3.4. Виникнення та історичний розвиток людської свідомості


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

З розвитком наук, особливо історії та біології, поступово фор-мувалися погляди на походження людини та її свідомість.

Найважливішою передумовою для виникнення людської свідомості було своєрідне ускладнення умов життя, в яких жили людиноподібні істоти — антропоїди. Під впливом умов життя цен-тральна нервова система у них стала набагато складнішою струк-турно та функціонально. У великих півкулях головного мозку по-ступово розвивалися тім’яні, скроневі й особливо чолові долі, які здійснювали вищі пристосувальні функції. Надто помітно розви-нулися вони у людини під впливом праці. Про це свідчить те, що у мавпи чолові долі становлять 0,4 відсотка великих півкуль, у орангутанга та шимпанзе — 3,4, а у людини — 10 відсотків.

У процесі біологічного етапу розвитку психіки виникли пере-думови для появи вищих, специфічно людських форм психіки — свідомості. Знання біологічного етапу розвитку психіки як пе-редісторії людської свідомості дає можливість науково пояснити її виникнення.

Протягом історичного розвитку в різних видах діяльності у людини поступово формувалися специфічно людська, свідомо спрямовувана пізнавальна діяльність, уява, людські почуття та якості волі, різноманітні психічні властивості, які істотно відрізняються від інстинктивної психічної діяльності тварини.

Праця, суспільний спосіб життя — ось основні передумови істо-ричного розвитку людської свідомості як вищої форми психіки, в якій виявляється ставлення людини до свого середовища, здат-ність змінювати природу, пристосовувати її до своїх потреб. Цих особливостей психіки у тварин немає. Вони не виокремлюють себе з навколишнього середовища, пасивно пристосовуються до нового.

Знання умов виникнення та розвитку свідомості у людини має велике значення для її формування.

 

Ключові поняття теми

Подразливість, чутливість, тропізм, інстинкт, інтелек-туальна поведінка, свідома діяльність, дифузна нервова система, ганглієва нервова система, трубчаста нервова система.

Формалізована структура змісту теми

Інформаційний зміст теми: еволюція психіки на всіх етапах розвитку живих істот.

РОЗВИТОК ПСИХІКИ ТА ЇЇ МЕХАНІЗМІВ

Етапи розвитку

нервової

системи:

-дифузна;

-ганглієва;

-трубчаста

Етапи розвитку психіки:

-подразливість;

-чутливість;

-інстинкти;

—научення;

-інтелектуальна

діяльність;

-свідомість

Етапи розвитку централізації нервової системи:

- ланцюжкова

нервова система; -цереброспінальна

нервова система; —центральна

нервова система з

вищим її

відділом —

головним мозком

Запитання для самостійної роботи

Чому здатність до відображення є атрибутом живої матерії?

У чому полягає суть сигнальної ролі психіки?

Назвіть етапи розвитку нервової системи.

Назвіть етапи розвитку психіки.

Як розвиток психіки пов’язаний із середовищем та умовами життя?

Частина I. Вступ до психології

Роль праці у виникненні людської свідомості.

Роль мови у розвитку людської свідомості.

Що спільного та відмінного у психічній діяльності тварин і людини?

Назвіть ознаки людської свідомості.

Охарактеризуйте умови розвитку людської свідомості.

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1.             Чи є здатність до відображення необхідною властивістю живої

матерії?

2.             Чи можна стверджувати, що розвиток здатності до відображен-

ня є результатом боротьби за виживання біологічних систем?

3.             Чи такою є послідовність етапів розвитку нервової системи:

дифузна, ланцюжкова, вузлова, ганглієва, цереброспінальна?

Чи такою є послідовність етапів розвитку психіки: подраз-ливість, чутливість, научення, інстинкти, інтелектуальна діяльність, свідомість?

Чи можна стверджувати, що сутність відмінностей психіки людини і тварини полягає в такому: що для першої — це інструмент перетворення світу з метою максимального задо-волення своїх потреб, а для другої — механізм пристосування до реальних умов життя?

Чи можливі вищі форми психіки без знакових систем, напри-клад мови?

Завдання та проблемні ситуації

Чому елементарну чутливість вважають початковою формою власне психіки, а подразливість — лише актом відображення?

Чому павук, посаджений у банку разом з мухою, не «впізнає» її навіть коли він голодний, тоді як у звичайних умовах спеціально ловить мух у павутиння й поїдає їх?

Чому складну поведінку бджіл не можна назвати працею?

У чому полягає якісна відмінність інтелектуальних форм по-ведінки вищих тварин і людини?

Чому впродовж усієї історії розвитку людини її організм і мо-зок не зазнали практично жодних змін, натомість у тварин кожний новий етап розвитку психіки супроводжувався зміна-ми в організмі та нервовій системі?

Що може бути показником інстинктивного характеру по-ведінки тварини чи людини?

Чому обмін сигналами, що відбувається у тварин, не може ототожнюватися з мовою людини?

Чи можна закономірності психіки, виявлені на тваринах, пе-реносити на психіку людини? Відповідь обґрунтуйте.

Список використаної та рекомендованої літератури

Венгер Л.А., Ибатуллина А.А. Соотношение обучения, психи-ческого развития и функциональных особенностей созреваю-щего мозга // Вопр. психологии. — 1989. — №2.

Гришак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в пси-хологию активности. — М., 1989.

Загальна психологія/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максимен-ка. — К.: Форум, 2002.

Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания // Вопр. психологии. — 1991. — №2.

Зинченко В.П. Проблемы психологии развития // Вопр. пси-хологии. — 1991. —№4.

Ладыгина-Котс Н.Н. Развитие психики в процессе эволюции организмов. — М.: Наука, 1968.

Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. — М.: Изд-во МГУ, 1972.

Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы. — М., 1963.

Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер, 2001.

Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. Моделюван-ня психологічних новоутворень: генетичний аспект. — К.: Фо-рум, 2002.

Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: Теоретико-ме-тодологічні проблеми генетичної психології. — К.: Форум, 2002.

Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Про-свещение, 1977.

Павленко В.Н. Деятельностный подход к проблеме нормально-го психического развития // Вопр. психологии. — 1993. — №3.

Психологія / За ред. Г.С. Костюка. — К.: Рад. школа, 1968.

Чуприкова Н.И. Психика и сознание как функции мозга. — М., 1985.