Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
6.5. Перенесення та інтерференція навичок : Загальна психологія : Бібліотека для студентів

6.5. Перенесення та інтерференція навичок


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Навички, що набуваються, певною мірою спираються на раніше сформовані навички. Це означає, що новоутворювані ди-намічні стереотипи нашаровуються в корі великих півкуль голов-ного мозку на раніше сформовані стереотипи, що вони не тільки співіснують, а й взаємодіють. Раніше сформовані навички мо-жуть як сприяти виробленню нових навичок, так і гальмувати, за-тримувати цей процес.

Найчастіше раніше сформовані навички сприяють засвоєнню нових, полегшуючи цей процес. Так, навички ліплення та малю-вання допомагають дитині опановувати навичку писати. Навич-ка гри на одному музичному інструменті полегшує оволодіння технікою гри на інших музичних інструментах. Тому, хто грає на піаніно, легше навчитися друкувати. Такий позитивний вплив раніше набутих навичок на процес формування нових нази-вається перенесенням навичок.

Явище перенесення зумовлюється передусім наявністю схо-жих і тотожних рис у вже сформованій та новій навичках,

Частина III. Діяльність

спільних прийомів виконання відповідних дій. Елементи вже сформованої навички входять при цьому до структури новоутво-рюваної навички і тим полегшують процес оволодіння нею. От-же, тут відбувається застосування раніше вироблених тимчасо-вих нервових зв’язків, певних їх груп до нових випадків, у нових ситуаціях, їх узагальнення.

Перенесення виявляється також у тому, що, навчившись ви-конувати певну дію одним органом (наприклад, писати правою рукою), людина може без спеціальної вправи виконати цю дію (щоправда, менш досконало) й іншим органом, наприклад лівою рукою або ногою чи головою.

Раніше вироблені навички іноді справляють негативний, гальмівний вплив на формування нових навичок, що вияв-ляється у зниженні продуктивності дій, виникненні помилок то-що. Таке явище називається інтерференцією навичок. В інтер-ференції виявляється суперництво, що спостерігається між дея-кими вже сформованими та новоутворюваними стереотипами.

Інтерференція спостерігається тоді, коли на один подразник виробляються дві чи кілька різних реакцій. Так, при вивченні іно-земної мови трапляються помилки у вимові літер, однакових за графемою з літерами рідної мови, але різних за вимовою («с», «х», «р», «у» та ін.). Аналогічне трапляється при користуванні шифру-вальним кодом, в якому замінено значення умовних знаків. В од-ному експерименті піддослідні завчили один код, в якому кожна літера означала певну цифру (наприклад «К-5», «С-2»). Після то-го як піддослідні виконали цю роботу, їм запропонували завчити інший код, в якому ті самі літери означали вже інші цифри (напри-клад «К-3», «С-8»). Виявилося, що для оволодіння другим кодом піддослідним потрібно було виконати набагато більше вправ, ніж для оволодіння першим кодом. Інтерференція тут пояснюється не-достатнім гальмуванням звичних дій, вироблених раніше.

Інтерференція виявляється тоді, коли раніше вироблені прийоми дії застосовуються в новій ситуації без урахування її відмінності. Це відбувається, наприклад, тоді, коли оператор пе-реходить на роботу з приладу старої конструкції на прилад нової конструкції, в якому змінено послідовність операцій.

Загалом інтерференція виникає, як бачимо, за певних умов. Знаючи ці умови і передбачаючи їх дію у тій чи іншій конкретній ситуації, можна запобігти інтерференції навичок і тим полегши-ти оволодіння новими навичками.

Вироблені у людини навички підтримуються на належному рівні досконалості, якщо вони використовуються. Коли ж навич-ки впродовж певного часу залишаються без застосування, вони ослаблюються. Системи тимчасових нервових зв’язків, що є їх фізіологічним підґрунтям, починають гальмуватися. Виконання відповідних дій уповільнюється, знижується їх якість. Так, три-вала перерва у керуванні автомашиною, у виробничій, музичній, спортивній діяльності призводить до зниження рівня доскона-лості, погіршення якості виконання відповідних дій. Тому спеціалістам у будь-якій галузі діяльності доводиться постійно тренуватися, щоб підтримувати свої навички на належному рівні досконалості.

Навички тим швидше ослаблюються, чим меншою мірою во-ни сформовані, закріплені. А їх ослаблення виявляється в деав-томатизації виконуваних дій.

Сильні хвилювання та втома людини часто спричинюють по-рушення її звичних дій. У цьому разі потрібно мати чимале само-владання, щоб виконувати дію у звичному темпі й не припуска-тися помилок. Порушення звичних дій трапляється й тоді, коли людині доводиться діяти в нових для неї умовах, які породжують у неї невпевненість у своїх силах. Це свідчить про те, що вироб-лені системи умовних рефлексів зберігають характер коркового автоматизму лише остільки, оскільки існує певна постійність зовнішніх і внутрішніх умов, за яких він був вироблений, тобто доки перебувають у єдності зовнішній та внутрішній стереотипи.

Порушення, розлади навичок настають унаслідок пато-логічних змін в роботі мозку. При патологічних змінах звичайно руйнуються спочатку складніші й пізніше вироблені навички, а потім — менш складні й давніше сформовані.

Різновиди вмінь і навичок. Уміння і навички входять до скла-ду будь-якої діяльності людини. Розрізняють їх залежно від змісту діяльності й тих потреб людини, які задовольняються через них. Відповідно до цього розрізняють вміння і навички самообслугову-вання, виробничі, мовні, розумові, мистецькі, спортивні та ін.

Найбільшу групу становлять виробничі вміння та навички лю-дини, які диференціюються за окремими видами виробничої праці.

Дослідження формування виробничих умінь показують, що їх можна поділити на три групи: • конструктивні, пов’язані з уявленнями про продукти праці,

з конструюванням останніх за рисунками, моделями, описами

Частина III. Діяльність

та з виявом цих уявлень у словах, моделях, проектах, робочих рухах;

організаційно-технологічні, пов’язані з добором необхідних знарядь праці та матеріалів, з визначенням способів їх оброб-ки, з плануванням і контролем самої праці;

операційні, пов’язані із застосуванням знарядь праці та ма-теріалів для виготовлення певного продукту праці, з виконан-ням потрібних для цього виробничих операцій. Особливу групу становлять мовні вміння та навички, які є

складовою мовлення людини, спрямованого на задоволення її по-треби у спілкуванні з іншими людьми, в обміні думками. До цієї групи належать навички як усного, так і письмового мовлення. Розумові вміння та навички виявляються у виконанні різних видів розумової діяльності (наприклад, запам’ятовування певно-го матеріалу, розв’язання арифметичних та інших задач, вико-нання розумових операцій, дослідних завдань, теоретична робота в тій чи іншій галузі). Різні вміння і навички об’єднуються також у мистецькі, спортивні та інші їх різновиди.

Окремі види вмінь і навичок тісно взаємопов’язані й пе-реплітаються. Так, розумові вміння завжди тісно пов’язані з умінням виконувати усну та письмову роботу. До складних ви-робничих умінь завжди входять розумові компоненти. Разом з тим уміння виконувати, наприклад, дослідну експериментальну роботу в тій чи іншій галузі спирається на навички практичного оперування необхідними для цього приладами, вимірювальними та іншими знаряддями.

Уміння та навички відіграють дуже важливу роль у діяльності людини. Вони дають їй змогу успішно досягати поставлених пе-ред собою цілей. Наявність у людини великої кількості вмінь і навичок є підґрунтям володіння нею своїми силами, вони дають їй можливість заощаджувати ці сили, доцільно їх використовува-ти, підвищувати продуктивність діяльності, запобігати втомі.

Вироблення динамічних стереотипів у корі головного мозку прискорює перебіг набутих реакцій, звільняє кору для нових ін-дивідуальних пристосувань і допускає можливість розвитку в корі паралельних процесів. Унаслідок автоматизації в корі великих пів-куль головного мозку створюються умови, за яких одночасно з ав-томатичним актом може відбуватися й інша аналітико-синтетична діяльність. Автоматизація набутих реакцій заощаджує роботу кори як цілого й дає змогу переміщувати фокус її активності на най-актуальніші процеси.

Усі наявні у людини вміння та навички є її позитивним над-банням. Тому вправні люди так цінуються у житті. Чим більшою мірою людина володіє вміннями та навичками в якійсь царині діяльності, тим більше вона цінується як майстер своєї справи.

Особливо велике значення уміння та навички мають у твор-чій діяльності людини. Наявність умінь і навичок є необхідною умовою її свідомої творчої діяльності. У процесі діяльності вони щодалі вдосконалюються. Вміння та навички, сприяючи розгор-танню творчої діяльності людини, тим самим стають одним із найважливіших чинників загального розумового розвитку люди-ни. Якби людина не була здатною набувати навичок, вона не мог-ла б просунутися на жодний щабель розвитку, затримуючись че-рез постійні незліченні ускладнення.