4.3.2. Спосіб порівняння


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 

Загрузка...

В економічних дослідженнях широке поширення одержав спосіб порівняння. Він являє собою оцінку й аналіз об’єкта, що досліджується, через аналогічні об’єкти (логічно порівнянні, але різнорідні за економічним змістом). Тобто порівняння як метод спосіб дослідження здійснюється через зіставлення одно-го показника (невідомого) з іншими (відомими) показниками з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.

Використання в економічному аналізі різних типів порівнянь (в залежності від обраної бази) дозволяє вирішува-ти різноманітні аналітичні задачі. Характеристику призначен-ня прийому порівняння в економічному аналізі наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Використання прийому порівняння в економічному аналізі

 

Тип порівнянь           Задача аналізу

1. Порівняння планових і фактичних показників Оцінка виконання плану та його обґру-нтованості

2. Порівняння фактичних показників з нормативними   Оцінка ефективності використання ре-сурсів

3. Порівняння фактичних показників з аналогічними показниками мину-лих років   Виявлення тенденцій і закономірностей розвитку економічних процесів

4. Порівняння показників підприємст-ва, що аналізується, з аналогічними показниками передового підприємства Вивчення передового досвіду та пошук резервів підвищення ефективності ви-робництва

5. Порівняння пов’язаних між собою показників за ряд періодів           Виявлення форми та напрямку зв’язку між показниками

6. Зіставлення аналогічних показни-ків за квартали        Виявлення рівномірності формування показника за період, що вивчається

7. Порівняння показників підприємс-тва із середньогалузевими          Вивчення загальних показників та спе-цифічних факторів, які впливають на результати діяльності підприємства

            Розділ 4

Важливою умовою порівняння показників є їхня порівнянність. Досягнення порівнянності показників можливе за таких умов:

♦          нейтралізація впливу кількісного фактора;

♦          нейтралізація впливу цінового фактора;

♦          урахування впливу структурних зрушень на обсяг ви-робленої та реалізованої продукції;

♦          забезпечення однакової тривалості періодів, що порівнюються;

♦          забезпечення тотожності методики розрахунку порівнюваних показників;

♦          урахування соціально-економічних умов розвитку досліджуваних об’єктів.

Для нейтралізації впливу фактора обсягу виробництва пе-рераховують планове значення фактора, що корелює, виходя-чи з фактичного обсягу виробництва.

Наприклад, якщо порівняти фактичну суму витрат У (Уфі х Сфі) з плановою У (Vплі х Сплі), то різниця цих показників обумовлена зміною собівартості окремих видів продукції і зміною в обсязі виробництва продукції. Для нейтралізації об’ємного фактора планову суму витрат необхідно перераху-вати на фактичний обсяг виробництва продукції У (Уфі х Сплі) і потім порівняти з фактичною сумою витрат (табл. 4.4).

Таблиця 4.4

Нейтралізація впливу фактора обсягу та структури випуску продукції на її собівартість

 

Вид продук-ції           Собівартість одиниці проду-кції, грн         Обсяг виробництва, од.       Сума витрат, грн

            за пла-ном     фак-тично      за пла-ном     фак-тично      за пла-ном     за плано-вою со-бівартіс-тю            за фактич-ною собі-вартістю

А         25        22        10 000 12 000 250 000           300 000           264 000

Б          33        30        5 000   6 000   165 000           198 000           180 000

Разом                                                 415 000           498 000           444 000

Таким чином, відхилення фактичної собівартості товарної продукції від планової без урахування зміни обсягу вироб-ництва та структурних зрушень становило 29 тис. грн (444000 - 415000). Нейтралізація обсягу виробництва та структури досягається порівнюванням фактичної собівартості продукції з плановою, перерахованою на фактичний обсяг та структуру (444000 - 498000 = -54000 грн).

Для нейтралізації впливу вартісного (цінового) фактора необхідно перерахувати фактичні показники, виходячи з пла-нового рівня цін. Наприклад, для нейтралізації вартісного фактора необхідно фактичний обсяг випуску продукції вира-зити в плановій оцінці У (Уфі х Сплі) і зіставити з плановим об-сягом продукції в тій самій оцінці У (Уплі х Сплі).

Як база для порівняння можуть використовуватися:

♦          показники минулих років;

♦          бізнес-планові і нормативні значення;

♦          досягнення науки і передового досвіду;

♦          рівні показників найближчих конкурентів;

♦          середні показники об’єктів дослідження в територіаль-ному розрізі;

♦          варіанти управлінських рішень;

♦          теоретично максимально можливі, потенційні і прогно-зовані показники тощо.

Дуже змістовними є порівняння рівнобіжних і динамічних рядів, що дозволяють виявити форму й особливості взаємозв’язків між показниками. Так, зростання виручки від продажів при одночасному зростанні середньої за той самий період вартості обладнання призведе до росту їхньої фон-довіддачі тільки в тому випадку, якщо ріст вартості активної частини основних виробничих фондів буде відбуватися більш повільними темпами. Вертикальні порівняння дозволяють вивчити структуру явищ і процесів і тенденції в їхній зміні.

Цікаві багатомірні порівняння в аналізі, коли зіставляють-ся кілька показників (часом широке їхнє коло) за декількома об’єктами. Багатомірні порівняння використовуються для

            Розділ 4

комплексної оцінки результатів діяльності при конкурентних зіставленнях з метою встановлення фінансових ризиків. Для таких порівнянь розроблені і використовуються на практиці спеціальні алгоритми.

Роль порівнянь в економічному аналізі визначається тим, що цей спосіб дозволяє досягти ряду важливих цільових на-станов, наприклад, таких, як:

♦          оцінка ходу виконання поточних і перспективних бізнес-планів:

♦          наявних можливостей економії ресурсів,

♦          вибору оптимальних варіантів рішення,

♦          оцінка ступеня бізнес-ризиків.