2.2. Основні методи психології. Спостереження, експеримент


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 

Загрузка...

Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко застосовується у психології, педагогічній практиці, соціологіч-них дослідженнях.

Об’єктом спостереження є поведінка особистості в найрізно-манітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, праг-нення. За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою, виразом обличчя, пантомімічними актами (позами) то-що — можна виявити й простежити особливості уваги, розуміння змісту висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпе-раменту і риси характеру. Тому вміле спостереження за по-ведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогід-ністю робити висновки про їхні внутрішні, духовні особливості.

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інструментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається, а тому й глибше аналізувати, порівнювати.

Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побутового. Наукове спостереження не обмежується описом зов-нішньо виявленого, а проникає в сутність явищ, з’ясовує причини тих чи інших актів поведінки і цим розкриває їх психологічну природу. Щоб навчати й виховувати дитину, потрібно на основі спостереженого розкривати психологічні механізми, спиратися на них у навчально-виховній роботі, розвивати і вдосконалювати їх.

Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці та діяльності особистості недостатньо для того, щоб робити вис-новки про її психічний склад, розум, почуття, волю, риси харак-теру, темперамент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того, щоб уникнути випадкових суджень, потрібні кількаразові спосте-реження тих чи інших морально-психологічних особливостей у різних умовах і на різноманітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням успіхів не можна судити, скажімо, про здібності особистості, силу її пам’яті чи мислення.

Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має відповідати певним вимогам: – бути цілеспрямованим, а не випадковим; – здійснюватися планомірно й систематично; – бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережу-ване явище (якомога більшою кількістю фактів); – точно фіксувати результати спостереження.

Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якостей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:

бути об’єктивним при фіксації, словесному описі та кла-сифікації спостережень;

володіти собою, тобто його настрій та особисті характеро-логічні якості не повинні впливати на спостереження та по-значатися на ньому та висновках;

не бути тенденційно упередженим в організації спостережен-ня та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

не піддаватися першим враженням про піддослідного;

не бути поблажливим щодо піддослідного;

не приписувати піддослідному власних якостей і не поясню-вати його поведінку з власної позиції. Об’єктивність має характеризувати весь процес дослідження

й бути визначальним чинником для висновків.

Спостереження потребує чіткості й точності фіксації даних. Для цього використовують певні бланки. Наведемо один з них.

Бланк для фіксації результатів спостереження

 

Дата спостереження

За яких умов здійснювалось спостереження

Що спстерігалося

Що виявлено у процесі даних спостереження

Пояснення спостереження

28

Частина I. Вступ до психології

Спостереження використовується при застосуванні всіх інших методів вивчення психічних процесів та властивостей осо-бистості.

Найефективнішим і найпліднішим з наукового погляду є екс-периментальне дослідження, коли досліджуване явище вив-чається в різних умовах та обставинах. За таким методом можна глибоко і з високою точністю вивчати досліджувану психо-логічну закономірність.

Експеримент є одним з основних методів психології. Особ-ливість його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких досліджуване явище виникає неодмінно й закономірно. При цьому дослідник дістає можливість чітко визначити чинни-ки, які діяли в момент виникнення та перебігу досліджуваного явища, розкрити причини, що його зумовили, а також у разі по-треби повторити дослід з метою нагромадження додаткових відо-мостей для обґрунтування одержаних результатів.

Розрізняють експерименти лабораторний та природний. Пер-ший проводиться у спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою відповідної апаратури, другий — у звичайних для піддослідного умовах діяльності (у класі, під час роботи). При-родний експеримент, як і лабораторний, проводиться за певною програмою, але так, щоб учень не знав, що його досліджують, і розв’язував свої завдання спокійно, у звичному для нього темпі, з притаманними йому характерологічними особливостями і став-ленням до навчальних, трудових, спортивних та інших доручень.

Різновидом природного експерименту є перетворювальний (навчальний та виховний).

Отже, експериментальний підхід у вивченні особистості мож-на забезпечити такими методами, як спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетне дослідження, якщо предмет дослідження вив-чатиметься різними способами і в різних умовах, як того потре-бує експеримент.