2.4. Поняття про маржинальний доход та аналіз взаємозв’язку «витрати–обсяг–прибуток»


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 

Загрузка...

У практиці управлінського обліку широкого використання набуло поняття маржинального доходу. Деякі автори називають його «маржинальний прибуток», «внесок у суму прибутку», «ва-лова маржа» і т. ін.

Показники маржинального доходу є основою аналізу взає-мозв’язку «витрати-обсяг-прибуток» (CVP – аналізу, від англій-ського « Cost-Volume-Profit» ). Метою такого аналізу є визначен-ня:

– обсягу продажів, який забезпечує беззбитковість діяльності (критичного обсягу, точки беззбитковості, «мертвої» точки – інші назви цього показника);

– величини прибутку за певного обсягу продажів;

– впливу змін суми витрат, обсягу реалізації та ціни на суму прибутку;

– оптимальної структури витрат і т. ін.

Аналіз взаємозв’язку «витрати–обсяг–прибуток» можна ви-конувати різними методами: графічними або розрахунковими (математичними).

Якщо на графіку загальної суми витрат (рис. 2.6) зобразити лінію виручки від реалізації продукції, ми одержимо графік взає-мозв’язку «витрати–обсяг–прибуток» (рис. 2.8).

Такий графік можна побудувати як для окремих видів про-дукції, так і для підприємства в цілому, виразивши всю виготов-лену продукцію у порівнянних одиницях. При побудові таких

графіків виходять з припущення, що ціна реалізації та змінні витрати з розрахунку на одиницю продукції залишаються не-змінними, а вся вироблена продукція реалізується у звітному періоді, хоча на практиці так буває не завжди.

Лінія доходу

у Витрати, доходи, грн

Зона прибутку

<         

Лінія

сукупних

витрат

Постійні витрати

Тбг

Зона збитку

Змінні витрати

0

1 г

Тбн

1          1          1—^" х

Обсяг реалізації,

од.

Маржи-нальний доход

Рис. 2.8. Графік співвідношення обсягу, витрат і прибутку

На графіку можна визначити координати точки перетину лінії сукупних витрат з лінією доходу від реалізації. Це і будуть значення точки беззбитковості («мертвої» точки), яка характери-зує обсяг реалізації (Тбн - точка беззбитковості у натуральному вимірнику), при якому сума витрат дорівнює сумі доходу (Тбг -точка беззбитковості у грошовому вимірнику) і підприємство не має ні прибутку, ні збитку. На підставі такого графіка можна визначити очікуваний прибуток при зміні обсягів виробництва і реалізації продукції.

Аналіз беззбитковості ґрунтується на розподілі витрат на постійні і змінні, які в сумі визначають собівартість продукції. Для точки беззбитковості характерним є те, що у ній «сукупні витрати = доходу від реалізації».

Сукупні витрати виражаються рівнянням прямої у = a + bx, що можна представити так:

Сукупні eumpamu = Постійні витрати + (Питомі змінні витрати ■

■          Кількість реалізованої продукції).

У той же час:

Доход від реалізації = Ціна реалізації одиниці продукції ■

■          Кількість реалізованої продукції.

Класифікація і поведінка витрат. Аналіз взаємозв’язку

«витрати-обсяг-прибуток»  47

Якщо ліві частини цих двох рівнянь рівні між собою, а це може бути лише в точці беззбитковості, то й праві частини також будуть рівними. Отже, у точці беззбитковості спостерігається така рівність:

Постійні витрати + Питомі змінні витрати ■ Кількість продукції = = Ціна реалізації ■ Кількість продукції.

Розв’яжемо наведене рівняння і визначимо значення кількості реалізованої продукції для точки беззбитковості:

Постійні витрати = (Ціна ■ Кількість продукції) -- (Питомі змінні витрати ■ Кількість продукції);

Постійні витрати = (Ціна - Питомі змінні витрати) ■ ■ Кількість продукції;

Кількістьпродукції=   Постійні витрати     

Ціна - Питомі змінні витрати Це і буде значення точки беззбитковості у натуральних вимір-никах (Тбн):

 Постійні витрати

Тбн =  ,           (2А)

Ц-Зм.витр*    '

де Зм. витр* - змінні витрати на одиницю продукції; Ц - ціна реалізації одиниці продукції. Знаменник цього розрахунку дістав назву маржинального доходу

МД*= Ц - Зм. витр*,            (2-5)

де МД* - маржинальний доход з розрахунку на одиницю про-дукції.

Загальна сума маржинального доходу може бути визначена як різниця:

МД = В - Зм. витр.,  (2-6)

де МД - загальна сума маржинального доходу;

В - виручка (доход) від реалізації продукції;

Зм. витр. - загальна сума змінних витрат. Для визначення точки беззбитковості у грошовому вимір-нику (Тбг) необхідно помножити натуральне значення точки без-збитковості (Тбн) на ціну реалізації одиниці продукції:

Пост. витр.    Пост.витр.

Тбг = Тбн-Ц= —        Ц=.      (2.7)

Відношення суми питомого маржинального доходу до ціни реалізації продукції називають коефіцієнтом маржинального до-ходу (КМД):

КМД = МД* : Ц = МД : В.   (2-8)

Отже, коефіцієнт маржинального доходу показує частку мар-жинального доходу в сумі виручки від реалізації продукції.

Важливим напрямком аналізу «витрати-обсяг-прибуток» є передбачення реакції прибутку на зміни інших показників діяль-ності. Для такого аналізу використовують показники:

а)         запас міцності (ЗМ) - величина, на яку досягнутий об-

сяг реалізації перевищує рівень беззбитковості (критичний об-

сяг):

ЗМ = Р - Тб,   (2.9)

де Р - обсяг реалізації.

Цей показник можна визначити як у грошовому (ЗМг), так і натуральних вимірниках (ЗМн). Він показує, на скільки одиниць продукції або гривень можна скоротити обсяг реалізації без заг-рози потрапити у зону збитку (див. рис. 2.8);

б)         коефіцієнт запасу міцності (КЗМ) - відношення запасу

міцності до обсягу реалізації:

КЗМ = ЗМ : Р.           (2.10)

Цей показник коливається у межах від мінус безконечності

ДО ПЛЮС ОДИНИЦІ (ВІД -оо до +1).

Наведені показники широко використовуються для аналізу залежності прибутку від обсягу реалізації. Взаємозв’язок між ок-ремими показниками та їх використання у процесі такого аналі-зу можна визначити рівняннями:

Прибуток = Виручка - (Постійні витрати + Змінні витра-ти);

Маржинальний доход = Виручка - Змінні витрати;

Прибуток = Маржинальний доход - Постійні витрати;

Маржинальний доход = Прибуток + Постійні витрати.

Для менеджера в процесі аналізу важливо визначити обсяги та ціну реалізації, які забезпечать одержання бажаного прибутку.

Обсяг реалізації для одержання бажаного прибутку визнача-ють за такими відношеннями:

a) у натуральних вимірниках (Рн)

 Постійнівитрати + Бажанийприбуток

Обсяг реалізації, од. (Рн) =   ,

МД*

або

Бажаний прибуток ,

Рн =    + Тбн; (2.11)

МД*

Класифікація і поведінка витрат. Аналіз взаємозв’язку

«витрати-обсяг-прибуток»  49

б) у грошовому вимірнику (Рг)

 Постійні витрати + Бажаний прибуток Бажаний прибуток       П , оч

Рг =     =          + Тбг.(ІЛІ)

КМД   КМД

Для визначення суми очікуваного прибутку (ОП) при зада-ному обсягу реалізації використовують такі рівняння:

а)         обсяг реалізації задано у натуральних вимірниках (Рн):

ОП = (Рн ■ МД*) - Пост. витр. = (Рн - Тбн) ■ МД*= ЗМн ■ МД*; (2.13)

б)         обсяг реалізації задано у грошовому вимірнику (Рг):

ОП = (Рг ■ КМД) - Пост. витр. = (Рг - Тбг) ■ КМД = ЗМг ■ КМД. (2.14)

Одним з важливих завдань маржинального аналізу є визна-чення ціни беззбитковості, тобто рівня ціни, при якій підприєм-ство не буде мати ні збитку, ні прибутку. Знання такої ціни не-обхідне для вирішення питання про допустимі торговельні зниж-ки, при встановлені договірних цін і т. ін.

Ціна беззбитковості (Цб) визначається за рівнянням:

Постійні витрати+Змін        g

Рн Для визначення ціни, необхідної для одержання бажаного прибутку при заданому обсягу реалізації (Цп), використовують рівняння

 Постійні витрати + Бажанийприбуток

Цп=     + Змін.витр.* (2.16)

Рн

Таку ж методику доцільно застосувати і при визначені інших показників, що впливають на суму прибутку. Розглянемо на при-кладі методику застосування маржинального аналізу для визна-чення залежності суми прибутку від зміни витрат, обсягу реалі-зації та ціни.

При цьому можливі такі варіанти розвитку подій:

-          збільшення (зменшення) обсягу реалізації при постійній ЦІні;

-          збільшення (зменшення) обсягу реалізації при одночасній зміні ціни;

-          зміна величини змінних витрат з розрахунку на одиницю продукції і т. ін.

Наприклад, підприємство реалізує 1000 од. продукції за ціною 200 грн за одиницю, змінні витрати на одиницю продукції склада-ють 80 грн, загальна сума постійних витрат становить 66000 грн за рік.

За наведених умов підприємство одержує суму прибутку, яка дорівнює

1000 • (200 - 80) - 66000 = 54000 грн.

Необхідно визначити, як зміниться сума прибутку, якщо:

1)         обсяг реалізації збільшити на 10% при одночасному зро-станні суми постійних витрат на 15000 грн;

2)         обсяг реалізації зменшити на 10%, а ціну реалізації підви-щити на 5 %;

3)         підвищити змінні витрати на 5% при незмінних інших показниках.

У кожному з наведених варіантів розрахунки необхідно ви-конувати шляхом визначення маржинального доходу на одини-цю продукції.

У першому варіанті:

-          приріст обсягу реалізації на 10% становить:

(1000 • 10%) : 100% = 100 од.;

-          маржинальний доход на одиницю продукції не зміниться:

МД* = 200 - 80 = 120 грн;

-          приріст загальної суми маржинального доходу складе:

100 • 120 = 12000 грн;

-          приріст постійних витрат 15000 грн;

-          зміна суми прибутку:

ОП = МД - Пост. витр. = 12000 -15000 = -3000 грн.

Отже, в першому варіанті підприємство може розраховувати на зменшення суми прибутку на 3000 грн. У другому варіанті:

-          сума маржинального доходу у базисному періоді становить

1000 • (200 - 80) = 120000 грн;

-          у звітному періоді ціна, а отже, маржинальний доход на одиницю продукції зростуть на 200 • 0,05 = 10 грн і становити-муть відповідно 210 та 130 грн;

-          обсяг реалізації продукції зменшиться 10%, або на 100 од., і становитиме 900 од.;

-          сума очікуваного маржинального доходу становить

900 • 130 = 117000 грн.

-          зменшення суми маржинального доходу (а отже і прибут-

ку) складе

117000 - 120000 = -3000 грн.

У третьому варіанті:

– підвищення суми змінних витрат на 5%, або на 4 грн на одиницю продукції, призведе до зменшення суми питомого мар-жинального доходу на таку ж суму – 4 грн;

– загальна сума маржинального доходу зменшиться на 4000 грн, що зумовить відповідне зменшення суми прибутку та-кож на 4000 грн.

Отже, розрахунки показують, що всі три варіанти розвитку подій на перспективу для підприємства є небажаними, всі вони ведуть до зменшення суми прибутку.

З наведених розрахунків можна зробити висновок, що ха-рактер реагування прибутку на зміни в діяльності підприємства залежить від структури витрат, тобто співвідношення постійних і змінних витрат. Розрахунки показують, що збільшення питомої ваги постійних витрат зумовлює зростання їх впливу на зміну суми прибутку підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Вплив структури витрат на темпи зміни прибутку при зміні обсягу реалізації

 

Показник        Варіант

 

            А         Б

 

            Сума, грн       %         Сума, грн       %

Показники звітності:                                   

– доход від реалізації (продажі)       300000            100      300000            100

– змінні витрати        200000            66,7     50000  16,7

– маржинальний доход        100000            33,3     250000            83,3

– постійні витрати    60000  20,0     210000            70,0

– прибуток (збиток)  40000  13,3     40000  13,3

Розрахункові дані:                                       

– збільшення обсягу реалізації на 10%        30000              30000 

– коефіцієнт маржинального доходу          0,333               0,833  

– збільшення суми прибутку, грн    10000              25000 

%         25,0                 62,5    

Як видно з табл. 2.1, у варіанті А збільшення обсягу реалі-зації на 10% зумовило зростання суми прибутку на 25%, а у ва-ріанті Б такі ж темпи зростання обсягу реалізації забезпечили зростання прибутку на 62,5%. Зумовлено це різною структурою витрат або високим операційним левериджем (важелем).

Операційний (виробничий) леверидж (важіль) – це таке співвідношення постійних та змінних витрат, яке забезпечує більш високий процент зростання прибутку, ніж відповідний процент

приросту обсягу реалізації. Високий операційний леверидж ха-рактеризується значно вищими постійними витратами порівня-но зі змінними (варіант Б у нашому прикладі) та більшим коефі-цієнтом маржинального доходу.

Кількісним показником рівня операційного левериджу (ва-желя) є фактор, або ефект операційного левериджу, який визна-чається як відношення суми маржинального доходу (МД) до суми прибутку (П):

Ео.л. = МД : П.          (2.17)

Він показує, на скільки відсотків зросте прибуток при зрос-танні обсягу реалізації на 1%.

У нашому прикладі ефект операційного левериджу складає:

-          для варіанта A 100000 : 40000 = 2,5;

-          для варіанта Б 250000 : 40000 = 6,25.

Це пояснює той факт, що при однаковому зростанні обсягу реалізації (30000 грн) приріст суми прибутку був різним (10000 і 25000 грн, або 25 і 62, 5%).

Таким чином, з наведеного вище можна зробити висновок, що існують різні способи підвищення прибутковості бізнесу:

1)         збільшення обсягу продажів;

2)         покращання структури продажів;

3)         підвищення ціни на продукцію, що реалізується;

4)         зменшення змінних витрат на одиницю продукції;

5)         зменшення загальної суми постійних витрат.

У всіх наведених вище розрахунках розглядалися методи аналізу залежності операційного прибутку від зміни окремих фак-торів. У той же час менеджера може цікавити, як буде змінюва-тися сума чистого прибутку, тобто прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток.

Взаємозв’язок операційного і чистого прибутку характери-зується такою залежністю:

Чистий прибуток = Прибуток до оподаткування - Податок на прибуток;

Податок на прибуток = (Прибуток до оподаткування ■ По-даткову ставку) : 100%;

Чистий прибуток = Прибуток до оподаткування - (Прибу-ток до оподаткування ■ Податкову ставку) : 100%

Чистий прибуток = Прибуток до оподаткування ■ (1 - По-даткова ставка : 100%)

Прибуток до оподаткування = Чистий прибуток : (1 - По-даткова ставка : 100%).

У зв’язку з вищевикладеним необхідно вказати на ті обме-ження, які треба враховувати при застосуванні маржинального аналізу взаємозв’язку «витрати–обсяг–прибуток»:

1)         складність, а інколи і неможливість, обґрунтованого поділу витрат на змінні та постійні;

2)         сукупні витрати мають вигляд лінійної функції лише в межах релевантного діапазону. При суттєвому збільшенні обсягів діяльності зростають не лише змінні, а й постійні витрати. Од-ночасно може змінюватися середній рівень змінних витрат на одиницю продукції;

3)         функції ціни реалізації та загальної суми виручки також не завжди залишатимуться лінійними: збільшення обсягу вироб-ництва і реалізації може зумовити зниження ціни;

4)         маржинальний аналіз виконується для одного виду або для постійного асортименту продукції. При змінах асортименту порушується лінійність функції сумарних витрат і доходів;

5)         невизначеність майбутніх змін ціни, змінних та постійних витрат,

6)         короткостроковість виявлених залежностей. Цей метод застосовують лише для вирішення поточних завдань, короткост-рокового планування (терміном до одного року). У довгостроко-вому періоді всі витрати є змінними.

Такі основні положення аналізу взаємозв’язку «витрати– обсяг–прибуток» з використанням маржинального підходу.