16.5. Безвілля, його причини і переборення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Безвілля більшою чи меншою мірою виявляється в різних фізичних і розумових діях. Характерними його особливостями є зниження загальної активності, психічна млявість, вагання там, де необхідність дій очевидна. Безвільні люди не доводять розпо-чатої справи до кінця, нездатні переборювати навіть незначні труднощі, відкладають справу на потім. Вони легко відволікають-ся від важливої діяльності, беруться за маловажливе, дрібне, не-потрібне, їм не властиві стійкі, цілеспрямовані інтереси, са-мостійність і критичне ставлення до себе та до інших.

Слабохарактерні люди не мають власної думки, легко підпа-дають під вплив інших, легко піддаються навіюванню та само-навіюванню, унаслідок чого невпевнені у своїх діях. Вони ма-лоініціативні, хоча і знають справу, нездатні стримувати свої ба-жання, долати в собі ті чи інші емоційні стани — гнів, страх, афек-ти. В екстремальних ситуаціях вони розгублюються, стають безЧастина V. Емоційно-вольові процеси

порадними, їм властиве мрійництво, вони часом подають цікаві пропозиції, але не реалізовують їх.

Безвілля властиве конформним особам, які схильні уникати самостійних рішень, пасивно приймають погляди інших, присто-совуються до готових стандартів поведінки. Випадки хворобли-вого безвілля називаються абулією.

Безвілля зумовлюється багатьма причинами. Іноді його спри-чинюють органічні або функціональні розлади в діяльності кори великих півкуль головного мозку, особливо чолових його діля-нок, дисоціація, роз’єднаність образів дії та рухів, пасивність ідей, уявлень. До цього спричинюють різні хвороби, особливо вживан-ня алкоголю, наркотиків, які викликають пасивність розумової діяльності, розладнують гальмівну функцію кори великих півкуль головного мозку, у результаті чого активізуються підкір-кові процеси, зокрема емоції.

Але безвілля типу «обломовщини», «маніловщини» зумов-люється здебільшого вихованням. Обмежування рухів і дій дітей, прагнення в усьому допомагати їм виховують у них пасивність, яка стає звичкою, що важко перевиховується у старшому віці. Формування у дітей працьовитості, залучення їх до цілеспрямо-ваних трудових дій, спонукання доводити розпочату справу до кінця є найважливішими заходами щодо переборення безвілля. Фізичне виховання, спорт, різні види змагань великою мірою сприяють розвитку активності, самовладання, сильної волі.

§■_„. Ключові поняття теми

Воля, мимовільна дія, довільна дія, вольове зусилля, дія, за-тримка, бажання, потяг, воління, боротьба мотивів, прийняте рішення, сила волі, безвілля, абулія.

Формалізована структура змісту теми

Психологічна функція волі:

свідома регуляція психічної активності особистості.

Фізіологічний механізм волі:

зумовлене свідомою метою рефлекторне збудження кінесте-тичних клітин кори великих півкуль головного мозку через активізацію слідів від подразників, що діяли раніше.

 

 

 

ВОЛЯ

 

 

 

 

 

Види вольових дій:

 

 

Структура вольових дій:

-мимовільні

 

 

 

-прості

-довільні

 

 

 

-складні

 

 

 

 

 

 

 

Вольові якості людини:

 

Структура складної вольової дії:

- цілеспрямованість

 

- потяг (неусвідомлене бажання)

- самостійність

 

- бажання (усвідомлене прагнення

- ініціативність

 

до об’єкта)

- витримка

 

- воління (акгивне прагнення до

- самовладання

 

об’єкта, що характеризується

- наполегливість

 

усвідомленням мети і засобів ії

-рішучість

 

досягнення) - боротьба мотивів (зіткнення суперечливих спонукань,

 

 

бажань, прагнень при виборі

 

мети та способів дії)

 

-прийняттярішення

 

- дія виконання (реалізація

 

прийнятого рішення, подолання

 

реальних об’єктивних і

 

 

 

 

суб'єктивних перешкод)

Запитання для самостійної роботи

У чому виявляються основні функції волі?

У чому полягає істотна відмінність довільної дії від ми-мовільної?

Що таке вольове зусилля і що його викликає?

Що таке сила волі і чим вона зумовлюється?

Охарактеризуйте основні етапи розвитку складної вольової дії.

Чим у психологічному відношенні вирізняються поняття «ба-жання» та «воління»?

Які причини можуть викликати боротьбу мотивів?

Що може впливати на процес прийняття людиною рішення?

Які чинники найістотніше впливають на розвиток волі лю-дини?

У чому полягає слабкість волі і якими є її причини?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

Чи є будь-яка свідома дія вольовою?

Чи завжди у довільній дії є вольове зусилля?

Частина V. Емоційно-вольові процеси

Чи завжди дія-затримка може бути характеристикою сильної волі?

Чи закономірний зв’язок між високою свідомістю особистості та силою її волі?

Чи завжди реальна ситуація діяльності потребує, щоб були присутні всі етапи складної вольової дії?

Чи можна стверджувати, що боротьба мотивів як етап вольо-вої дії спричинюється як суб’єктивними, так і об’єктивними факторами?

Чи можна стверджувати, що праця людини була основним джерелом формування її волі?

Чи є впертість ознакою сильної волі?

Завдання та проблемні ситуації

У житті трапляється так, що, прийнявши рішення, людина по-чинає сумніватися в його правильності й не виконує його. Чим пояснити виникнення таких суперечностей? Про які особливості волі особистості це свідчить?

Добре відомо, що коли тому, хто тільки навчається їздити на велосипеді, сказати, що зараз він упаде, то він справді падає. Які механізми волі виявляються при цьому?

Іноді дорослі, спілкуючись із дітьми, вживають такі вислов-лювання: «У тебе, як завжди, в голові самі тільки дурниці», «Я нічого кращого від тебе і не чекав». Чи завжди подібні заува-ження можуть дати позитивний ефект? На формування яких якостей дитини це впливає?

В яких випадках оцінка вчинків людини може стимулювати її волю?

Які прийоми роботи над собою можуть сприяти формуванню вольових якостей?

Список використаної та рекомендованої літератури

Высоцкий А.И. Волевая активность школьников и методы ее изучения: Учеб. пособие. — Челябинск, 1979.

Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. за-кладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.

Ковалев А.Г. Личность воспитывает себя. — М.: Знание, 1983.

Котырло В.К. Развитие волевого поведения дошкольников. — К.: Рад. школа, 1971.

Ладанов И.Д. Управление стрессом. — М., 1989.

Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.

Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Про-свещение, 1977.

Прохоров А.О. Саморегуляция психических состояний в учеб-ной и педагогической деятельности // Вопр. психологии. — 1991. — №4.

Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

11.           Селиванов В.П. Воля и ее воспитание. — М.: Знание, 1976.
12.Сеченов И.М. Рефлексы головного мозга. — СПб., 1863.
13. Экспериментальные исследования волевой активности. — Ря-
зань, 1986.