6.1. Узагальнюючі статистичні показники


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 

Загрузка...

Інформація про суспільні явища і процеси створюється, передається і зберігається у вигляді статистичних показників. Вони є однією з основних економічних категорій, за допомогою яких відображають кількісну і якісну сторони явищ і процесів.

В результаті статистичного спостереження отримують інформацію де кожна одиниця досліджуваної сукупності у вигляді зібраних відповідних показників характеризується рядом ознак.

В назві показника (ціна товару, собівартість продукції, чисельність працівників і т.д.) відображається якісна визначеність явища зумовлена його суттю. Такий показник складається з моделі кількісної сторони і числового виразу явищ, що вивчається. Модель розкриває структуру показника і відповідає на питання: що, де, коли і яким чином підлягає вимірюванню і реєстрації. Вона обґрунтовує одиниці виміру, техніку збуту і обробку даних та ін.

Значення будь-якого статистичного показника, що досліджується, повинно володіти атрибутами місця і часу. Наприклад, чисельність населення за даними перепису на 12 січня 1989 р. в Україні становила 51,4 млн. чол.

Достовірність статистичної інформації залежить від об'єктивності відображення статистичним показникам суті досліджуваного соціально-економічного явища чи процесу. Вона характеризується адекватністю і точністю показника.

Адекватність або відповідність показника заключається в його спроможності відобразити ті властивості явищ, які намічені програмою статистичного дослідження. Для того, щоб показник відповідав призначенню і виконував свої функції, на стадії його проектування проводять логічне і статистичне обґрунтування.

Логічне - передбачає всебічний теоретичний аналіз досліджуваних економічних категорій (ціна, собівартість, рентабельність і ін).

Статистичне обґрунтування передбачає розробку методології і методики кількісної оцінки цих категорій.

Точність оцінки залежить від структури показника, організації статистичного спостереження та обробки отриманих даних.

Модель статистичного показника поєднує в собі як кількісну і якісну визначеність економічних категорій, так і адекватність і точність їх вимірювання.

 

За статистичною природою показники дуже різноманітні і поділяються за такими ознаками як спосіб вирахування, часова визначеність і адитивність.

За способом вирахування розрізняють первинні і вторинні (похідні) статистичні показники. Первинні отримують в результаті зведення матеріалів статистичного спостереження у формі абсолютних величин (кількість заводів галузі, вартість основних виробничих фондів і випущеної ними продукції). На основі первинних даних обчислюють вторинні, похідні від перших (середню вартість основних виробничих фондів і випуск продукції в середньому на один завод), a при визначенні інтенсивності використання основних виробничих фондів матимемо похідні показники другого порядку (фондовіддача, фондоємкість).

За часовою ознакою всі статистичні показники поділяють на інтервальні і моментні. Інтервальні показники характеризують явище за певний проміжок часу (тиждень, декада, місяць, квартал, рік). Наприклад, виробництво продукції за місяць, валовий збір зерна за сезон, чисельність народжених на протязі року та ін. Моментні показники дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу (поголів'я великої рогатої худоби на початок кожного року, перепис багаторічних насаджень на початок року, чисельність працівників на перше число кожного місяця і т.д.). Інтервальні і моментні статистичні показники можуть бути первинними, а також похідними різних порядків від них.

Характерною особливістю первинних інтервальних показників є адитивність, тобто їх сумування має економічний зміст. Первинні інтервальні показники, а також похідні від них залежать від проміжку часу, за котрий вони вираховуються.

Моментні і в своїй більшості похідні показники неадитивні, тому що їх підсумування немає економічного змісту.

На другому етапі статистичного дослідження узагальнюють зібранні первинні матеріали і в результаті отримують зведені таблиці, де вся сукупність одиниць подається в цілому і по групах. Таким чином, узагальнюючими показниками в статистиці називаються показники, які характеризують сукупність одиниць в цілому або по групах.

Узагальнення показників є важливим завданням, а також характерним і специфічним для статистики методом.

Узагальнюючі статистичні показники можуть бути об'єднані в три великі групи: абсолютних, відносних і середніх величин.

 

Початковим видом узагальнюючих показників, як було відмічено вище, виступають абсолютні величини, отримані безпосередньо в результаті зведення первинного матеріалу. А вже на основі абсолютних величин вираховують відносні і середні величини.

В більшості випадків, для характеристики якого-небудь явища часто використовують всі три види узагальнюючих показників. Наприклад, при дослідженні роботи торгових підприємств облспоживспілки магазини групують за товарними групами, в результаті отримують зведену статистичну таблицю (табл. 6.1, макет).

Таблиці 6.1 Характеристика роботи ОСС за 199_ р.

 

            Питома           вага, %           Товарооборот

Групи товарів по торгах      Число магазинів        Товаро-

оборот,

млн. грн.        за числом магазинів за товаро-оборотом  в середньому на один магазин, млн. грн.

A         1          2          3          4          5

Продуктові

Непродуктові

Разом:                         100      100     

По кожному торгу зокрема і в цілому по всій торгівлі системи облспоживспілки підраховують число магазинів і об’єм товарообороту. Таким чином отримують узагальнюючі абсолютні величини, які характеризують загальну чисельність досліджуваної сукупності (число магазинів) і загальний обсяг ознаки, яка відображає результати торгової діяльності (об’єм товарообороту). Для з'ясування питомої ваги окремих торгів в системі споживчої кооперації області, або в загальному об'ємі товарообороту, вираховують відносні величини (процентне відношення частини до цілого). Користуючись середніми величинами (обчисливши об'єм товарообороту в середньому на один магазин) визначають характерні для кожного торгу розміри магазинів. Таким чином, комплексне використання всіх трьох узагальнюючих статистичних величин дозволяє різнобічно охарактеризувати досліджуване явище чи процес.