2.3. Джерела утворення господарських засобів та їх класифікація


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Активи (господарські засоби) як об’єкти права складають майно підприємства. Майно ще можна визначити як капітал в обороті. Капіталом у загальному розумінні називають су-купність цінностей, що створені в процесі виробництва та при-значені для споживання в новому виробництві.

Структура майна за видами капіталів показує, яка частина активів створена та знаходиться в обороті за рахунок власно-го капіталу, а яка — за рахунок залученого капіталу (зо-бов’язань).

2. Предмет і об’єкти, етапи та метод бухгалтерського обліку

В результаті залучення господарських засобів утворюють-ся зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди (ст.1 Закону України №966).

Якщо з активів підприємства вирахувати його зобов’язан-ня залишиться частина майна, що створена за рахунок власних господарських засобів, яка називаєтся власним капіталом.

Власний та залучений капітали в теорії бухобліку назива-ють джерелами утворення господарських засобів та показу-ють, від кого і на які цілі були отримані ті або інші активи. Так, власний капітал стає джерелом власних засобів, а залучений капітал — джерелом залучених засобів.Тому склад джерел ут-ворення господарських засобів підприємства, що подано в табл. 2.3, логічно ще називати класифікацією господарських засобів підприємства за джерелами утворення і цільовим при-значеням.

До власного капіталу включають статутний та пайовий, додатковий та резервний капітали, нерозподілений прибуток та цільове фінансування (табл. 2.3).

У теорії бухгалтерського обліку існує певна загальна кла-сифікація зобов’язань, яку подано на рис.2.7.

Відповідно до П(С)БО №11 “Зобов’язання” вони поділя-ються на:

♦          поточні зобов’язання;

♦          забезпечення;

♦          непередбачені зобов’язання;

♦          довгострокові зобов’язання;

♦          доходи майбутніх періодів. Поточні зобов’язання включають:

♦          короткострокові кредити банків;

 

♦          поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язан-нями;

♦          короткострокові векселі видані;

♦          кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

♦          поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страху-вання, за розрахунками з оплати праці, за розрахунка-ми з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розра-хунків;

♦          інші поточні зобов’язання.

Зобов'язання підприємства

Монетарні зобов'язання відоб-ражають суму грошових коштів, що підлягає сплаті кредиторам

•«

Немонетарні зобов'язання відображають вартість товарів (робіт, послуг), які треба поставити (виконати, надати)

 

Поточні зобов'язання – борги, строк погашення яких не перевищує операційний період або рік з дати складання фінансової звітності

Короткострокові зобов'язання

задовольняються за допомогою використання поточних активів або створення інших короткостро-кових зобов'язань

Майбутні зобов'язання – визнані під-приємством як борги, майбутні виплати за умов постійного їх характеру, але дійсними боргами вони стануть тільки в разі отриманя активів та наставання часу здійснення виплат

Довгострокові зобов'язання – борги, строк погашення яких перевищує опе-раційний період або рік з дати складання фінансової звітності

 

Реальні зобов'язання

Фактичні зобов'язання вини-кають як договорні та їх сума точно визначається

Оціночні зобов'язання –

зобов'язання, сума яких не визначена на дату складан-ня фінансової звітності (на-раховані відпускні)

Документальні фактичні зобов'язання –

обліковуються за первин-ними документами, що надходять на підприємство

Умовні зобов'язання –

потенційні зобов'язання

внаслідок умовності

деяких господарських

операцій

Нараховані зобов'язання –

обліковуються за первинни-ми документами, що ство-рюються на підприємстві

Рис. 2.7. Види зобов’язань як об’єктів бухгалтерського обліку

            2. Предмет і об’єкти, етапи та метод бухгалтерського обліку

Майбутні зобов’язання на практиці трапляються у ви-гляді забезпечень, а умовні зобов’язання — непередбачених зо-бов’язань.

Забезпечення — вид залученого капіталу, що створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, пога-шення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена.

Непередбачені зобов’язання — це:

1)         зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих

подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли

відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених

майбутніх подій, над якими підприємство не має повного кон-

тролю;

2)         теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих

подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для вре-

гулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси,

які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зо-

бов’язання не можна достовірно визначити.

Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на:

♦          виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне за-безпечення;

♦          виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризацію;

♦          виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів (контракти, на виконання яких не можна уникнути ви-трат, що перевищують очікувані економічні вигоди від виконання цих контрактів);

♦          інші витрати.

Непередбачені зобов’язання не входять до складу залуче-ного капіталу, тобто внаслідок своєї умовності вони не є дже-релом господарських засобів.

До довгострокових зобов’язань належать:

♦          довгострокові кредити банків;

інші довгострокові фінансові зобов’язання (зобов’язання, які виникають внаслідок здійснення фінансових операцій); ♦ інші довгострокові зобов’язання.

Довгострокові та поточні зобов’язання, а також майбутні зобов’язання можуть виступати як у монетарній, так і в немо-нетарній формі.

Враховуючи вищенаведені класифікації власного та залу-ченого капіталів розглянемо схематично загальну кла-сифікацію джерел утворення господарських засобів (рис.2.8).

Статутний капітал

Джерела власних засобів

Власний капітал

Пайовий капітал Додатковий капітал Резервний капітал Нерозподілений прибуток

 

Цільове фінансування

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

 

Джерела

залучених

засобів

Доходи

майбутніх

періодів

Довгострокові зобов’язання

Поточні зобов’язання

Довгострокові кредити банків

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

Інші довгострокові зобов’язання

Короткострокові зобов’язання банкам

Кредиторська заборгованність за товари, роботи, послуги

Поточні зобов’язання за розра-хунками з бюджетом, позабюд-жетними платежами, з оплати праці, зі страхування та ін.

Інші поточні зобов’язання

Рис.2.8. Загальна класифікація джерел утворення господарських засобів

2. Предмет і об’єкти, етапи та метод бухгалтерського обліку

Саме таку класифікацію покладено в основу методу бух-галтерського обліку, що пронизує всі етапи його процесу.