12.7. Індивідуальні особливості мислення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Розумова діяльність різних людей, що підлягає загальним пси-хологічним закономірностям, водночас характеризується індиві-дуальними особливостями. Відмітності в розумовій діяльності виявляються в різноманітних якостях мислення. Індивідуальні відмітності мислення людей зумовлені передусім особливостями

їхнього життя, характером діяльності, навчанням. Певний вплив на особливості мислення справляють тип вищої нервової діяль-ності, співвідношення першої та другої сигнальних систем. Найістотнішими якостями, в яких виявляються індивідуальні відмітності мислення, є самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.

Самостійність мислення характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомо-ги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на враху-ванні знань і досвіду інших людей, але людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи вирішення пізнавальних та інших про-блем. Самостійність мислення тісно пов’язана з критичністю.

Критичність мислення виявляється у здатності суб’єкта пізнавальної діяльності не потрапляти під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює власні думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі «за» і «проти», виявляючи тим самим само-критичне ставлення до власних дій. Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду люди-ни, багатства та глибини знань.

Гнучкість мислення виявляється в умінні швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язан-ня аналогічних завдань. Гнучкість мислення розкривається в го-товності швидко переключатися з одного способу розв’язання за-вдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язання, зна-ходити нові, нестандартні способи дій за змінених умов.

Глибина мислення виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за наша-руваннями неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які у простих, добре відомих фактах уміють помічати суперечності й на цій основі розкривати закономірності природи та суспільного життя.

Широта мислення виявляється у здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

практики. Широта мислення є показником ерудованості особис-тості, її інтелектуальної різнобічності.

Послідовність мислення виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунту-ванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка суворо дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не «пере-стрибує» з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, ясність плану, відсутність супереч-ностей і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об’єктивність у висновках.

Швидкість мислення — це здатність швидко розібратися у складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення й прий-няти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформо-ваності розумових навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів. Швидкість мислення слід відрізня-ти від квапливості та похапливості, що їх демонструють деякі лю-ди, не продумуючи належно рішень, які вони приймають, не про-гнозуючи можливих наслідків наспіх прийнятих рішень.

Усі якості мислення людини формуються й розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідно організована діяльність сприяє всебічному розвитку цінних якостей мислення особис-тості.

а              Ключові поняття теми

Мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагаль-нення, конкретизація, класифікація, систематизація, судження, умовивід, поняття, проблемна ситуація, завдання, гіпотеза, наоч-но-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічпе мислення.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція мислення:

розкриття внутрішньої, безпосередньо не даної у відчуттях та сприйманнях сутності об’єктів та явищ дійсності.

Механізм пізнання мислення:

операції аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагаль-нення, класифікації та систематизації.

 

 

 

 

 

 

МИСЛЕННЯ

 

 

 

 

Форми:

-                судження
-міркування
-умовивід

-               поняття

 

Індивідуальні особливості:

-самостійність

-критичність

-гнучкість

-глибина

-послідовність

-швидкість

 

 

 

 

 

 

 

Різновиди

 


за формою:

за характером

- наочно-дійове

розв’язуваних

- наочно-

завдань:

образне

- теоретичне

- словесно-

- практичне

логічне

 

(поняттєве)

 

 

за мірою

за мірою но-

розгорну-

визни та ори-

тості:

гінальності:

- дискурсивне

- Репродукти-

- інтуїтивне

вне (відтво-

 

рювальне)

 

- продуктивне

 

(творче)

Запитання для самостійної роботи

У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?

У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнан-ня дійсності від чуттєвого?

У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?

Що характеризує істотні ознаки предметів та явищ, які є об’єктом пізнання мислення?

Охарактеризуйте основні розумові операції.

Що є кінцевим продуктом розумового пізнання дійсності?

У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?

Як співвідносяться проблемна ситуація та розумове завдан-ня?

Наведіть основні етапи процесу розв’язання розумового за-вдання.

За якими принципами мислення можна поділити на види?

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

Чи достатньо, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це спосіб опосередкованого та узагальненого відобра-ження внутрішніх властивостей об’єктів та явищ дійсності?

Чи є соціальна природа мислення необхідною умовою його розвитку?

Чи всі розумові операції перелічено: аналіз, синтез, абстрагу-вання, узагальнення, класифікація, систематизація?

Чи достатньою є така характеристика розумової операції аналізу: аналіз — це розкладання цілого на частини?

Чи достатньою є така характеристика розумової операції син-тезу: синтез — це об’єднання в ціле елементів, виокремлених в об’єкті у процесі аналізу?

Чи згодні ви з твердженням, що продуктом розумової діяль-ності можуть бути лише поняття?

Чи згодні ви з твердженням, що в поняттях як формі мислен-ня найповніше відображуються всі властивості та якості об’єктів?

Чи вважаєте ви, що поняття «завдання» іноді може бути шир-шим, ніж поняття «проблемна ситуація»?

Чи правильно названі форми мислення: наочно-дійове, наоч-но-образне, словесно-логічне, поняттєве?

Завдання та проблемні ситуації

У чому виявляється принципова відмінність мислення люди-ни та «мислення машини»? Наведіть аргументи, які б пере-конливо доводили таку відмінність.

У чому полягають відмінності мислення людини від мислен-ня тварини? Що не дозволяє мисленню тварини піднестися до рівня людського мислення?

Про які якості розуму йдеться в наведеному описі: «Він мав ґрунтовні знання в царині як соціальних, так і природничих наук, і вмів цими знаннями чудово користуватися. У дос-ліджуваних явищах він прагнув віднайти їх сутність, з’ясува-ти основні причини, зв’язки. Відкидаючи будь-які шаблони, в аналізі нових фактів умів бачити їх з нового боку і не бояв-ся критично оцінити свої попередні погляди. Іноді він припу-скався помилок, але вмів усувати їх згодом».

Список використаної та рекомендованої літератури

Беспалов Б.И. Действие: Психологические механизмы визу-ального мышления. — М., 1984.

Брушлинский А.В. Продуктивное мышление и проблемное обучение. — М., 1983.

Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч. В 6 т. — М.: Педагогика, 1982. — Т. 2.

Гальперин П.Я., Котик Н.Р. К психологии творческого мыш-ления // Вопр. психологии. — 1982. — №5.

Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. за-кладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.

Колмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучае-мости. — М., 1988.

Каплунович И.Я. Развитие структуры пространственного мы-шления // Вопр. психологии. — 1986. — №2.

Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обуче-нии. — М.: Педагогика, 1972.

Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.

Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: На-вчальний посібник для вищої школи. — К.: Наукова думка, 1998.

Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Про-свещение, 1977.

Петухов В.В. Психология мышления: Учеб.-метод, посо-бие. — М., 1987.

Поддьяков Н.Н. Мышление дошкольника. — М., 1977.

Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

Тихомиров О.К. Психология мышления. — М., 1984.

Ушинский К.Д. Собр. соч. — М., 1950. — Т. 8.

Холодная М.А. Интегральные структуры понятийного мыш-ления. — Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1983.

Эсаулов А.Ф. Психология решения задач. — М.: Высш. школа, 1972.

Якиманская М.С. Знание и мышление школьника. — М., 1985.

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси