Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_ad8c865de0aec2aace41b14fbbf58960, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
3.3. Основні правила утворення груп : Загальна теорія статистики : Бібліотека для студентів

3.3. Основні правила утворення груп


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 

Загрузка...

Перед проведенням простих, а тим більше комбінованих групувань потрібно розв'язати питання про кількість груп, розмір інтервалу та ін.

При групуванні за атрибутивними ознаками число груп, на які ділять досліджувану сукупність, визначається кількістю різновидів цієї ознаки. Групування ж населення за національністю допускає утворення стількох груп, скільки різних національностей є серед населення досліджуваного регіону.

Окремим випадком атрибутивних групувань є альтернативне групування, коли є всього два варіанти атрибутивної ознаки, один з яких виключає інший. Наприклад, розподіл робітників які мають спеціальну освіту і які такої освіти не мають, розподіл студентів які отримують стипендію, і тих, що не отримують її, і т.п.

Інший характер має групування за кількісними ознаками, при якому виникає питання про кількість груп, числові межі окремих груп та інтервали групування. Наприклад, групування робітників за стажем роботи, тарифним розрядом чи заробітною платою; групування заводів за вартістю основних виробничих фондів, випуском або реалізацією продукції і т.д.

При розв'язанні питання про те, скільки доцільно утворити груп, беруть до уваги варіацію ознаки і число спостережень. Чим інтенсивніше змінюється ознака і чим більша сукупність одиниць, тим більше число груп можна утворити. Однак, як загальний принцип розв'язання питання про необхідну кількість груп виступає вимога, щоб вона була оптимальною, і щоб до кожної групи потрапила достатньо велика кількість одиниць. При великій кількості груп відбудеться розпорошення одиниць досліджуваної сукупності, однорідні одиниці попадуть в різні групи. А при малій кількості груп до однієї і тієї ж групи попадуть одиниці різних типів. Утворення великого число груп, як і малого, приведе до помилкових висновків.

Для отримання типових показників необхідно брати велику кількість одиниць досліджуваної сукупності, тоді до кожної групи попаде достатня кількість однорідних одиниць. Однак, в окремих випадках доцільно брати і малочисельні групи, зокрема коли мова йде про вловлювання нового, передового, яке тільки зароджується і ще не стало масовим, яке проявляється в незначному числі фактів. Завдання групування полягає в тому, щоб виділити ці факти, якими б

 

малочисельними вони не були сьогодні, з метою їх подальшого глибокого вивчення.

Конкретне визначення достатньої чисельності груп потрібно погоджувати з суттю досліджуваного об'єкту. Таким чином, при розв'язанні питання про чисельність груп необхідно керуватись логікою і знанням суті досліджуваного питання.

При групуванні за кількісними ознаками виникає суттєве питання про вибір розміру інтервалів групування.

Інтервалом групування називається різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки в кожній групі.

Інтервали в структурних і аналітичних групуваннях можуть бути рівними і нерівними в залежності від характеру розподілу одиниць сукупності за даною ознакою. Нерівні інтервали, в свою чергу, можуть бути прогресивно-зростаючими або прогресивно-спадаючими.

Якщо варіація досліджуваної ознаки знаходиться в порівняно вузьких межах і розподіл близький до нормального, то застосовують рівні інтервали.

Величину інтервалу, при групуванні з рівними інтервалами, визначають шляхом ділення розмаху варіації на число груп за формулою:

:            max     min

П

Де xmax - максимальна величина ознаки;

xmin _ мінімальна величина ознаки;

і - розмір інтервалу;

п - число груп.

Розмір інтервалу залежить від числа груп і варіації досліджуваної ознаки. Чим більшою буде варіація ознаки, тим більшим буде розмір інтервалу і чим більше число груп, тим менший розмір інтервалу.

Число груп орієнтовно можна визначити за формулою американського вченого Стерджеса:

п -1 + 3,321 IgN ,

де N - число одиниць сукупності, яка підлягає групуванню.

Тоді формула для визначення розміру інтервалу матиме вигляд:

:            max     min

1 + 3,321 IgN

Якщо, наприклад, потрібно провести групування з рівними інтервалами 100 робітників підприємства за розміром заробітної плати,

 

максимальне значення якої 280 грн., а мінімальне - 120 грн., то

 . „ . 280-120

п =1 + 3,321 IgN = 7,642 ≈ 8 груп, а і =      = 20 грн.

В даному випадку оптимальним розміром інтервалу може бути величина 20 грн., а число груп - 7 або 8.

Якщо в результаті ділення отримують не кругле число (наприклад 19,5 грн.) і виникає потреба в заокругленні, то заокруглюють в більшу сторону, в даному випадку до 20 грн.. В нашому прикладі ми будемо мати наступні вісім груп з рівними інтервалами:

I           від 120 до 139 грн.

II         від 140 до 159 грн.

III        від 160 до 179 грн.

IV        від 180 до 199 грн.

V         від 200 до 219 грн.

VI        від 220 до 239 грн.

VII       від 240 до 259 грн.

VIII     від 260 до 279 грн.

Часто таке групування записують спрощено:

I

II III IV

120 140 160 180

-          140 грн

-          160 грн

-          180 грн

-          200 грн випадку

200 220 240 260

220 грн. 240 грн. 260 грн. 280 грн.

V VI VII VIII використовують

В цьому

правило, що ліва цифра

включає зазначене число, а права не включає. Це означає, що робітник із заробітною платою 140 грн. повинен бути віднесений до другої групи, 160 грн. - до третьої групи, 180 грн. - до четвертої і т.д. Інколи перший і останній інтервали бувають відкритими:

I           до 140 грн.;    V

II         140 - 160 грн.;           VI

III        160 - 180 грн.;           VII

IV        180 - 200 грн.;           VIII

200 - 220 грн.;

220 - 240 грн.;

240 - 260 грн.;

260 грн. і більше,

або понад 260 грн. Тоді стоїть питання, до якої групи віднести заробітну плату 140 грн., 160 грн., 180 грн. і т.д. В даному випадку розглядають як записані відкриті інтервали. Якщо в останньому інтервалі записано “260 грн. і більше”, це означає, що заробітна плата 260 грн. відноситься до останньої групи, отже, заробітну плату робітника в 140 грн. відносять до другої групи, а якщо в останньому інтервалі записано “понад 260 грн.", то робітника із заробітною платою в 260 грн. відносять до передостанньої групи, а із заробітною платою 140 грн. - до першої групи.

Часто виникає потреба у визначенні серединних значень інтервалів. Для знаходження серединних значень інтервалів в групах з рівними інтервалами діють таким чином: спочатку визначають

 

серединне значення для третього штервалу як півсуму верхніх значень другого і третього інтервалів [(180 + 160) : 2] — 170 грн. Серединне значення другого інтервалу визначають вирахуванням із серединного значення третього інтервалу розміру інтервалу 170 - 20 — 150 грн., a серединне значення першого інтервалу - як різниця між серединним значенням другого інтервалу і розміром інтервалу 150 - 20 — 130 грн. Серединне значення останнього інтервалу визначають додаванням до серединного значення передостаннього інтервалу розміру інтервалу 250 + 20 = 270 грн.

В соціально-економічній статистиці часто застосовуються групування з нерівними інтервалами. Застосування нерівних, які прогресивно збільшуються або зменшуються, інтервалів зумовлено самою природою більшості соціально-економічних явищ, коли в нижчих групах велике значення мають навіть малі відмінності в показниках, а у вищих групах такі відмінності суттєвого значення не мають. Так, наприклад, для нижчих груп, при групуванні підприємств за чисельністю працюючих, різниця в 50 чи 100 чоловік має велике значення, а для вищих груп, в яких зосереджені великі підприємства, така різниця не суттєва. При групуванні промислових підприємств за чисельністю працюючих можна виділити такі групи:

I           до 100 чол.;    V 1001 - 3000 чол.;

II         101 - 200 чол.;           VI 3001 - 10000 чол.;

III        201 - 500 чол.;           VII 10001 - 20000 чол.;

IV        501 - 1000 чол.;         VIII понад 20000 чол.

Вибір тих чи інших розмірів інтервалів залежить від числа одиниць, віднесених в кожну групу, або від ступеня заповнення кожного інтервалу. Ступінь заповнення отриманих інтервалів є одним з найголовніших критеріїв доцільності любого групування. Якщо групи з широкими інтервалами багаточисельні, то їх потрібно розбити на більш вузькі, а якщо групи з вузькими інтервалами заповнені слабо, або взагалі не заповнені, то виникає необхідність в розширенні інтервалів груп.

В статистичних групуваннях часто намагаються розмежувати дві якісно відмінні групи підприємств. Наприклад, підприємства, які не виконали план і ті, які виконали план на 100 % і більше. Групування підприємств за ступенем виконання плану, як правило, має такі інтервали:

ДО      90 %;  

від       90 до   95 %

від       95 до   98 %

від       98 до   99 %

V         від99до100 %;

VI        відЮОдо 101 %;

VII       від 101 до 103 %; VIII

VIII    

Інтервали, починаючи з другої групи до п'ятої включно, поступово зменшуються, в міру наближення підприємств до рівня виконання плану на 100 %, тому що, чим ближче до 100 %, тим більше підприємств в цих групах. А тому, дуже важливо виділити ті з них, які впритул наблизились до виконання плану. Аналогічно трактуються малі розміри інтервалів в шостій і сьомій групах, тому що тут кожний відсоток виконання і перевиконання плану має велике значення.

В групуваннях, метою яких є утворення якісно однорідних груп, застосовують спеціалізовані інтервали. В таких групуваннях межа інтервалу встановлюється там, де відбувається перехід від однієї якості до іншої. Кількість груп встановлюється у відповідності з теорією досліджуваного питання. Наприклад, при групуванні дітей за віком встановлюють наступні групи:

I           діти до 1 року - немовлята;

II         до 3 років - діти ясельного віку;

III        від 3 до 7 років - дошкільнята;

IV        від 7 до 17 років - діти шкільного віку.

Виділені таким чином групи дітей істотно відрізняються одна від одної в плані вивчення дитячої смертності (дітей віком до 1 року); в обслуговуванні і охороні дітей і материнства (друга група); в обслуговуванні і підготовці дітей до школи (третя група); в забезпеченні дітей школами, педагогічними кадрами, підручниками і шкільним приладдям та іншими необхідними для їх розвитку закладами (четверта група).

За характером відношення чоловічого населення до трудової діяльності виділяють наступні групи за віком:

I           0 - 15 років - непрацездатне населення;

II         16 - 18 років - особи напівпрацездатного віку;

III        19 - 59 років - працездатне населення;

IV        60 - 69 років - особи напівпрацездатного віку;

V         70 років і старше - непрацездатне населення.

Межі спеціалізованих інтервалів потрібно встановлювати в залежності від умов місця і часу проведення групування. Так, наприклад, підприємства різних галузей промисловості мають різну енергомісткість. Тому групування підприємств за рівнем енергоозброєності робітників з виділенням трьох груп (високої, середньої і низької енергоозброєності) потрібно проводити диференційовано за галузями промисловості. Адже, одне і те ж кількісне значення цього показника може по різному характеризувати ступінь енергоозброєності. Наприклад, на підприємствах кольорової металургії воно може бути віднесене до низької групи, а на

 

підприємствах швейної або взуттєвої галузі - до високої. Отже, в різних галузях для віднесення підприємств до тієї чи іншої групи потрібно застосовувати різні кількісні міри та інтервали за ознакою енергоозброєності робітників.

Аналогічний приклад можна навести і з групуванням промислових підприємств за числом працівників. Так підприємство з 300 працівниками в машинобудуванні є порівняно мале, а в електроенергетиці - велике.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_ad8c865de0aec2aace41b14fbbf58960, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0