Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
8.4. Різновиди спілкування : Загальна психологія : Бібліотека для студентів

8.4. Різновиди спілкування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

магниевый скраб beletage

Спілкування як соціальне явище охоплює всі сфери суспільного буття та діяльності людей і може бути охарактеризо-ване за різними параметрами, а саме: залежно від контингенту учасників, тривалості стосунків, міри опосередкування, заверше-ності, бажаності тощо.

Залежно від контингенту учасників виокремлюють спілку-вання міжособистісне, особистісно-групове та міжгрупове.

Міжособистісне спілкування характерне для первинних груп, в яких усі члени підтримують між собою безпосередні кон-такти і спілкуються один з одним. Особливості спілкування виз-начаються змістом і цілями діяльності, що їх реалізує група.

Особистісно-групове спілкування спостерігається тоді, коли одну із сторін спілкування репрезентує особистість, а іншу —

група. Таким є спілкування вчителя з класом, керівника з колек-тивом підлеглих, оратора з аудиторією.

Міжгрупове спілкування передбачає участь у цьому процесі двох спільнот, кожна з яких обстоює власну позицію, дома-гається власних цілей, або ж обидві групи намагаються дійти зго-ди щодо певного питання, досягти консенсусу. Через гострі супе-речності щодо обговорюваного питання може виникнути міжгру-повий конфлікт. У міжгруповому спілкуванні кожна особистість постає як виразник колективного інтересу, активно його об-стоює, добираючи для цього засоби, що найповніше відбивають колективну позицію.

Спілкування може відбуватись як взаємодія сторін, між яки-ми встановлюється комунікативний зв’язок, коли співрозмовни-ки безпосередньо сприймають один одного, встановлюють кон-такти й використовують для цього всі наявні у них засоби. Таке спілкування характеризується як безпосереднє. У безпосеред-ньому спілкуванні функціонує багато каналів зворотного зв’язку, що інформують співрозмовників про ступінь ефективності спілкування.

Опосередковане спілкування — це комунікація, в яку вхо-дить проміжна ланка — третя особа, технічний засіб або ма-теріальна річ. Опосередкування може бути репрезентоване теле-фоном як засобом зв’язку, написаним текстом (листом), що адре-сований іншій особі, чи посередником. Міра опосередкування у спілкуванні може бути різною залежно від засобів, що викори-стовуються для досягнення цієї мети.

На характер спілкування істотно впливає час, упродовж яко-го триває процес. Регламент — це своєрідний каталізатор змісту та способів спілкування. Саме він створює ситуацію, коли не-обхідно висловлюватися так, щоб «словам було тісно, а думці просторо». Короткочасним є спілкування, що виникає із ситу-аційних потреб діяльності чи взаємодії й обмежується розв’язан-ням локальних комунікативних завдань. Такими різновидами спілкування є консультація з певного конкретного питання, обмін враженнями з приводу актуальних подій тощо.

Довготривале спілкування — це взаємодія в межах однієї чи кількох тем, обмін розгорнутою інформацією щодо змісту пред-мета спілкування. Тривалість комунікативних зв’язків визна-чається цілями спілкування, потребами взаємодії та характером інформації, якою оперують співрозмовники. Спілкування вваЧастина III. Діяльність

жається завершеним, коли повністю вичерпано зміст теми, при-чому його учасники однозначно оцінюють результати взаємодії як вичерпні.

При незавершеному спілкуванні зміст теми розмови зали-шається нерозкритим до завершення спілкування і не відповідає очікуванням сторін. Незавершеним спілкування може бути з об’єктивних причин, коли між співрозмовниками виникають просторові проблеми (роз’єднаність людей) або проблеми щодо засобів зв’язку та стосовно інших необхідних умов для підтриму-вання контактів. До суб’єктивних причин належать заборона, не-бажання комунікаторів продовжувати спілкування, усвідомлен-ня необхідності припинити спілкування. Залежно від ситуації, характеру та цілей спілкування його класифікують також за іншими критеріями.

§—іг Ключові поняття теми

Спілкування, комунікація, інформація, вербальне спілкування, невербальне спілкування, комунікативна функція спілкування, інтерактивна функція спілкування, рефлексія, перцептивна функція спілкування, інтерпретація, стереотипізація, міжосо-бистісне спілкування, особистісно-групове спілкування, міжгрупо-ве спілкування, опосередковане спілкування, безпосереднє спілку-вання, довготривале спілкування, короткочасне спілкування, за-вершене спілкування, незавершене спілкування.

Формалізована структура змісту теми

Соціальна функція спілкування:

забезпечення міжособистісної взаємодії.

Механізм спілкування:

обмін інформацією.

 

 

залежно від контингенту учасників: "

міжособистіснє

особистісно-груповє

міжгрупове

за тривалістю:

короткочасне

довготривале

за включеністю:

опосєрєдковане

безпосереднє

за завершеністю:

завєршєне

нєзавєршєне

Запитання для самостійної роботи

Чим зумовлюється потреба у спілкуванні між людьми?

Яку роль відіграє спілкування у суспільному житті?

У чому полягає соціальна сутність спілкування?

Яка роль у спілкуванні належить невербальній комунікації?

У чому виявляється культура невербального спілкування?

Що означає комунікативна функція спілкування?

У чому полягає суть інтерактивного боку спілкування?

Яким є механізм ідентифікації при сприйманні іншої люди-ни?

Як відбувається стереотипізація у пізнанні людини люди-ною?

За якими принципами спілкування поділяють на різновиди?

Якими є умови ефективності спілкування?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

Чи достатнім для характеристики спілкування є твердження: «Спілкування — це обмін інформацією між людьми»?

Чи є принципова різниця між поняттями «міжособистісні контакти» та «спілкування»?

Чи завжди обмін інформацією є спілкуванням?

Чи можна обмін сигналами, що спостерігається у тварин, на-звати спілкуванням?

Частина III. Діяльність

Чи правомірно порівнювати рефлексію із дзеркалом?

Чи адекватно передає функцію невербального спілкування вираз «мова почуттів»?

Чи завжди упередженість у сприйманні людини людиною ви-никає на грунті попередньо сформованих установок?

Чи завжди завершеність спілкування є необхідною умовою взаєморозуміння?

Завдання та проблемні ситуації

За яких умов обмін інформацією набирає характеру спілку-вання? Які причини можуть зашкодити цьому процесові?

Спілкуючись, співрозмовники іноді не можуть дійти спільної думки щодо предмета спілкування. Визначте імовірні причи-ни, які можуть ускладнювати взаєморозуміння.

Важливим психологічним чинником ефективності спілкуван-ня є дотримання співрозмовниками тактовності, яка вияв-ляється у задоволенні взаємних очікувань. Чи є ця умова обов’язковою для будь-яких ситуацій спілкування?

Чи тотожні у психологічному та змістовому плані поняття «відсутність тактовності у спілкуванні» та «нетактовність»? Відповідь обґрунтуйте.

У яких випадках на етапі ідентифікації у процесі сприймання людини людиною формується адекватне уявлення про її пси-хологічні риси та особливості? Які вимоги має задовольняти цей процес?

Чим зумовлюються помилки, що можуть виникати у процесі пізнання людини людиною на етапі інтерпретації?

Про що може свідчити експеримент, проведений С. Левіном із щуренятами? Дві групи щуренят були поміщені в однакові умови. Єдина відмінність полягала в тому, що одних щодня погладжували (пестили), а інших — ні. Виявилося, що перші виросли більшими, міцнішими, активнішими, ніж ті, які були позбавлені емоційного комфорту.

Список використаної та рекомендованої літератури

Бодалев А.А. Восприятие человека человеком. — М.: Изд-во МГУ, 1982.

Егидес А.П. Психологическая концепция конфликтного обще-ния // Психол. журн. —1984. — Т. 5. — №5.

Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. за-кладів / За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К.: Форум, 2002.

Ильин Г.Л. Некоторые проблемы психологии общения // Вопр. психологии.— 1986. — №2.

Коломинский Я.Л. Психология общения. — М.: Знание, 1974.

Крыжановский Ф.И., Третьяков В.П. Грамматика общения — Л.: Изд-во ЛГУ, 1990.

Лисина М.И. Проблеми онтогенеза общения. — М, 1986.

Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.

Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Професійне становлення моло-дого вчителя. — Ужгород: Закарпаття, 1998.

Мелибруда Е.Я. Я. — Ты. — Мы: Психологические возможно-сти улучшения общения. — М., 1986.

Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Про-свещение,

Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально-пси-хологический тренинг. — М., 1989.

Попова Л.В., Дьяконов Г.В. Идентификация как механизм об-щения и развития личности: Метод, рекомендации. — М., 1988.

Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.