Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b5abaa2a9c1c85eae132a8c47c3e0713, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
13.5. Різновиди уяви : Загальна психологія : Бібліотека для студентів

13.5. Різновиди уяви


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Діяльність уяви може бути охарактеризована залежно від участі в цьому процесі спеціальної вольової регуляції, від харак-теру діяльності людини та змісту створюваних образів.

Залежно від участі волі в діяльності уяви її поділяють на ми-мовільну та довільну.

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети чи події. Потреба в мимовільному створенні образів постійно акту-алізується різними видами діяльності, в які включається осо-бистість. У процесі спілкування співрозмовники уявляють собі ситуації, події, що є предметом обговорювання; читаючи худож-ню чи історичну літературу, людина мимоволі стає спостерігачем реальних картин, що народжуються в її голові під впливом про-читаного. Мимовільне виникнення уявлень тісно пов’язане з по-чуттями людини. Почуття є потужним генератором яскравих об-разів уяви тоді, коли людина перебуває у тривозі перед невизна-ченістю очікуваних подій чи, навпаки, переживає емоційне підне-сення перед участю в урочистих подіях, що мають життєво важ-ливе для неї значення.

Переживаючи страх, тривогу за близьких, людина подумки малює образи небезпечних ситуацій, а готуючись до приємної події, уявляє атмосферу доброзичливості, пошани з боку колег, присутніх. Прикладом мимовільного виникнення образів уяви є сновидіння. У стані сну, коли свідомий контроль за психічною діяльністю відсутній, сліди від різноманітних вражень, що збері-гаються в мозку, легко розгальмовуються й утворюють поєднан-ня, що характеризуються неприродністю та невизначеністю.

Процес уяви може відбуватись як довільний, коли він спря-мовується спеціальною метою створити образ певного об’єкта, можливої ситуації, уявити чи передбачити сценарій розвитку подій. Здійснення довільної уяви у процесі пізнання зумовлене потребою свідомої регуляції побудови образу відповідно до завдання та характеру виконуваної діяльності. Довільне створення образів спостерігається переважно у творчій діяльності людини.

Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на творчу та репродуктивну.

Уява, яка включається у творчу діяльність і допомагає людині створювати нові оригінальні образи, називається творчою.

Уява, яка включається у процес засвоєння того, що вже ство-рили й описали інші, називається відтворювальною, або репро-дуктивною.

Так, у конструктора-винахідника, який створює нову маши-ну, уява творча, а в інженера, який за словесним описом або крес-ленням створює образ цієї машини, — репродуктивна.

Творча уява активізується там, де людина відкриває щось но-ве, знаходить нові способи праці, створює нові, оригінальні, цінні для суспільства матеріальні та духовні продукти.

Продукти творчої уяви, їх багатство та суспільна значущість безпосередньо залежать від знань і життєвого досвіду особистості, її ставлення до діяльності, її соціальної позиції тощо. Важливу роль у творчій уяві відіграє мова, яка є засобом усвідомлення твор-чого задуму та інструментом аналітико-синтетичної діяльності.

Репродуктивна уява — це процес створення людиною образів нових об’єктів на основі їх словесного опису чи графічного зобра-ження. Потреба в репродукції образів об’єктивної дійсності — постійна й актуальна в житті та діяльності людини як свідомої суспільної істоти. Репродуктивна уява відіграє надзвичайно важ-ливу роль у процесі спілкування людей, яке великою мірою спри-чинило її розвиток. Мовний опис явищ завжди потребує від лю-дини створення відповідних образів. Репродуктивна уява не-обхідна при читанні художньої літератури, при роботі з навчаль-ними посібниками з географії, біології, анатомії тощо. Образи об’єктів формуються також на основі їх графічного опису, напри-клад, в інженерній справі, при користуванні схемами, картами.

Творча і репродуктивна уяви тісно взаємопов’язані, постійно взаємодіють і переходять одна в одну. Цей зв’язок виявляється, з одного боку, в тому, що творча уява завжди базується на репро-дуктивній, містить її елементи. З іншого боку, складні форми ре-продуктивної уяви містять елементи творчої. Наприклад, у діяль-ності актора втілення сценічного образу є результатом діяльності творчої і водночас репродуктивної уяви.

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Залежно від змісту діяльності й характеру праці людини уява поділяється на художню, технічну, наукову та ін.

Художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, дотикові та ін.) образи, надзвичайно яскраві й детальні. Так, І. Рєпін, малю-ючи картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», пи-сав, що голова обертом іде від їхнього гумору та галасу. Г. Флобер говорив, що він гостро відчував у роті присмак миш’яку, коли опи-сував сцену самогубства мадам Боварі. Художникові, письменни-кові завдяки яскравості чуттєвих образів здається, що вони безпо-середньо сприймають те, що зображують у своїх творах.

Для технічної уяви характерними є створення образів просто-рових відношень у вигляді геометричних фігур і побудов, їх лег-ке дисоціювання та об’єднання в нові сполучення, уявне перене-сення їх у різні ситуації. Образи технічної уяви найчастіше ре-алізуються у креслення, схеми, на основі яких потім створюють-ся нові машини, об’єкти.

Наукова уява виявляється у побудові гіпотез, проведенні ек-спериментів, в узагальненнях, що їх роблять при створенні по-нять. Фантазія відіграє важливу роль у плануванні наукового дослідження, побудові експериментальної ситуації, у передба-ченні перебігу експерименту. При побудові наукової системи уя-ва необхідна, щоб доповнити відсутні, не знайдені ще ланки в ланцюжку фактів.

Фантазія має велике значення для плідної творчої діяльності вченого. Без фантазії його праця може перетворитися на діяльність із нагромадження наукових фактів, акумулювання своїх і чужих думок, а не на реальний поступ до нових винаходів, ідей, створення принципово нового в науці.

Особливою формою уяви є мрія. Мрія — це процес створення людиною образів бажаного майбутнього. Мрія є необхідною умо-вою втілення в життя творчих задумів, коли образи уяви не мо-жуть реалізуватися негайно з об’єктивних або суб’єктивних при-чин. У цій ситуації мрія постає як реальна спонука, як мотив діяльності, завдяки якому стає можливим завершення початої справи. Без мрії, зауважував Д. Писарєв, неможливо було б зро-зуміти, яка спонукальна сила змушує людину започатковувати і доводити до кінця виснажливі й великі за обсягом роботи в ца-рині мистецтва, науки та практичного життя.

Мрія є елементом наукового передбачення, прогнозу та пла-нування діяльності. Ця її функція переконливо виявляється

в художній, творчій діяльності, державотворенні. Яскравою ілю-страцією стосовно цього є твори Ж. Верна, в яких він геніально передбачив витвори майбутньої технічної думки — підводного човна, гелікоптера.

Мрії можуть бути реальними, дійовими та нереальними, безплідними. Дієвість мрії — необхідна умова втілення в життя творчих задумів людини, спрямованих на реальне перетворення дійсності. Такі мрії в певному розумінні є рушійною силою дій та вчинків людини, надають їй більшої цілеспрямованості у житті, допомагають долати труднощі, протистояти несприятливим впливам.

Мрії можуть бути пустопорожніми, безплідними, «маніловсь-кими». Тоді вони дезорієнтують людину, позбавляють її бачення реальних життєвих перспектив, штовхають на шлях примарного задоволення власних мрійницьких уподобань, роблять її нездат-ною протистояти негараздам реального буття.

Позитивно на людину впливає тільки активна, творча мрія, яка збагачує її життя, робить його яскравим і цікавим.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b5abaa2a9c1c85eae132a8c47c3e0713, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0