похідних (коефіцієнт зро-стання);

♦          встановити, які з них низькі та які резерви;

♦          виділити показники, що характеризують затрати та по-казники результативності;

♦          співставити досягнуті результати з затраченими ресур-сами;

♦          визначити ступінь інтенсивності виробництва і резуль-тативність усіх видів витрат.

Аналіз починається з вибору найважливіших 8-10 показ-ників, що комплексно характеризують результати роботи підприємства в звітному періоді. Як базові можуть бути вико-ристані ці самі 8-10 показників за попередній період або роз-рахункові (планові). На основі цих показників будуються дві матриці: звітного та попереднього періодів.

За допомогою одержаних двох матриць розраховується третя матриця — результативна. Матриця звітного періоду бу-дується таким чином: зверху вниз (у кожному рядку) простав-ляється позначення всіх 8-10 показників і зліва направо та-кож. На перетині кожного рядка з кожним стовпцем простав-ляються елементи xij, де і — номер рядка,7 — номер стовпця.

Елементи xij розраховуються діленням значення показни-ка, який записаний в стовпчику на значення показника, що

Розділ 4

знаходиться в рядку. Аналогічно розраховуються елементи матриці за попередній період (планові, розрахункові).

Елементи результативної матриці розраховуються ділен-ням кожного елемента матриці звітного періоду на кожний елемент матриці попереднього періоду.

За допомогою елементів результативної матриці визнача-ються чотири коефіцієнти:

1. Середнє арифметичне значення індексів кінцевих ре-зультатів

x +x +x +x +x +x

Y= 21  31 32   41        42        43

6

2. Середнє арифметичне значення індексів ресурсів x +x +x +x +x +x +x +x +x +x

_ 54     64        65        74        75        76        84        85        86        10

3. Середнє арифметичне значення індексів витрат

Далі розраховується узагальнюючий індекс ефектив-ності виробництва

(71+73> 0,5

Y =

2

Y

З точки зору ефективності господарювання кінцеві ре-зультати повинні зростати швидше, ніж ресурси та витрати. Виходячи з цього, якщо Yузаг більше 1, то підприємство працю-вало ефективно, а якщо менше 1, то ні.

Розрахунок матриць та чотирьох показників — процес до-сить трудомісткий, а тому ці розрахунки краще виконувати на комп’ютері. Розглянемо використання матричного методу в аналізі на конкретному прикладі. Вихідні дані для розрахунків наведені в табл. 4.25.

Таблиця 4.25

Вихідні дані

 

Показники     Одиниці виміру        Фактичні дані

 

           

            За звітний період      За попередній період

1. Загальна сума прибутку   тис.грн           265,9   39,5

2. Випуск продукції в діючих оптових цінах         тис.грн           3032    1456

3. Чистий дохід         тис.грн           2998    1354,9

4. Матеріальні витрати        тис.грн           796      454

5. Собівартість продукції      тис.грн           3091    1567,2

6. Основні виробничі фонди           тис.грн           11681  11783

7. Фонд зарплати      тис.грн           1166,5 459,3

8. Чисельність промислово-виробничо-го персоналу    осіб     417      444

Таблиця 4.26

Матриця попереднього періоду

 

39,500 36,860 34,300 11,490 39,680 298,300           11,630 11,240

0,027   1456,000         0,931   0,312   1,076   8,093   0,316   0,305

0,029   1,075   1355,000         0,335   1,157   8,697   0,339   0,328

0,087   3,207   2,984   454,000           3,452   25,950 1,012   0,978

0,025   0,929   0,865   0,290   1567,000         7,519   0,293   0,283

0,003   0,124   0,115   0,039   0,133   11780,000       0,039   0,038

0,086   3,170   2,950   0,989   3,412   25,650 459,300           0,967

0,089   3,279   3,052   1,023   3,530   26,540 1,034   444,000

Таблиця 4.27

Матриця звітного періоду

 

265,900           11,400 11,270 2,994   11,620 43,930 4,387   1,568

0,088   3032,000         0,989   0,263   1,019   3,853   0,385   0,138

0,089   1,011   2998,000         0,266   1,031   3,896   0,389   0,139

0,334   3,809   3,766   796,000           3,883   14,670 1,465   0,524

0,086   0,981   0,970   0,258   3091,000         3,779   0,377   0,135

0,023   0,260   0,257   0,068   0,265   11680,000       0,100   0,036

0,228   2,599   2,570   0,682   2,650   10,010 1167,000         0,358

0,638   7,271   7,189   1,909   7,412   28,010 2,797   417,000

Розділ 4

Таблиця 4.28

Результативна матриця

 

6,732   0,309   0,329   0,261   0,293   0,147   0,377   0,140

3,233   2,082   1,063   0,842   0,947   0,476   1,220   0,451

3,042   0,941   2,213   0,792   0,891   0,448   1,148   0,425

3,839   1,188   1,262   1,753   1,125   0,565   1,449   0,536

3,413   1,056   1,122   0,889   1,972   0,503   1,288   0,476

6,790   2,101   2,232   1,769   1,990   0,991   2,562   0,947

2,651   0,820   0,871   0,690   0,777   0,390   2,540   0,370

7,168   2,217   2,356   1,867   2,100   1,056   2,704   0,939

Y1= 2,25085; Y2= 1,42309; Y3= 2,90694; Y4= 1,81218.

Матриця попереднього, звітного періодів та результатив-на розраховувалися на комп’ютері за спеціальною програмою. За результатами розв’язання задачі видно, що підприємство в звітному періоді працювало ефективніше, ніж у попередньому (Y4= 1,81218).