14.7. Індивідуальні особливості пам’яті


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Кожна особистість має індивідуальні відмінності (особли-вості) пам’яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності.

У процесах пам’яті індивідуальні відмінності виявляються у швидкості, точності, міцності запам’ятовування та готовності до відтворення.

Швидкість запам’ятовування визначається кількістю повто-рень, необхідних людині для запам’ятовування нового матеріалу.

Точність запам’ятовування характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам’ятовувалося, і кількістю зроблених помилок.

Міцність запам’ятовування виявляється у тривалості збере-ження завченого матеріалу (або у повільності його забування).

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.

Індивідуальні відмінності пам’яті можуть бути зумовлені ти-пами вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасо-вих нервових зв’язків пов’язана із силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам’ятовування. При сильному, але недостатньо рухливому гальмуванні дифе-ренціація вражень відбувається повільно, що може позначатися на точності запам’ятовування. Якщо у людини сформовані раціональні способи мнемічної діяльності, вироблені відповідні звички: акуратність, точність, відповідальність, то негативні про-яви, що зумовлюються типологічними особливостями нервової системи, можуть коригуватися. Індивідуальні відмінності пам’яті виявляються і в тому, який матеріал краще запам’ятовується -образний, словесний чи однаково продуктивно як той, так і інший.

З огляду на викладене у психології розрізняють такі типи пам’яті: наочно-образний, словесно-абстрактний, змішаний, або проміжний. Ці типи зумовлені частково співвідношенням першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини, але головне — умовами життя та вимогами професійної діяльності.

Так, наочно-образний тип пам’яті частіше зустрічається у ху-дожників, письменників, музикантів, словесно-абстрактний -у вчених, філософів. Змішаний тип пам’яті зустрічається у лю-дей, у діяльності яких не спостерігаються помітні переваги наоч-но-образного чи словесно-абстрактного типу. Ураховувати інди-відуальні відмінності пам’яті важливо в навчальній роботі, щоб максимально продуктивно використовувати потенційні можли-вості кожного учня та всебічно розвивати пам’ять.

§-тг         Ключові поняття теми

Пам’ять, асоціація, запам’ятовування, відтворення, впізнавання, згадування, пригадування, персеверація, ремінісценція, образна пам’ять, словесно-логічна пам’ять, емоційна пам’ять, рухова пам’ять, оперативна пам’ять, коротко-часна пам ‘ять, довготривала пам’ять.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція пам’яті:

нагромадження життєвого досвіду.

Фізіологічний механізм пам’яті:

здатність нервової системи фіксувати і зберігати враження.

ПАМ’ЯТЬ

Процеси пам’яті:

запам’ятовування зберігання -відтворення

Різновиди відтворення:

впізнавання -згадування

пригадування

 

Індивідуальні осо-бливості пам’яті:

шввдкість запам’ятовування

точність запам’ятовування

міцність запам’ятовування

готовність до відтворення

Різновиди пам'яті:

за способом запам’ятовування:

-довільна -мимовільна

за тривалістю:

короткочасна

довготривала —оперативна

за змістом запам’ятовуваного:

-образна -словесно-логічна - рухова -емоційна

Запитання для самостійної роботи

Охарактеризуйте найважливіші особливості пам’яті як пізна-вального процесу.

Роль пам’яті у психічному житті людини.

Природа асоціацій та їх значення у процесах пам’яті.

За якими принципами пам’ять поділяють на різновиди?

У чому полягає відмінність короткочасної пам’яті від опера-тивної?

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Назвіть основні умови продуктивного запам’ятовування.

Як можна пояснити явище ремінісценції?

У чому виявляється основна відмінність образів та уявлень пам’яті від образів сприймання?

У чому виявляються індивідуальні особливості пам’яті?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

Чи є пам’ять психічним процесом, який належить до абст-рактного пізнання?

Чи можна стверджувати, що функція пам’яті вичерпується процесами фіксації та відтворення одержаних вражень?

Чи правильно визначено принципи розподілу пам’яті на ви-ди: залежно від участі волі у процесах запам’ятовування; залежно від тривалості утримання інформації в пам’яті; залежно від змісту запам’ятованого?

Чи всі види пам’яті перелічено: довільна, мимовільна, образ-на, рухова, словесно-логічна, емоційна, довготривала, корот-кочасна?

Чи є принципова відмінність у механізмах мимовільного відтворення та персеверації?

Чи всі умови продуктивного запам’ятовування перелічено: мета запам’ятовування, позитивне ставлення до заучуваного, осмисленість інформації, повторення?

Чи всі перелічені особливості пам’яті характеризують її індивідуальні відмінності: швидкість запам’ятовування, го-товність до відтворення, тривалість зберігання, персеверація?

Завдання та проблемні ситуації

З досвіду відомо, що, хвилюючись, людина може забувати раніше запам’ятоване. Яке фізіологічне пояснення можна да-ти цьому явищу?

Багато людей для кращого запам’ятовування вдаються до ко-ротких занотувань. Чому такий прийом сприяє кращому за-пам’ятовуванню матеріалу?

В одному експерименті піддослідним запропонували розв’язати п’ять завдань. В іншому дослідженні через 15 хви-лин їм же було потрібно скласти п’ять аналогічних завдань. Після цього на вимогу експериментатора вони повинні були

відтворити числа з усіх десяти завдань. В якому випадку піддослідні краще запам’ятали цифри і чому?

Іноді тривала робота щодо запам’ятовування навчального ма-теріалу виявляється неефективною. Чим пояснити, що, по-перше, матеріал погано запам’ятовується, по-друге, ство-рюється ілюзія його запам’ятовування?

Як психологічно та фізіологічно обґрунтувати положення К. Ушинського про те, що «погана пам’ять» є результатом лінощів пригадати?

Список використаної та рекомендованої літератури

Аткинсон Р. Человеческая память и процесе обучения. — М.: Прогресс, 1979.

Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. за-кладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.

Изюмова С.А. Мнемические способности и усвоение знаний в школе // Вопр. психологии. — 1986. — №3.

Ипполшпов Ф.В. Память школьника. — М., 1978.

Истомшш 3.М. Развитие памяти: Учеб.-метод. пособие. — М., 1978.

Лурия А.Р. Внимание и память. — М., 1975.

Лурия А.Р. Нейропсихология памяти. — М.: Педагогика, 1974.

Ляудис В.Я. Память в процессе развития. — М., 1976.

Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.

Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: На-вчальний посібник для вищої школи. — К.: Наукова думка, 1998.

Максименко С.Д., Носенко Е.Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002.

Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Про-свещение, 1977.

Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

Роговин М.С. Проблеми теории памяти. — М., 1977.

Смирнов А.А. Проблемы психологии памяти. — М.: Просвеще-ние, 1966.