15.5. Вищі почуття


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі по-чуття. Вони є відображенням переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на мо-ральні, естетичні, праксичні та інтелектуальні. Рівень духовного розвитку людини оцінюють за тим, якою мірою їй властиві ці почуття. У вищих почуттях яскраво виявляються їх інтелектуальні, емоційні та вольові компоненти. Вищі почуття є не лише особис-тим переживанням, а й засобом виховного впливу на інших.

Моральні почуття — це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе. Джерелом моральних почуттів є спільне життя людей, їх взаємини, боротьба за досягнення суспільних цілей. Моральні почуття людини сформувались у суспільно-історичному житті людства, у процесі спілкування людей і стали важливим засобом оцінювання вчинків і поведінки, регулювання взаємин особисто-стей.

Естетичні почуття — це відчування краси в явищах природи, у праці, у гармонії барв, звуків, рухів і форм. Гармонійна злагод-женість в об’єктах цілого та частин, ритм, консонанс, симетрія пов’язані з почуттям приємного, насолодою, яка глибоко пережи-вається та облагороджує душу. Ці почуття викликають твори ми-стецтва. Не тільки в мисленні, а й у почуттях людина утверджує себе у предметному світі.

Залежно від рівня загальної та мистецької культури люди по-різному відгукуються на красу. Одні глибоко переживають гармонійно виражені ритм і риму, переходи та взаємопереходи кольорів, звуків, форм та рухів, інші не відчувають цієї гармонії й захоплюються грубими, різкими звуками, безладними рухами, випадковими поєднаннями кольорів.

Естетичні почуття тісно пов’язані з моральними. Вони обла-городжують особистість, сповнюють її високими прагненнями, утримують від негативних вчинків. Отже, естетичні почуття є іс-тотними чинниками у формуванні морального обличчя людини.

Вищі рівні розвитку естетичного почуття виявляються в по-чуттях високого, піднесеного, трагічного, комічного, гумору. Ці різновиди естетичних почуттів органічно пов’язані з моральними почуттями і є важливим засобом їх формування.

Праксичні почуття — це переживання людиною свого став-лення до діяльності. Людина відгукується на різні види діяль-ності: трудову, навчальну, спортивну. Це виявляється в захоп-ленні, у задоволенні діяльністю, творчому підході, радості від успіхів або у незадоволенні, байдужому ставленні до діяльності. Праксичні почуття виникають у діяльності. Яскраве уявлення про зміст і форми діяльності, її процес і результат, громадську

Частина V. Емоційно-вольові процеси

цінність — основна передумова виникнення й розвитку праксич-них почуттів.

Праксичні почуття розвиваються або згасають залежно від організації та умов діяльності. Вони особливо успішно розвива-ються і стають стійкими тоді, коли діяльність відповідає інтере-сам, нахилам і здібностям людини, коли в діяльності виявляють-ся елементи творчості, розвиваються перспективи її розвитку.

Праксичні почуття стають багатшими, якщо поєднуються з моральними. Праця як справа честі, гуманістичне ставлення до діяльності роблять праксичні почуття важливим чинником бо-ротьби за високу продуктивність та якість праці.

Інтелектуальні почуття є емоційним відгуком на ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні. Ці почуття виявляються в допитливості, чутті нового, здиву-ванні, упевненості або сумніві. Інтелектуальні почуття яскраво виявляються в пізнавальних інтересах, любові до знань, навчаль-них і наукових уподобаннях.

Пізнавальні почуття залежно від умов життя, навчання та ви-ховання мають різні рівні розвитку. Такими його рівнями є цікавість, допитливість, цілеспрямований, стійкий інтерес до певної галузі знань, захоплення пізнавальною діяльністю. Ме-ханізмом пізнавальних почуттів є природжений орієнтувальний рефлекс, але його зміст цілком залежить від навчання, вихован-ня, навколишньої дійсності, умов життя.

g—щ. Ключові поняття теми

Почуття, емоції, стенічні почуття, астенічні почуття, чуттєвий тон, настрої, афекти, пристрасті, стреси, фруст-рація, моральні почуття, інтелектуальні почуття, естетичні по-чуття, праксичні почуття.

Формалізована структура змісту теми

Психологічна функція почуттів:

емоційне переживання ставлення суб’єкта до об’єктивної дійсності.

Фізіологічний механізм почуттів:

взаємодія підкіркових центрів з корою великих півкуль головного мозку при їх провідній ролі.

 

ПОЧУТТЯ

 

 

 

 

 

Різновиди

 

Різновиди

 

Різновиди

за характером

 

за характером

 

заїхсуспільною

їх впливу

 

їх переживань:

 

сутністю

на діяльність:

 

- настрої

 

(вищі почуття):

- стенічні

 

- афекти

 

- моральні

- астенічні

 

-                пристрасті

-                стреси

-                фрустрації

 

-                інтелектуальні

-                естетичні

-                праксичні

Запитання для самостійної роботи

Як відбувається відображення дійсності у почуттях і чим во-но відрізняється від відображення у пізнавальних процесах?

У чому полягає відмінність емоцій від почуттів?

За якими ознаками можна констатувати, що людина перебу-ває у стані емоційного збудження?

Які об’єктивні та суб’єктивні чинники можуть впливати на настрій?

Назвіть основні ознаки афекту.

Які ознаки характеризують пристрасті як форму переживан-ня почуттів?

У чому полягають відмінності емоцій людини від емоцій тва-рин?

Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні почут-тя належать до вищих?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

Чи згодні ви з думкою, що відмінності емоцій від почуттів ма-ють переважно кількісний характер?

Чи згодні ви з твердженням, що фізіологічним підґрунтям ви-щих почуттів є кора та підкірка головного мозку?

Чи можна вважати, що експресивні рухи — єдиний прояв емоційних станів людини?

Чи є настрій результатом кількісної переваги позитивних або негативних емоцій?

Чи згодні ви з твердженням, що багатство емоційного життя людини залежить тільки від багатства її контактів з об’єктив-ним світом?

Частина V. Емоційно-вольові процеси

Чи завжди у стані афекту людина втрачає контроль над своєю поведінкою?

Чи завжди страх перед невідомим викликає у людини стресо-вий стан?

Чи можна стверджувати, що поняття «моральні почуття» та «моральні переконання» у принципі є тотожними?

Чи можна стверджувати, що природа стресу та фрустрації принципово відмінна за механізмом їх виникнення?

Завдання та проблемні ситуації

Чим можна пояснити, що тривале розлучення близьких лю-дей завжди супроводжується стійкими негативними пережи-ваннями?

Чим можна пояснити, що іноді характер емоційних реакцій неадекватний об’єктивним впливам?

Чому людина в горі почувається легше, коли виплачеться?

Чи може регуляція емоцій на рівні підкірки не бути пов’язана зі свідомістю?

Під впливом яких чинників виявляються моральні почуття особистості?

Список використаної та рекомендованої літератури

Бреслав Г.М. Проблемы эмоциональной регуляции общения у дошкольников // Вопр. психологии. — 1984. — №3.

Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. — Л., 1989.

Вилюнас В.К. Психология змоциональных явлений. — М., 1976.

Додонов Б.И. В мире эмоций. — К.: Политиздат Украины, 1987.

Емоційний розвиток дитини / Упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник — К.: Мікрос-СВС, 2003.

Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. за-кладів / За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.

Изард К.Е. Эмоции человека. — М.: Изд-во МГУ, 1980.

Макаренко Ю.А. Системная организация эмоционального по-ведения. — М., 1980.

Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.

Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Про-свещение, 1977.

Ольшанникова А.Е. Эмоции и воспитание. — М., 1983.

Павлов И.П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных. — М.: Наука, 1973.

Психологія /За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

Психология эмоций: Тексты. — М.: Изд-во МГУ, 1984.

Симопов П.В. Потребностно-мотивационная теория эмоций // Вопр. психологии. — 1982. — №6.

Уишнский К.Д. Собр. соч. — М., 1950. — Т. 8.

Якобсон П.М. Психология чувств. — М.: Изд-во МГУ, 1980.

Частина V. Емоційно-вольові процеси