11.4. Спостереження і спостережливість


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Важливими умовами адекватного сприймання є спостережен-ня спостережливість. Вони яскраво виявляються при довільному цілеспрямованому сприйманні. Спостереження найбільше відрізняє довільне сприймання від мимовільного. Найхарак-терніший показник спостереження — тривале, цілеспрямоване зосередження уваги на предметі сприймання. Воно здійснюється

з певною метою і за визначеним планом. Спостереження може бути тривалим, коли планується спостереження змін у поведінці тварин під впливом догляду за ними, розвитку дитини під впли-вом виховання, успішності учнів у засвоєнні знань залежно від умов і методів навчання. Короткотривалим воно буває тоді, коли спостерігаються нетривалі за часом явища.

У процесі спостереження увага може зосереджуватись або на явищі загалом, або на окремих його деталях. Це залежить від по-ставленої пізнавальної мети.

Успішне спостереження потребує визначення його мети, складання плану (де, коли і як провести спостереження), ство-рення необхідних умов для цього, підготовки засобів спостере-ження (приладів, інструментів) і фіксації його результатів. Спос-терігати треба вміти. Останнє має особливо велике значення то-му, що не всім дітям та дорослим властиве вміння спостерігати. Рівень уміння спостерігати залежить як від навчання спостеріга-ти, так і від спостережливості як якості особистості. Якщо дити-ну змалку привчають спостерігати явища природи, поведінку тварин, ті чи інші аспекти життя, то у неї розвивається такий бік характеру, як спостережливість, тобто здатність помічати в об’єктах малопомітне, але важливе для розуміння їх суті.

Спостереження і спостережливість відіграють велику роль у навчанні та трудовій діяльності людини. Відомо, як високо ціну-вав спостереження і спостережливість Ч. Дарвін (відкриття похо-дження видів він пояснював своєю спостережливістю). І. Павлов вважав, що спостережливість дуже потрібна вченому. На його інституті було написано: «Спостережливість, спостережливість, спостережливість». К. Ушинський рекомендував учителям навча-ти дітей спостерігати, якщо вони хочуть розвинути в дітей розум, позаяк спостереження дає матеріал, факти для мислення.

§_„, Ключові поняття теми

Сприймання, комплексний подразник, предметність, цілісність сприймання, структурність сприймання, осмисленість сприймання, константність сприймання, апперцепція, ілюзія, сприймання простору, сприймання руху, сприймання часу, спос-тереження, спостережливість, конвергенція, акомодація, диспа-ратні точки, синкретичне сприймання.

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція сприймання:

відображення предметів і явищ дійсності загалом.

Фізіологічний механізм сприймання:

утворення систем умовно-рефлекторних зв’язків на безпосе-редню дію комплексного подразника на аналізатор.

 

 

 

 

СПРИЙМАННЯ

 

 

 

^

 

 

"\^

 

 

 

Властивості

-предметність

-цілісність

-структурність

-осмисленість

-константність

 

 

Різновиди за участю аналізаторів:

-зорові

-смакові

-слухові

-нюхові

-рухові

-дотикові

-больові

-органічні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Різновиди залежно від складності об’єктів, що відображуються:

-сприймання простору -сприймання руху -сприймання часу

 

 

 

 

ЧУТТЄВЕ ПІЗНАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

безпосереднє відображення дійсності

 

сприймання — відображення предметів загалом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відображення зовнішніх ознак предметів та явищ

 

відчуття — відображення окремих якостей, властивостей об'єктів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

163

Запитання для самостійної роботи

Який психічний процес називається сприйманням?

У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?

Охарактеризуйте загальні властивості сприймання.

Що таке структурність сприймання та який її механізм?

Що таке константність сприймання та який її механізм?

Як виявляється апперцепція у процесах сприймання?

Який вплив на сприймання може справляти попередній досвід?

Які чинники визначають об’єктивні умови сприймання?

Які чинники визначають суб’єктивні умови сприймання?

Що таке ілюзія у сприйманні та який її механізм?

Що таке спостереження?

Що таке спостережливість?

У чому може виявлятися професійна спостережливість?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

Чи погодитеся ви з думкою, що відмінності між сприйманням і відчуттям зводяться переважно до кількісних характеристик результату відображення?

Чи можна визначити процес сприймання як синтез відчуттів?

Чи всі основні властивості сприймання перелічено: предмет-ність, цілісність, структурність, осмисленість, константність?

Чи завжди апперцепція позитивно впливає на процес сприй-мання об’єктів?

Чи можлива структурність сприймання без його осмисле-ності?

Чи можна стверджувати, що осмисленість сприймання зумов-лена виключно такою його властивістю, як предметність?

Чи є константність сприймання об’єктивно детермінованим явищем?

Чи погодитеся ви з твердженням, що акт сприймання — це завжди аналітико-синтетичний процес?

Чи завжди у сприйманні просторових характеристик об’єктів бере участь кінестетичний аналізатор?

Чи згодні ви з твердженням, що руховому аналізатору нале-жить пріоритетна роль у складних формах сприймання?

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

Завдання та проблемні ситуації

Чому сприймання не можна звести до простої суми відчуттів? Як слід розуміти твердження, що сприймання — це результат складної аналітико-синтетичної діяльності?

Поясніть, яку роль відіграють рухи очей (саккадичні рухи) у складному зоровому сприйманні. Чому процес сприймання розглядають як перцептивну діяльність суб’єкта?

Хмари на небі іноді сприймаються як цілісні предмети, що на-гадують тварин, птахів, скелі тощо. Яка важлива особливість сприймання у цьому виявляється?

Поясніть такий факт: коли людина вперше йде незнайомою місцевістю, самостійно розшукуючи дорогу, то вдруге вона лег-ко знайде її; якщо ж вона йде із супутником, якому дорога доб-ре відома, то вдруге їй буде важко самостійно пройти цей шлях.

Відомо, що один і той самий проміжок часу в різних ситуаціях сприймається по-різному. Поясніть причини суб’єктивної оцінки часу людиною.

Чим пояснити, що сліпонароджені після вдало проведеної операції спочатку не розрізняють ні форми, ні розміру, ні від-даленості предметів?

Спостережливість — це якість особистості, необхідна для ус-пішної діяльності взагалі, а особливо для лікарської та педа-гогічної. Подумайте, які умови сприяють розвиткові спосте-режливості у лікаря; до яких помилок у діагностиці захворю-вання може призвести недостатня спостережливість лікаря.

Чим пояснити, що одна й та сама лекція різними слухачами може оцінюватися по-різному: як «інформативна», «популяр-на», «цікава», «корисна», «нудна», «нецікава».

Список використаної та рекомендованої літератури

Величковский Б.М., Зинченко В.П., Лурия А.Р. Психология вос-приятия. — М., 1973.

Венгер Л.А. Восприятие и обучение: Дошкольный возраст. — М., 1969.

Восприятие и деятельность / Под ред. А.Н. Леонтьева. — М.: Изд-во МГУ, 1976.

Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів / За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.

Леонтьев А.Н. Деятельность: Сознание: Личность. — М.: По-литиздат, 1974.

Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека: Введение в психологию. — М., 1974.

Логвиненко А.Д. Психология восприятия: Учеб.-метод. посо-бие. — М., 1987.

Лурия А.Р. Ощущение и восприятие. — М.: Изд-во МГУ, 1978.

Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.

Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: На-вчальний посібник для вищої школи. — К.: Наукова думка, 1998.

Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Про-свещение, 1977.

Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

Хрестоматия по ощущению и восприятию. — М.: Изд-во МГУ, 1975.

Щетинина А.М. Восприятие и понимание дошкольниками эмоционального состояния человека // Вопр. психологии. — 1984. — №3.

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси