4.2. Сутність подвійного запису та його значення в бухгалтерському обліку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Кожна господарська операція, яка здійснюється на підприємстві, викликає зміни двох показників бухгалтерсько-го балансу, а отже, відображається в двох бухгалтерських ра-хунках. Спосіб, за допомогою якого господарські операції відображаються в рахунках бухгалтерського обліку, має назву подвійний запис. Сутність його полягає в тому, що кожна гос-подарська операція в одній і тій самій сумі записується в де-беті одного рахунка та в кредиті іншого. В результаті такі за-писи дають змогу забезпечити дотримання важливої особли-вості балансу — рівності активу і пасиву.

2 тип. À = П + Д - Д Д П К Д П К

Враховуючи сутність бухгалтерських рахунків та подвійного запису, відомі нам чотири типи господарських опе-рацій можна схарактеризувати наступним чином (рис. 4.4):

Ітип.А+Д -Д =П Д À К Д À К

д

д

д I        I д

3 òèï. À + Δ = Ï + Δ

Ä À Ê Ä Ï Ê

Δ         Δ

де А — актив балансу;

П — пасив балансу;

Δ— сума господарської операції.

4тип. А-Д =П-Д Д А К Д П К

д д I

 

Рис. 4.4. Типи господарських операцій

 

Як бачимо, перший тип господарських операцій відобра-жається по дебету та кредиту активних рахунків. Другий тип — по дебету та кредиту пасивних рахунків. Третій — по дебету активного рахунка та кредиту пасивного. Четвертий — по кре-диту активного та дебету пасивного рахунків.

Для більш кращого розуміння розглянемо порядок відоб-раження господарських операцій на прикладі.

Приклад.

Нехай на початок звітного періоду у приватного підприємства “Октава” залишки на рахунку були такими: “Рахунки в банках” — 3600 грн;

“Розрахунки з постачальниками та підрядниками” — 5200 грн; “Розрахунки з покупцями та замовниками” — 1600 грн. Протягом звітного періоду на підприємстві відбулися такі гос-подарські операції:

1.         Покупці перерахували підприємству 1600 грн за відвантаже-ну продукцію (1 тип операцій).

2.         Підприємство погасило заборгованість перед постачальником у розмірі 3000 грн (4 тип операцій).

3.         Підприємство отримало короткострокову позику в банку на суму 8000 грн. грн (3 тип операцій).

4.         З поточного рахунка в касу підприємство оприбуткувало 4000 грн (1 тип операцій).

В результаті здійснення таких господарських операцій за звітний період на підприємстві відбулися зміни в активних рахун-ках: “Рахунки в банках “, “Розрахунки з покупцями та замовниками “, “Каса” та пасивних: “Розрахунки з постачальниками та підрядни-ками”, “Короткострокові позики”. Записи в представлених рахунках будуть здійснюватися так (рис.4.5).

Як бачимо, кожна господарська операція за допомогою подвійного запису відображається в дебеті одного та кредиті іншого рахунка. В результаті сума дебетових оборотів дорівнює сумі кредитових (16600 грн). В забезпеченні такої рівності і полягає контрольне значення подвійного запису. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах.

4. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Дебет

Кредит

Рахунки в банках

 

С-до поч. = 3600      

1. 1600 3. 8000          2. 3000 4. 4000

Оборот Д = 9600       Оборот К= 7000

С-до кін. =6200        

Дебет

Розрахунки з  Кредит

покупцями та замовниками

Дебет  Розрахунки з  Кредит

постачальниками та підрядниками

 

            С-до поч. = 5200

2. 3000           

Оборот Д = 3000       Оборот К=0

            С-до кін.=2200

Дебет

Кредит

Короткострокові позики

 

С-до поч =1600        

            1. 1600

Оборот Д=0   Оборот К=1600

С-до кін.=0   

 

            С-до поч.=0

            3. 8000

Оборот Д=0   Оборот К=8000

            С-до кін.=8000

 

Дебет  Каса

Кредит

 

С-до поч.=0  

4. 4000           

Оборот Д= 4000        Оборот К= 0

С-до кін.=4000         

Рис.4.5. Порядок відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку

У теорії та практиці бухгалтерського обліку зв’язок між рахунками, що випливає з подвійного запису, прийнято нази-вати кореспонденцією рахунків, а рахунки — кореспондуючи-ми. Бухгалтеру для встановлення кореспонденції рахунків за змістом господарської операції, що відображена відповідним

первинним документом, необхідно здійснити певні послідовні етапи (рис. 4.6).

 

Визначити два рахунки, між якими виникає зв’язок

 

З’ясувати структуру кожного рахунка (активний, пасивний)

 

Визначити, до якого типу господарських опрерацій відноситься дана господарська операція

 

стороні (дебетовій чи кредитовій) кожного з кореспондуючих рахунків повинна бути записана сума господарської операції

Рис. 4.6. Етапи визначення кореспонденції рахунків

Кореспонденція рахунків, де зазначена сума (вартість) опе-рації, називається бухгалтерською проводкою. Бухгалтерські проводки поділяють на прості та складні. Прості — це ті, в яких сума господарської операції записується в дебеті одного рахун-ка та в кредиті іншого. Складні — ті, в яких один рахунок на за-гальну суму дебетується, і інші — два чи більше, на часткові су-ми кредитуються або навпаки. Це технічний прийом, який доз-воляє скоротити кількість бухгалтерських записів, за рахунок об’єднання декількох простих проводок в одну складну.

Приклад.

На підприємстві відбулися такі дві господарські операції:

1.         З поточного рахунка в банку перерахували кошти для пога-шення заборгованості перед постачальником — 4580 грн;

2.         З поточного рахунка в банку оприбуткували кошти в касу — 6235 грн.;

Ці господарські операції можна відобразити двома простими проводками або однією складною. А саме:

4. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Прості бухгалтерські проводки

1.         Дебет рах. “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

—        4580 грн.

Кредит рах. “Рахунки в банках” 4580 грн.

2.         Дебет рах. “Каса” — 6235 грн.

Кредит рах. “Рахунки в банках “ — 6235 грн.

Складна бухгалтерська проводка

1. Дебет рах. “Каса” — 6235 грн.

Дебет рах. “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

—        4580 грн.

Кредит рах. “Рахунки в банках “ — 10 815 грн.

Як бачимо, в представленій складній бухгалтерській про-водці два рахунки на часткові суми (6235 грн та 4580 грн) де-бетуються, а один кредитується на загальну суму (10 815 грн).

Прикладом складної бухгалтерської проводки, за якої два ра-хунки будуть кредитуватися, а один дебетуватися, може бути такий. На підприємстві відбулися дві господарські операції:

1.         на поточний рахунок підприємства надійшли кошти від по-купців — 4580 грн;

2.         До поточного рахунка підприємства внесли кошти з каси — 6235 грн;

Прості бухгалтерські проводки

1.         Дебет рах. “Рахунки в банках” — 4580 грн.

Кредит рах. “Розрахунки з покупцями та замовниками”- 4580 грн.

2.         Дебет рах. “Рахунки в банках”– 6235 грн.

Кредит рах. “Каса” — 6235 грн.

Складна бухгалтерська проводка

1. Дебет рах. “Рахунки в банках “ — 10 815 грн.

Кредит рах. “Розрахунки з покупцями та замовниками” —

4580 грн.

Кредит рах. “Каса “– 6235 грн.

Крім подвійного запису, в бухгалтерському обліку вико-ристовується і хронологічний запис. Сутність такого запису

полягає в тому, що всі господарські операції записуються у послідовності їх здійснення, тобто в хронологічному порядку. В результаті контроль правильності облікових записів за пев-ний обліковий період здійснюється двома способами (рис. 4.7).

 

            Способи перевірки правильності облікових записів      

            За допомогою подвійного запису   За допомогою хронологічного запису      

Підсумок усіх дебетових оборотів за всіма рахунками повинен бути рівним підсумку всіх кредитових оборотів                       

 

            Підсумки дебетових і кредитових оборотів на рахунках повинні бути рівними підсумку хронологічного запису за певний період часу

Σ Оборотів за дебетом = Σ Оборотів за кредитом = Σ хронологічного

Рис. 4.6. Взаємозв’язок подвійного та хронологічного записів

Як бачимо, відповідно до подвійного запису, підсумок де-бетових оборотів за всіма рахунками за звітний період пови-нен бути рівним підсумку кредитових оборотів за всіма рахун-ками та, відповідно до хронологічного запису, дорівнювати підсумку хронологічного запису за цей самий період.