Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b8746154c1f1d2b96e2d42c30e6b88d3, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
8.3. Функції спілкування : Загальна психологія : Бібліотека для студентів

8.3. Функції спілкування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Спілкування — це багатоплановий процес, в якому можна ви-окремити такі основні функції: комунікативну, інтерактивну та перцептивну.

Комунікативна функція — це різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стають можливими збага-чення досвіду, нагромадження знань, оволодіння діяльністю, уз-годження дій та взаєморозуміння людей. Комунікативна функція спілкування, що здійснюється за допомогою мови, є необхідною умовою наступності розвитку генерацій, соціального та науково-го прогресу людства, індивідуального розвитку особистості. Обмін інформацією, що відбувається в усіх царинах життя суспільства між людьми в різних видах діяльності, забезпе-чується комунікативною функцією спілкування. Контакти між людьми не обмежуються лише потребами передавання інфор-мації. Спілкування завжди передбачає певний вплив на інших людей, зміну їх поведінки та діяльності. У цьому разі вияв-ляється інтерактивна функція спілкування, функція впливу. По-ради, інструкції, вимоги, накази, що висловлені у мовній формі та адресовані іншій особі, є спонуканнями до дії та регуляторами її поведінки. Спільна діяльність, її зміст та умови виконання вибу-довують таку модель міжособистої взаємодії, коли кожний з учасників послідовно впливає своїми вчинками на інших і, у свою чергу, змінює свої дії під їх впливом.

Спільна діяльність людей — явище суспільне й відбувається під соціальним контролем. Соціальний контроль — це оцінка діяль-ності з погляду її відповідності прийнятим у суспільстві зразкам по-ведінки, що регламентуються нормами взаємовідносин людей. Вза-ємодія людей відбувається ефективно, якщо їхня поведінка від-повідає прийнятим зразкам, тим ролям, які грають співрозмовники.

Під роллю розуміється нормативно схвалений зразок поведін-ки, якого чекають від кожного, хто займає ту чи іншу соціальну по-зицію. Така поведінка сприймається як специфічна у професійному плані — лікар, вчитель, інженер та у віковому — дитина, дорослий. Кожна людина може грати в житті кілька ролей: у сім’ї — батька, на роботі — керівника, у колі друзів — приятеля тощо. Взаємодія людей, які грають кілька ролей, регулюється рольовими очікуван-нями. Рольові очікування — це сподівання на таку поведінку іншої людини, яка відповідає її рольовому статусу. Відповідність

поведінки людей взаємним очікуванням — це важлива умова успіху у спілкуванні, її кваліфікують як тактовну. Якщо пацієнт, прийшов-ши на прийом до лікаря, відчує уважне ставлення до своїх проблем, лагідність, доброзичливість, намагання пильно розібратись у симп-томах захворювання, він перейметься довірою до лікаря, пра-вильно сприйме його поради та рекомендації щодо лікування.

Випадки, коли очікування одного із співрозмовників не виправ-довуються через те, що вони суперечать принципам і переконанням іншого співрозмовника, виходять за межі його соціально регламен-тованих цінностей та норм, не є нетактовністю. У таких ситуаціях особистість, розуміючи нереальність того, що від неї очікують, мо-же обстоювати власну позицію й не зосереджувати увагу на тому, наскільки тактовна її поведінка з погляду співрозмовника.

Свідоме ігнорування очікувань іншої сторони, що часто спос-терігається в повсякденних ситуаціях спілкування, є нетак-товністю. Прояви нетактовності спостерігаються, коли людина виявляє неуважність до співрозмовника (відволікається на сто-ронні справи), перериває його чи поводиться всупереч соціально визначеній нормі рольового регламенту (керівна особа відмов-ляється вирішувати питання, що входять до її компетенції) тощо. Отже, нетактовність — це деструкція очікувань у процесі спілку-вання, яка порушує ефективну взаємодію сторін, що спілкують-ся, і яка може призводити до конфліктних ситуацій. Особливо небезпечними є порушення вимог тактовності у педагогічному спілкуванні. Негативні наслідки цього виявляються в напруже-ності та конфліктності стосунків між учителям та учнями (пере-важно підлітками та юнаками), у різкому зниженні дійовості ви-ховного впливу на особистість дитини. Виявляючи принци-повість і вимогливість у стосунках з учнями, педагог повинен засвідчувати свою повагу та довіру до вихованців, прагнути зро-зуміти їх, піти на розумний компроміс. Уміння поєднувати ви-могливість і повагу до учнів створює сприятливі психологічні умови для формування самоповаги, що має важливе значення для становлення культури спілкування та розвитку контактів.

Обмінюючись інформацією, встановлюючи комунікативні зв’язки для досягнення цілей діяльності, взаємодіючи і здійсню-ючи різнобічні впливи на інших партнерів по спілкуванню, люди безпосередньо сприймають один одного й мають можливість пізнавати фізичні, психологічні та індивідуальні особливості, притаманні кожній стороні. У цьому виявляється перцептивна

Частина III. Діяльність

функція спілкування. Інформація, яку одержують співрозмовни-ки у процесі контактів за різними каналами дає змогу скласти більш-менш об’єктивне враження про те, що становить собою партнер по спілкуванню, проникнути в його внутрішній світ, зро-зуміти мотиви поведінки, звички, оцінні ставлення до фактів дійсності. Шлях пізнання людини людиною у процесі спілкуван-ня складний. Адекватний психологічний портрет суб’єкта спілку-вання формується залежно від об’єктивних та суб’єктивних чин-ників і охоплює дію трьох важливих механізмів міжособистісно-го сприймання: ідентифікацію, рефлексію (інтерпретацію) і сте-реотипізацію. Серед умов, які сприяють взаємопізнанню у спілкуванні, важлива роль належить чинникові особистісно-соціальної значущості предмета комунікації, характеру ситуації спілкування та тривалості контактів. Коли зазначені умови об’єктивно наявні у спілкуванні, ймовірність виявлення істотних психологічних рис особистості підвищується.

Перший етап у механізмі пізнання людини людиною — іден-тифікація. Ідентифікація — це спосіб розуміння іншої людини через усвідомлюване чи неусвідомлюване уподібнення її самому суб’єкту, що пізнає. Суть цього процесу полягає в тому, що в си-туаціях взаємодії партнери намагаються зрозуміти один одного, ставлячи себе на місце іншого. Так, студент добре розуміє хвилю-вання та поведінку іншого студента перед іспитом, закоханий — страждання того, кого спіткала невдача у взаємності.

Для визначення власної тактики у спілкуванні співрозмовни-кові важливо знати, як індивід, що входить з ним у контакт, сприймає його самого. Усвідомлення суб’єктом того, як його сприймає партнер по спілкуванню, називається рефлексією. Ре-флексія поглиблює сприймання іншої людини, оскільки дає уяв-лення про ставлення до себе як суб’єкта сприймання. У процесі спілкування ідентифікація та рефлексія постають в єдності, за-вдяки чому забезпечується психологічна інформативність спілкування. Дефіцит апріорних знань про психологію людей, з якими доводиться спілкуватися, не дає співрозмовникам можли-вості одразу визначитись, як найкраще підтримувати й розвива-ти контакти. Суб’єкт, програмуючи власну комунікативну діяльність, намагається зрозуміти й пояснити причини, що зу-мовлюють дії та вчинки кожного співрозмовника.

Пояснення вчинків іншої людини через приписування їй імовірних почуттів, намірів, думок і мотивів поведінки (згідно з

А. Петровським) називається причиновою інтерпретацією. По-милкова причина інтерпретації поведінки співрозмовника ус-кладнює, а іноді й унеможливлює нормальну взаємодію сторін у спілкуванні. Інтерпретація дій і вчинків здійснюється або на ос-нові ідентифікації, тобто через приписування іншому тих мо-тивів і почуттів, які, на думку суб’єкта, він сам виявив би в ана-логічній ситуації, або шляхом віднесення партнера по спілкуван-ню до певної категорії осіб, стосовно яких існують певні стерео-типні уявлення. Стереотипізація — це класифікація форм по-ведінки та інтерпретація їх причин через співвіднесення із зраз-ками, що відповідають соціальним стереотипам. Стереотип — це сформований за конкретних соціальних умов образ людини, яким користуються як штампом. Стереотипізація як прийом уза-гальнення типових рис, притаманних особистостям як носіям певних соціально та психологічно значущих характеристик, ши-роко репрезентована у класичній художній літературі. Напри-клад, такими є персонажі «Мертвих душ» М. Гоголя: Чичиков, Манілов, Коробочка, Плюшкін і Голохвастов з комедії М. Ста-рицького «За двома зайцями». У буденному житті стереотипіза-ція в оцінюванні людських якостей, таких, наприклад, як добро-та, репрезентована у судженні «Свою сорочку віддасть іншому, не пошкодує», скупість — у судженні «У нього взимку снігу не випросиш».

Стереотипізація може складатись як результат узагальнення власного досвіду суб’єктом міжособистісного сприймання, до якого приєднуються відомості, одержані з книг та інших дже-рел. Стереотипізація є свідченням проникнення у психологічну сутність особистості та виявлення найхарактерніших її рис. Як-що стереотипізація базується на достатній об’єктивній інфор-мації, на якій робляться узагальнення, вона відображає вищий рівень пізнання людини людиною. Проте стереотипізація може бути помилковою, мати характер упередженості, коли інтерпре-тація фактів, на підставі яких робляться узагальнення, вияв-ляється недостатньо аргументованою, а самі факти не вичерпу-ють сутності стосунків. Так, при сприйманні незнайомої людини важливу роль відіграє первинна інформація, яку одержує суб’єкт сприймання. Якщо у реципієнта попередньо створити відповідну установку стосовно іншої людини, вона може відіграти вирішаль-ну роль у тому, що саме і як буде сприйнято у процесі спілкуванЧастина III. Діяльність

ня, які стереотипи в судженнях домінуватимуть. Експеримен-тально доведено, що попередня інформація, яку одержує суб’єкт сприймання, виявляється істотним підґрунтям для формування упередженості в оцінюванні іншої людини.

Двом групам студентів було показано фотокартку однієї й тієї самої людини. У першому випадку експериментатор охарактери-зував її як визнаного вченого, а в другому — як злочинця. Пропо-нувалося на підставі зовнішнього вигляду дати їй характеристи-ку. Перша група студентів, якій було подано інформацію про «ви-датного вченого», повідомила, що зовнішність людини на фото-картці свідчить про її інтелект, напружену думку, доброту, зосе-редженість. Друга група — варіант «небезпечного злочинця» — стверджувала, що перед нею портрет жорстокої, рішучої та підступної людини. Одна й та сама деталь портрета — очі — у пер-шому випадку тлумачились як проникливі, розумні, а у друго-му — як злі та нещадні.

Стереотипи, що виникають на ґрунті позитивних або негатив-них установок, у спілкуванні виявляються суб’єктивізмом. У бу-денному спілкуванні досить поширені стереотипи, що базуються на оцінюванні зовнішності співрозмовника і зумовлюють зде-формовані суб’єктивні уявлення про його реальні переваги. Це може завдати істотної шкоди стосункам і є небажаним явищем у роботі з людьми (особливо небажані такі ситуації в роботі вчи-телів, керівників колективів).



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b8746154c1f1d2b96e2d42c30e6b88d3, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0