12.1. Поняття про індекси, іх види


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 

Загрузка...

Для характеристики соціально-економічних явищ і процесів статистика широко використовує узагальнюючі показники у вигляді середніх, відносних величин та коефіцієнтів. Одними з таких узагальнюючих показників і є індекси. В широкому розумінні слово Index в перекладі з латинського означає показник.

Індексом в статистиці називається відносний показник, що характеризує зміну рівня соціально-економічного явища в часі, порівняно з планом, базисним періодом або в просторі. Іншими словами індекс - це узагальнюючий показник порівняння двох сукупностей, які складаються з елементів безпосередньо несумарних. Так, наприклад, статистичне управління повідомляє, що продуктивність праці в промисловості підвищилась на 7,0 %, основні виробничі фонди збільшились в 1,3 рази, ціни на товари і послуги знизились на 5 %. Зрозуміло, що безпосередньо додавати всякого роду продукцію, ціни на різні товари і т.п. не можна. А тому для узагальнюючої характеристики зміни саме таких складних явищ використовують індекси.

В статистичних дослідженнях складних соціально-економічних явищ і процесів виділяють три великі сфери застосування економічних індексів.

До першої сфери застосування індексів відносять порівняльну характеристику несумарних сукупностей в часі. Сюди входять синтетичні індекси динаміки, виконання плану і територіальні індекси.

Індекси динаміки показують зміну якого-небудь складного явища в звітному періоді порівняно з базисним.

Для порівняння фактично досягнутого рівня з плановим завданням використовують індекс виконання плану.

Індекси можуть застосовуватись для просторового порівняння рівнів продуктивності площі, урожайності, цін в різних регіонах, в таких випадках їх називають територіальними індексами.

Для всіх цих індексів основною теоретичною проблемою є розробка принципів і методів їх обчислення як зведених синтетичних показників.

Друга сфера застосування індексів заключається в їх використанні для факторного аналізу складного явища через систему взаємозв'язаних індексів. До таких складних явищ можуть бути віднесені вартість виробленої чи реалізованої продукції, фонд заробітної плати, валовий збір зерна та ін.

 

Так, вартість виробленої продукції дорівнює добутку цін на кількість продукції, валовий збір зерна - добутку урожайності на посівну площу, фонд заробітної плати - добутку заробітної плати одного працівника на їх чисельність і т.д. Аналогічним чином зв'язані і індекси. Якщо індекс цін помножити на індекс фізичного об'єму отримаємо індекс вартості (товарообороту) продукції.

3 допомогою індексних систем можна виміряти, яку роль в динаміці складного явища складають інтенсивний і екстенсивний фактори. На цій же основі визначають абсолютні зміни важливих елементів економіки, зумовлені дією інтенсивних і екстенсивних факторів розвитку.

3 допомогою третьої сфери, через застосування економічних індексних систем, проводять аналіз динаміки середніх показників, зміна яких піддається впливу структурних зрушень у середині досліджуваної сукупності.

Динамічні процеси, як правило, в більшості випадків супроводжуються зміною в структурі досліджуваної сукупності. Змінюється частка окремих груп з різними рівнями варіаційних ознак в середині сукупності. А тому, структурні зрушення впливають на динаміку середніх показників. Вони свідчать про якісні зміни в розвитку повної сукупності, яка вивчається. В зв'язку з цим, велике значення має визначення впливу структурних зрушень на динаміку середніх показників через застосування системи взаємопов'язаних індексів змінного складу, постійного (фіксованого) складу і структурних зрушень.

Всі економічні індекси статистика класифікує за трьома основними ознаками:

а)         за характером досліджуваних об'єктів;

б)         за ступенем охоплення елементів сукупності;

в)         за методикою розрахунку загальних індексів.

За характером досліджуваних об'єктів індекси ділять на індекси об’ємних (кількісних) і якісних показників.

До першої групи відносяться індекси фізичного обсягу продукції промисловості, сільського господарства, будівництва, роздрібного товарообороту, національного доходу, споживання і ін.

До другої групи якісних показників відносяться індекси цін, собівартості, урожайності, продуктивності праці і деякі інші індекси.

За ступенем охоплення елементів сукупності індекси ділять на:

а)         індивідуальні;

б)         загальні;

в)         групові.

 

Іпдивідуальпі іпдекси характеризують зміну окремих елементів складного явища. Так, наприклад, кількість реалізованої картоплі на ринку в 2006 р. склала 53000 кг., по ціні 25 коп. за один кілограм, в 2007. - 59360 кг., по 20 коп. за кілограм. Отже, реалізація картоплі в 2007 р. порівняно з 2006 р. збільшилась в 1,12 рази (59360:53000), або на 12 % (112-100), а ціни на картоплю за цей же період змінились на 20 %

-100

[20

\25

В теорії індексів показник, зміну якого характеризує індекс, називається індексованою величиною.

Для обчислення індексів, що характеризують зміни явищ в часі, необхідно мати дані не менше ніж за два періоди. Період який порівнюють називається звітним, а період з яким порівнюють -називається базисним.

Біля індексованої величини звітного періоду внизу ставиться “1”, а біля індексованої величини базисного періоду - “0”.

Індекс, обчислений як відношення даних звітного періоду до даних базисного періоду, може бути виражений у вигляді коефіцієнтів (коли базисний рівень приймають за 1) або у відсотках (якщо базу порівняння беруть за 100). Якщо індекс більший за 1 або 100%, рівень досліджуваного явища зростає, а якщо менший 1 або 100% -знижується.

Індивідуальні індекси позначають малою латинською буквою “і", продукцію в натуральному виразі - через “q”, ціну одиниці товару - через "р”, собівартість одиниці продукції - через "z". Індивідуальні індекси цих ознак мають вигляд:

а)         фізичного обсягу

= Чі

q          '

q0

б)         ціни одиниці товару

= Рі

р          '

Ро

в)         собівартості одиниці продукції

Z,

iz = —-;

z0

де i„,ip,iz- індивідуальні індекси фізичного обсягу, ціни і собівартості одиниці продукції;

 

q],q0,P],p0,Zj,z0 - фізичний обсяг, ціна, собівартість в звітному і

базисному періодах.

Загальні індекси характеризують зміну сукупності в цілому і являють собою відносні числа, що визначають зміни в часі порівняно з плановим, базисним періодами або в просторі складного явища, яке складається з несумарних окремих елементів. Так, наприклад, виробництво продукції промисловості в області (у порівняльних цінах) в 2007 році порівняно з 2006 р. збільшилось 1,3 рази, тобто склало 130 %, виробництво товарів народного споживання (у відпускних цінах) за цей же період склало 141%, в т.ч.: продовольчих - 171 %; алкогольних напоїв - 89%; непродовольчих товарів - 102 %. Показники 130 % (1,3), 141 % (1,41), 89 % (0,89), 102 % (1,02) являються загальними індексами продукції промисловості, а також наведених товарів народного споживання.

Груповими або субіндексами називаються такі індекси, які охоплюють не всі елементи сукупності, а тільки яку-небудь частку або їх групу. Так, індекс виробництва всіх товарів народного споживання в 2004 р. в порівняні з 2003 р. склав 1,41, а індекси по окремих групах товарів відповідно склали: продовольчих - 1,71, алкогольних напоях -0,89 і непродовольчих - 1,02. Дані індекси будуть груповими по відношенню до всіх товарів народного споживання.

Групові індекси мають велике значення, тому що вони розкривають, за допомогою методу групувань, закономірності в розвитку окремих частин досліджуваного явища. В них поєднується безпосередній зв'язок індексів з методом групувань.

В залежності від методології обчислення, загальні і групові індекси діляться на агрегатні і середні з індивідуальних індексів.

Агрегатні індекси є основною формою економічних індексів, a середні з індивідуальних індексів - похідними, отриманими в результаті перетворення агрегатних індексів.

Базисні і ланцюгові індекси обчислюють в тих випадках, коли доводиться вивчати яке-небудь явище суспільного життя за ряд послідовних років (триріччя, п'ятиріччя І Т.Д.).

Економічні індекси поєднують в собі властивості середніх і відносних величин. Так, для обчислення середньої арифметичної величини використовують підсумовування, а відносні величини знаходять шляхом ділення. Статистичні індекси синтезують обидві ці операції.

Всі види відносних величин, крім структури і інтенсивності, є індексами. Отже, любий індекс - це відносна величина, але не будь-яка відносна величина може бути індексом.