3.4. Типологічні групування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 

Загрузка...

Аналізуючи розвиток суспільних явищ і процесів в часі, потрібно виділити соціально-економічні типи, так як в зародженні, розвитку, боротьбі і відмиранні різних соціально-економічних типів заключається суть історичного процесу розвитку любого суспільства. Виділення соціально-економічних типів при дослідженні певного явища є одним з головних і вирішальних завдань методу статистичних групувань.

Типологічними називаються групування, за допомогою яких проводять розподіл досліджуваного суспільного явища на класи або соціально-економічні типи.

Типологічні групування в статистичних дослідженнях займають одне з центральних місць. На основі всебічного теоретичного аналізу досліджуваної сукупності виділяють її головні і найхарактерніші типи або групи, вивчають істотні відмінності між ними, а також спільні ознаки для всіх груп.

За допомогою типологічних групувань вивчають класовий склад населення, розподіл підприємств за формами власності, поділ суспільного виробництва на I і II підрозділи, продукції промисловості на групи "А" і “Б", поділ народного господарства на сферу матеріального виробництва і невиробничу сферу та ін.

В якості прикладу візьмемо розподіл населення України, зайнятого в народному господарстві за галузями матеріального виробництва і невиробничої сфери, % (табл. 3.1).

Таке групування дає можливість простежити тенденції зрушень в структурі зайнятості населення України в народному господарстві за ряд років.

Без типологічного групування важко зрозуміти і статистично правильно охарактеризувати процеси розвитку промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, питання виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу в любому суспільстві без врахування класової структури, виділення

 

соціально-економічних типів явищ і однорідних в класовому відношенні груп.

Таблиці 3.1

 

Зайняте населення   Роки

 

            1960    1970 1980       1986 1993

Всього зайнятого в народному                                                     

господарстві  100      100      100      100      100

У галузях матеріального виробництва,                                                    

в тому числі вантажному транспорті,                                                      

зв’язку, обслуговуванні виробництва,                                                     

торгівлі, особистому підсобному                                                  

господарстві: 85,9     79,9     76,0     74,4     74,9

робітники і службовці;         40,7     52,7     57,4     58,2     58,7

колгоспники, зайняті в громадському                                                      

та особистому підсобному                                                 

господарстві; 42,0     25,8     17,5     15,4     15,0

члени сімей робітників і службовців,                                                       

зайняті в особистому підсобному                                                 

господарстві; 3,0       1,4       0,8       0,7       -

інше населення (кустарі,                                                    

одноосібники).          0,2       0,0       0,1       0,1       -

У невиробничій сфері          14,1     20,1     24,2     25,5     25,1

Користуючись методом статистичних групувань досліджують утворення і розвиток нових економічних типів явищ.

У випадках, коли статистика характеризує явища, які складаються з різних соціально-економічних типів і мають різні закони розвитку, зведені статистичні характеристики у вигляді середніх величин будуть правильно характеризувати розвиток явища тільки в тому випадку, якщо попередньо виділені за допомогою групувань якісно однорідні типи явищ.

Типологічні групування дають можливість аналізувати своєрідні особливості і розвиток окремих типів, зміну їх співвідношення в загальному об’ємі певного явища. Такі групування, як правило, містять цілу систему статистичних показників, які дозволяють глибоко і всебічно проаналізувати відмінності окремих типів і їх питому вагу за рядом показників в загальній сукупності.

Важким і важливим питанням методу любих групувань є правильний вибір групувальної ознаки, від якої залежать результати

Народне господарство України у 1993 році. - К., 1994. - С. 275.

 

групування. Типологічні групування вимагають особливого підходу до вибору групувальної ознаки. Якщо такими ознаками виступають атрибутивні ознаки, наприклад, класовий склад населення, форма власності, галузь виробництва, то утворення числа груп і їх назви визначаються самою ознакою.

Однак, часто доводиться виділяти типи на основі групувань за кількісною ознакою. Наприклад, виділяючи із підприємств великі, середні і малі, або передові і відстаючі, ми групуємо їх відповідно за вартістю основних виробничих фондів (виробленої продукції), і рівнями виконання плану (продуктивності праці), тобто за кількісною ознакою. Тут важливо правильно встановити інтервал групування, щоб кількісно виділити одні типи від інших. Це питання розв'язується на основі визначення таких кількісних меж, які виділять нову якість.

Виділення типів зумовлене багатьма формами переходу одних типів в інші, багатьма ознаками, зв'язаними між собою. Тому, для виділення окремих типів, потрібно брати сукупність ознак, які характеризують різні сторони досліджуваного явища. Так, при виділенні соціально-економічних типів промислових підприємств, потрібно врахувати форму власності, вартість основних виробничих фондів, об'єм виробництва продукції, середньоспискову чисельність працівників та інші ознаки в залежності від умов місця і часу.

Прикладом такого типологічного групування можуть бути наступні дані (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Енергомісткість основних підгалузей хімічної промисловості, %

 

            Частка галузі в           Частка

Підгалузі         енерговитратах хімічної       енерговитрат у собівартості

            промисловості          продукци

Високоенергомісткі:             

азотна;            32,5     21,9

хімічних волокон;     13,9     9,7

каустичної соди;       9,7       18,5

содова.           5,7       23,4

Середньоенергомісткі:                    

основна хімія;            4,3       7,6

гірнича хімія;  3,7       14,5

Розміщення продуктивних сил Украши: Пщручник / Ь.П.Качан, М.О.Ковтонюк, М.О.Петрига та ін.: За ред. Є.П.Качана. - К.: Вища школа, 1997. -С. 153.

 

Продовження табл. 3.2

пластмас і синтетичних смол;        2,9       7,2

калійна;          2,9       13,9

аніліно-фарбова.       2,1       7,2

Малоенергомісткі:                

переробка пластмас; 1,8       3,3

хімічних засобів захисту рослин;    1,7       8,3

лакофарбова; 1,6       2,4

сірчана;          1,4       15,1

склопластиків;           0,9       6,4

реактивів;       0,9       4,3

фотохімічна;   0,9       5,6

киснева;         0,6       27,0

побутова хімія           0,6       2,1

Вибір групувальних ознак вимагає всебічного теоретичного аналізу суті явища яке вивчається, щоб, керуючись завданнями дослідження, покласти в основу групування суттєві ознаки, які відповідають вимогам поставленого завдання.

Типологічні групування використовують всюди, де потрібно охарактеризувати якісні особливості окремих груп.

3 розвитком народного господарства, переходом економіки до ринкових відносин значення типологічних групувань постійно зростає.