1.2. Види обліку та нормативно-правова база їх регулювання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

У господарському обліку розрізняють такі його види: опе-ративний (оперативно-технічний), статистичний та бухгал-терський.

Оперативний (оперативно-технічний) облік використо-вується для спостереження і контролю за окремими (найваж-ливішими) операціями чи господарськими процесами з метою керівництва ними в міру їх здійснення на всіх рівнях управління господарством (держави, галузі, регіону, підприємства).

На макрорівні (рівні управління державою) прикладом оперативного обліку є облік постраждалих та економічних наслідків від землетрусів та повеней, на мезорівні — облік об-сягів зібраного зерна в регіоні на певну дату; на мікрорівні (рівні підприємства) — облік робітників, які вийшли на робо1. Бухгалтерський облік в системі господарського обліку України

ту, облік обладнання, яке вийшло з ладу та було відремонтова-но за зміну (місяць).

На відміну від двох інших видів господарського обліку, оперативний законодавчо не регулюється та не є обов’язковим у роботі вітчизняних підприємств.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні явища та процеси. Зокрема, на макрорівні — обсяги виробництва товарів та надання послуг, індекси цін та інфляції, чисельність населення та народжуваність, продуктивність праці, рівень її оплати тощо; на рівні управління галуззю та ок-ремим підприємством — обсяги виробництва та збуту, чи-сельність робітників та службовців, рівень відпускних цін тощо.

Законом України “Про державну статистику” в редакції Закону України від 13 липня 2000 р. №1922-III передбачено обов’язки підприємств з безкоштовного подання органам дер-жавної статистики в повному обсязі та за формою, у визначені терміни достовірної статистичної інформації та даннх бухгал-терського обліку.

Бухгалтерський облік полягає в безперервному, суцільно-му, документально обгрунтованому і взаємопов’язаному відо-браженні об’єктів цього виду обліку (господарських засобів, джерел їх формування, процесів і результатів господарської діяльності) в грошовому виражені для забезпечення користу-вачів бухгалтерської інформації з метою прийняття уп-равлінських рішень. Назва цого виду обліку походить від на-зви відповідної практичної діяльності “бухгалтерія”, яка дослівно перекладається українською мовою як книговедення, а в перекладі за змістом означає рахівництво.

Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.06.1999 р. №996-ХІV (далі — Закон №996) дано визначення бухгалтерського обліку як процесу виявлення і реєстрації, накопичення, узагальнення, збереган-ня та передачі інформації про діяльність підприємства внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття рішень [Додаток 5].

Господарським Кодексом України підприємство визна-чається як самостійний суб’єкт господарювання, створений

компетентним органом державної влади або органом місцево-го самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства як юридична особа можуть створюватись як для здійснення підприєм-ництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Наказом Держстандарту України від 22 листопада 1994 р. №288 затверджено Класифікатор організаційно-правових форм господарювання:

суб’єкти господарювання або підприємства, що займають-ся комерційної господарської діяльністю (підприємництвом):

♦          індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне, державне комунальне, спільне підприємства;

♦          підприємство, засноване на повній власності громадя-нина або юридичної особи іноземної держави;

♦          кооператив, орендне підприємство, селянське (фер-мерське) господарство;

♦          споживче товариство, спілка споживчих товариств;

♦          акціонерне товариство (відкрите та закрите);

♦          товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, ко-мандитне товариство;

♦          асоціація, корпорація, консорціум, концерн, об’єднання, дочірнє підприємство;

♦          підприємець;

суб’єкти господарювання або підприємства, що не займа-ються комерційної господарської діяльністю (підприємницькою діяльністю):

♦          організація, заклад, установа, організація орендарів, ор-ганізація покупців;

♦          політична партія, громадська організація, релігійна ор-ганізація;

відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання або підприємств: філія та представництво.

1. Бухгалтерський облік в системі господарського обліку України

Кожен з видів господарського обліку має свої предмет та об’єкти, завдання, способи одержання й опрацювання інфор-мації, здійснює свої функції. Характеристику видів госпо-дарського обліку подано в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Характеристика видів господарського обліку

 

Види господарсь-кого обліку          Особливості та відмінності

Оператив-ний або опе-ративно-технічний          Предмет – господарська діяльність підприємства та господарчі процеси (явища) на макрорівні та мікрорівні, об’єкт – окремі опе-рації чи процеси господарювання не з фінансової точки зору.

Відзначається оперативністю опрацювання інформації, що визначає мету цього виду обліку – надання інформації на будь-який момент про окремі операції чи процеси, що має значення в умовах швидкого реагування на зміни зовнішнього середо-вища об’єкта управління та в надзвичайних ситуаціях.

Відсутня законодавчо встановлена система первинної доку-ментації, тому немає обов’язковості її ведення. За необхідності підприємство створює свої форми документів.

Залежно від об’єктів обліку використовуються натуральні, трудові та грошові вимірники, але переважно два перших. Гро-шовий вимірник застосовується не для узагальнення інформації, як в бухгалтерському обліку, а тому, що цього вимагає характер об’єктів обліку. Наприклад, для контролю грошових коштів, що надходять від покупців згідно з договірними умовами та навпаки – перераховуються постачальникам в якості оплати за товарно-матеріальні цінності

Статис-тичний         Предмет – масові суспільно-економічні явища і процеси. Об’єктом можуть виступати окреме підприємство, галузь, регіон, країна в цілому.

Статистична облікова інформація та відповідно статистична зві-тність певною мірою базується на даних оперативного та бухгал-терського обліку. Вона застосовується для перспективного плану-вання та аналізу на макрорівні управління.

В Україні законодавчо встановлено зміст та форми статисти-чної звітності, які подаються суб’єктами господарської діяльності в місцеві органи статистики.

Статистичні дані можуть бути представлені всіма видами вимірників (натуральними, грошовими, трудовими) та опрацьо-вувані власно статистичними методами (вибіркові методи, метод відносної та середньої величини тощо)

Продовження табл. 1.

Види госпо-дарського обліку

Бухгал-терський

Особливості та відмінності

Предмет – господарська діяльність підприємств в системі розширеного суспільного відтворення.

Об’єкти – всі господарські засоби (оборотні та необоротні засоби), та джерела їх формування (власні та залучені), всі гос-подарські процеси (постачання, виробництво, збут) і результа-ти діяльності (прибуток, збиток).

Особливість бухгалтерської інформації полягає в тому, що вона представляється за допомогою всіх вимірників, але обов’язково узагальнюється в грошових.

Бухгалтерський облік відрізняється від вищенаведених видів господарського обліку систематичністю та послідовністю відо-браження стану та змін об’єктів обліку, а також обов’язковим документальним оформленням цих змін.

Методичну основу бухгалтерського обліку складають певні способи опрацювання облікової інформації – документування й інвентаризація, оцінка та калькуляція, рахунки та подвійний запис, балансові узагальнення

У свою чергу бухгалтерський облік поділяється:

за сферою діяльності — на виробничо-торговельний (ве-деться всіма суб’єктами господарської діяльності, за винятком бюджетних та банківських установ), бюджетний і банківський, які відрізняються об’єктами, методом та технікою ведення;

за обліковими функціями — на фінансовий, управлінський (внутрішньогосподарський) і податковий.

Фінансовий облік — комплексний та системний облік май-на, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Згідно зі ст. 13 Закону №996, звітний період — це кален-дарний рік, який розбивається на квартали.

Фінансовий облік ведуть відповідно до законодавства країни, з урахуванням міжнародних та національних стан-дартів бухгалтерського обліку (Додаток 1). Національне поло-ження (стандарт) бухгалтерського обліку або Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) — норматив1. Бухгалтерський облік в системі господарського обліку України

но-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів Ук-раїни, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерсь-кого обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам (ст. 1 Закону №996).

Фінансовий облік являє собою процес формування інформації про діяльність підприємства, яка узагальнється у грошових вимірниках в формах фінансової звітності підриємства. Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період (ст. 1 Закону №996).

Цей вид бухгалтерського обліку є обов’язковим для всіх підприємств (п. 2 ст. 3 Закону №996).

Управлінський облік (внутрішньогосподарський) — це облік та контроль витрат та доходів (фінансових результатів) підприємства за центрами відповідальності (в розрізі асорти-менту виробів, товарів, послуг) з метою підвищення ефектив-ності його функціювання. Інформація, яка опрацьовується в цьому виді обліку, складає комерційну таємницю підпри-ємства та використовується лише його менеджерами та влас-никами. Прикладом управлінського обліку можуть бути: оцінка витрат на утримання і експлуатацію за видами будівель, споруд, робочої сили; обчислення рівня мінімальних та фактичних витрат на виробництво та реалізацію продукції в динаміці; визначення дохідності або рівня витрат по окремих підрозділах підприємства.

Статею 1 Закону №996 управлінський облік визначено як система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі уп-равління підприємством.

Джерела інформаціїї фінансового та управлінського обліку можуть бути однаковими. На великих підприємствах служби фінансового та управлінського обліку можуть дублювати свою роботу внаслідок неможливості розподілу їх функцій. На малих підприємствах дані фінансового обліку можуть використову-ваться для управлінського обліку, оскільки у таких суб’єктів господарювання обсяги облікової інформацїї незначні.

Податковий облік призначений для контролю правиль-ності обчислення, нарахувань та сплати податків до бюджету. Наприклад, він здійснюється відносно валових витрат і вало-вих доходів підприємства з метою визначення об’єкта оподат-кування податком на прибуток, відносно податкового кредиту та зобов’язань з податку на додану вартість, а також відносно виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших видів доходів, з яких сплачується єдиний податок. Він обов’язковий для всіх платників та регулююється податковим законодавст-вом (Додаток 2).

Відносно податкового обліку як виду обліку існують різні точки зору. Так, у вищенаведеній класифікації видів бухгал-терського обліку він виступає як один з його видів на рівні з фінансовим та управлінским обліками. Але небезгрунтовними є думки про податковий облік як функцію фінансового обліку та про податковий облік як окремий вид господарського об-ліку поряд зі статистичним, бухгалтерським та оперативним.

У теорії управління господарські рішення за характером вирізняють як оперативні, тактичні та стратегічні. Для їх прийняття використовуються тільки певні бази облікової інформації. Залежно від того, який рівнь прийняття рішень об-слуговує обліковий процес, логічно говорити про відповідні ви-ди обліків, а саме — оперативний, тактичний та стратегічний.

Оперативний характер обліку проявляється в оперативно-техничному обліку. За змістом тактичним обліком можна важа-ти безпосередньо окремі види бухгалтерського обліку — фінан-совий, управлінський та податковий. Але самі по собі вони не на-дають інформації, яка має вирішальне значення для аналізу стратегічних позицій підприємства на ринках сировини та збу-ту, прогнозу стратегічних можливостей та ризиків, розробки та впровадження корпоративних та функціональних стратегій розвитку. Тільки об’єднання інформаційних потоків всіх видів бухгалтерського обліку дозволяє оцінити фінансові наслідки прийнятих ділових зобов’язань, контролювати хід реалізації стратегії підприємства в роботі окремих підрозділів, прогнозу-вати рівень грошових потоків, визначити потенціал підприємства — діапазон його альтернативних можливостей з

1. Бухгалтерський облік в системі господарського обліку України

використання ресурсів для забезпечення стабільних позицій у майбутньому. Об’єднана інформація всіх видів бухгалтерського обліку становить об’єкт стратегічного обліку на підприємстві.

Порівняльну характеристику фінансового, податкового та управлінського обліку подано в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Порівняльна характеристика фінансового, податкового та управлінського обліку

 

Критерій        Фінансовий облік     Податковий об-лік    Управлінський облік

Головні користу-вачі інформації     Внутрішні та зовнішні корис-тувачі            Менеджери пев-них підрозділів, податкова служба     Внутрішні користувачі

Нормативно-правове регулювання           Існує   Існує   Не існує

Використання вимірників   Застосовуються

всі вимірники,

але головним є

грошовий       Грошовий      Застосовуються всі вимірники

Об’єкти          Господарські засоби, джерела їх формування,

Фінансові ре-зультати          Об’єкти оподат-кування та пока-зники, що вико-ристовуються для їх обчислення            Доходи та витра-ти, результати роботи окремих структурних під-розділів

Націленість    Оцінка минулого      Оцінка минулого      Оцінка минулого

та прогноз

майбутнього

Відкритість даних     Більшість даних доступна всім        Більшість даних доступна всім        Дані складають комерційну таєм-ницю

Ступінь надійності    Дані мають до-кументальне під-твердження й піддаються пере-вірці  Дані мають до-кументальне під-твердження й піддаються пере-вірці    Дані іноді носять суб’єктивний та відносний харак-тер

Групування ви-трат За видами діяль-ності за елемен-тами витрат      За видами подат-ків За статтями калькуляції

Періодичність складання звітів       Щокварталу та наростаючим підсумком щоро-ку            Щокварталу та наростаючим підсумком щоро-ку   Змінний інтервал в залежності від цілей управління

Обов’язковість ведення       Обов’язково  Обов’язково  Небов’язково

Таким чином, систему господарського обліку в Україні та місце в ній бухгалтерського обліку можна представити у ви-гляді такої схеми (рис.1.1).

Податковий облік

и

Фінансовий облік

—J Управлінський облік

Рис.1.1. Система господарського обліку в Україні та місце в ній бухгалтерського обліку

Усі три види господарського обліку тісно пов’язані між со-бою, доповнюють один одного. Так, оперативні дані про авто-транспорт, який заїжджає та виїжджає з території підпри-ємства, можуть бути використані в бухгалтерському обліку як додаткова інформація з метою організації матеріальної та дис-циплінарної відповідальності; бухгалтерська інформація про надходження оплати за відвантажену продукцію може вико-ристовуватися як оперативна для контролю за станом розра-хунків з покупцями.

Зв’язок між бухгалтерським та статистичним обліком од-нобічний. Статистична звітність заповнюється у більшості ви-падків працівниками бухгалтерії, оскільки її показники згідно зі ст. 3 Закону №996, повинні грунтуватися на даних бухгал-терського обліку, зокрема вартість нового обладнання, рівень продуктивності праці та оплати праці, кількість працівників, обсяги виробленої та реалізованої продукції (проданих то-варів, наданих послуг) тощо.

1. Бухгалтерський облік в системі господарського обліку України

Відностно взаємозв’язку видів бухгалтерського обліку можна відзначити, що за фінансовою обліковою інформацією складається податкова звітність та ведеться управлінський облік. Так, дані фінансового обліку на вітчизняних підприємствах використовуються в управлінському, що особ-ливо актуально для невеликих підприємств, на яких функції всіх видів бухгалтерського обліку виконує сам головний бух-галтер, а також для більшості інших підприємств, оскільки в їх обліковій системі передбачається один і той самий спосіб гру-пування інформації як у фінансовому, так і в управлінському обліку.

Що стосується податкового обліку, то, за винятком подат-ку на додану вартість (даних у податкових накладних), для об-числювання розміру інших податків (платежів) та визначення стану розрахунку з бюджетом беруться дані фінансового обліку.

Таким чином, бухгалтерський фінансовий облік відіграє значну роль в обліковій системі на підприємстві та в економіці України, враховуючи відповідно значення фінансової інфор-мації в управлінні підприємством та взагалі бухгалтерської інформації для формування статистичних баз даних у державі.

Облікова система в Україні та взаємозв’язок видів обліку забезпечується державним нормативним регулюванням, яке представлено п’ятьма рівнями.

Перший рівень — закони України — нормативно-правові акти вищої юридичної сили, у тому числі укази Президента України.

Другий рівень — акти вищого органу в системі органів ви-конавчої влади — постанови Кабінету Міністрів України.

Третій рівень — положення (стандарти) бухгалтерського обліку — П(С)БО, що затверджуються Міністерством фінансів України, постанови та накази Національного банку України щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках та Державного казна-чейства України щодо порядка ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюд-жетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ.

Четвертий рівень — нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Міністерстива стати-стики та інших органів виконавчої влади в Україні, що розроб-люються і затверджуються у відповідності з нормативно-пра-вовими актами перших трьох рівнів державного нормативного регулювання з урахуванням особливостей та потреб певних видів діяльності.

П’ятий рівень — рішення (накази, розпорядження) щодо організації та ведення бухгалтерського й оперативного обліку, а також застосування конкретної облікової політики, що прийма-ються керівництвом підприємства на підставі законодачих актів попередніх чотирьох рівнів.

У відповідності з вищевказаним, законодавчу та норма-тивну базу обліку можна поділити на такі групи:

1.         Загальна законодавча база створення, функціювання та ліквидації суб’єктів господарської діяльності (Додаток 3).

2.         Законодавчо-нормативна база бухгалтерського обліку та фінансової звітності (Додаток 1).

3.         Законодавчо-нормативна база статистичної звітності (Додаток 4).

4.         Законодавчо-нормативна база податкового обліку та звітності (Додаток 2).

5.         Нормативна база управлінського та оперативного обліку, яка розробляється самим підприємством.