2.4. Основні організаційні форми, види і способи статистичного спостереження


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 

Загрузка...

Вся різноманітність організаційних форм статистичного спостереження здійснюється в двох основних формах: 1) у формі звітності підприємств, організацій і установ; 2) у формі спеціально організованого спостереження (перепис населення, облік багаторічних насаджень, переоцінка основних фондів і т.п.).

Звітністю називають таку організаційну форму статистичного спостереження, за якою відомості поступають в статистичні органи від підприємств, організацій і установ у вигляді обов'язкових звітів про їх діяльність в точно встановлені терміни.

Керівництво підприємств, організацій і установ несе персональну відповідальність за своєчасність і достовірність поданої у звітах інформації.

 

Звітність являється важливою формою статистичного спостереження в Україні і має винятково велике значення як для практики, так і для науки. Вона охоплює все народне господарство і є обов'язковою для підприємств, організацій і установ всіх форм власності.

В звітах містяться основні обліково-статистичні дані про стан, розвиток і діяльність підприємств, організацій і установ, за допомогою яких контролюють виконання народногосподарських планів і програм, розробляють перспективні плани і прогнози та здійснюють оперативне керівництво.

Статистичну звітність складають на підставі даних первинного обліку.

Первинним обліком в статистиці називається ведення систематичних записів у формах первинних облікових документів про різні явища і процеси, які стосуються діяльності підприємств, організацій чи установ.

Звітність подають вищим організаціям і органам Державного комітету статистики в порядку, встановленому Державним комітетом статистики України щодо кожної форми.

В нашій державі розрізняють дві основні форми звітності: а) загальнодержавну; б) внутрівідомчу.

Загальнодержавна звітність обов'язкова для всіх підприємств, організацій і установ. Вона подається уряду міністерствами і відомствами у зведеному вигляді безпосередньо, або через Державний комітет статистики України.

Внутрівідомча - це звітність, розроблена міністерствами і відомствами для своїх оперативно-господарських потреб.

Підприємства, організації і установи для характеристики своєї фінансово-господарської діяльності складають і подають у певні інстанції декілька різних за змістом форм звітності і в неоднакові терміни. Тому, для кращої організації звітності, складають табель звітності, в якому проставляють номер і назву форми, спосіб відправлення, періодичність і терміни подання та установу, якій її подають.

Звітність в даний час є одним з основних джерел статистичної інформації про соціально-економічний розвиток держави.

Поряд із звітністю в практиці різних статистичних досліджень широко використовують спеціально організовані статистичні спостереження.

Спеціально організованим статистичним спостереженням називається таке спостереження, яке проводиться із спеціальною

 

метою на якусь дату для отримання інформації, котру, в силу певних причин, не можна зібрати із звітів, або для перевірки і уточнення даних звітності.

Одним з основних видів спеціально організованого спостереження є переписи.

Перепис - це спеціально організоване статистичне спостереження великого масштабу, яке охоплює всю країну, або значну її частину і проводиться одночасно за єдиною програмою. Иого метою є визначення чисельності, складу, стану і розміщення досліджуваного об'єкта на встановлений критичний момент. Прикладами такої форми статистичного спостереження можуть бути: переписи населення; обстеження бюджетів сімей; генеральні інвентаризації і переоцінка основних фондів; періодичний облік спеціалістів в народному господарстві і багато інших робіт органів статистики.

Спеціально організовані спостереження дають додатковий матеріал для народногосподарського планування, оперативних заходів і наукового пізнання закономірностей розвитку суспільства.

За повнотою охоплення спостереженням досліджуваного об'єкта розрізняють два його види: а) суцільне; б) несуцільне.

Суцільним називається таке спостереження, при якому обстеженню і реєстрації підлягають всі без винятку одиниці досліджуваної сукупності. Прикладом такого спостереження може бути повний перепис всього населення країни, облік всієї виробленої продукції підприємствами промисловості та ін.

Несуцільним називається таке спостереження, при якому обстеженню і реєстрації підлягають не всі одиниці досліджуваної сукупності, а лише певна їх частина. При проектуванні спостереження заздалегідь встановлюють, що воно буде несуцільним, яка саме частина сукупності буде спостерігатись і яким чином відбиратимуться ті чи інші одиниці для обстеження. Прикладами несуцільного спостереження є обстеження бюджетів сімей, реєстрація торгових оборотів і цін на продуктових ринках, визначення процента жирності молока та ін.

Несуцільні спостереження мають ту перевагу перед суцільними, що вони вимагають значно менше затрат сил і засобів, дозволяють застосовувати докладнішу програму і досконаліший спосіб обліку фактів, швидше підводити підсумки обстеження і, отже, підвищують оперативність статистичних матеріалів.

В багатьох випадках несуцільне спостереження є єдино можливим способом дослідження статистичної сукупності. Наприклад,

 

аналіз якості продукції, перевірка загазованості повітря і забрудненості води і т.п.

Несуцільні спостереження в статистиці суттєво доповнюють основні матеріали, отримані в результаті суцільних спостережень.

В практиці статистичної роботи застосовують наступні види несуцільного спостереження: 1) вибіркове спостереження; 2) монографічне спостереження; 3) метод основного масиву; 4) анкетне.

Вибірковим називається таке спостереження, при якому вся сукупність фактів характеризується за деякою її частиною, відібраною випадково. Вибіркове спостереження в статистиці являється найбільш розповсюдженим видом несуцільного спостереження. В його основі лежить випадковий відбір одиниць для обстеження, що гарантує незалежність результатів вибірки від волі осіб, які її проводять і не допускає тенденційних помилок.

Вибіркове спостереження при правильній його організації і проведенні дає достатньо достовірні дані, які цілком придатні для характеристики всієї досліджуваної сукупності явищ. В багатьох випадках воно може повністю замінити суцільне спостереження. Оскільки вибірковому спостереженню відводиться окремий розділ, TO докладніше про нього мова йтиме далі.

Монографічне спостереження являє собою детальне вивчення і опис окремого об’єкта, або невеликої їх кількості за розширеною програмою. Таке спостереження проводиться з метою виявлення певних тенденцій і закономірностей розвитку явища, або для вивчення і розповсюдження передового досвіду окремих підприємств, організацій і установ. Воно також використовується для виявлення недоліків в роботі окремих підприємств з метою їх усунення і недопущення в майбутньому.

Метод основного масиву заключається в тому, що з усієї сукупності одиниць спостереженню підлягає переважна їх частина, в яку, як правило, попадають найбільш суттєві і крупні одиниці досліджуваної сукупності. Взяті разом вони мають значну питому вагу в сукупності за однією чи декількома основними для даного дослідження ознаками. Одиниці сукупності, які не можуть істотно вплинути на характеристику сукупності в цілому із обстеження виключаються. Це дає значну економію матеріальних і трудових рес’рсів. Прикладом такого методу спостереження є дослідження конюнктури товарообороту і динаміки цін на продуктових ринках великих міст з метою вивчення їх впливу на купівельну спроможність міського населення.

 

Так як організувати постійний облік оборотів і цін на ринках всіх міст України досить важко та й недоцільно, то для цього використовують несуцільне спостереження, де міста для обстеження відбирають в порядку основного масиву. В першу чергу беруть великі міста і промислові центри, в результаті чого обстежують відносно невелику кількість міст (біля 5 %), в яких проживає більше половини всього міського населення. Таке спостереження дозволяє отримати достатньо надійний матеріал для загальної характеристики кон'юнктури міських ринків.

Анкетне спостереження ґрунтується на принципі добровільного заповнення адресатами надісланих або розданих їм спеціальних анкет з метою отримання потрібної для дослідження інформації. Як правило, заповнених анкет повертається менше розданих або розісланих.

Анкетне спостереження досить просте і дешеве. Його використовують установи зв'язку для збирання відгуків від читачів, при проведенні різних соціологічних обстежень, для вивчення попиту на деякі товари народного споживання і в багатьох інших випадках.

Недоліком анкетного спостереження є те, що перевірити достовірність зібраного матеріалу досить складно або неможливо. Тому такий спосіб спостереження застосовують у випадках, коли не вимагається висока точність інформації, а лише наближені її характеристики.

За часом проведення статистичне спостереження поділяють на: а) поточне; б) періодичне; в) одноразове.

Поточним називається таке спостереження, яке ведеться систематично при безперервній реєстрації фактів в міру їх виникнення. Наприклад, реєстрація громадянських актів (народження, смерть, шлюб, розлучення), облік виходів працівників на роботу, облік виробленої продукції на підприємстві та ін.

Періодичним називається таке спостереження, яке повторюється через певні, заздалегідь установлені рівні проміжки часу. Такі спостереження, як правило, характеризують стан явищ на певний момент часу. Наприклад, щорічний перепис худоби станом на 1 січня, облік чисельності працівників, товарних запасів, залишків матеріальних цінностей на 1 число кожного місяця і т.д.

Одноразовим називається таке спостереження, яке проводиться в міру потреби один раз, або час від часу, без дотримання точної періодичності. Прикладами такого спостереження можуть бути переписи виробничого обладнання, переписи багаторічних плодовоягідних насаджень та ін.

 

За способами збирання статистичних даних розрізняють: а) безпосереднє спостереження; б) документальне спостереження; в) опитування.

Безпосереднім називається таке спостереження, при якому самі реєстратори збирають потрібні дані шляхом особистих замірювань, зважувань і підрахунків одиниць об'єкта і на цій основі проводять записи у формулярі спостереження. Наприклад, інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, перепис виробничого обладнання, реєстрація залишків товарів в магазинах і т.д.

Документальним називається таке спостереження, при якому потрібні дані збирають і записують у формуляри на підставі використання різної документації. Цей спосіб спостереження ґрунтується на основі збирання необхідної інформації із статистичних звітів, які заповнюють підприємства і організації. При належному контролі за веденням первинного обліку і правильності заповнення форм статистичної звітності документальний спосіб спостереження дає найбільш точні результати.

Опитування - це таке спостереження, при якому відповіді на питання формуляра записують зі слів опитуваної особи. Так проводять перепис населення, збираючи в опитуваної особи і записуючи у формуляр відомості про її вік, сімейне положення, національність, освіту і інше.

В статистичній практиці використовують наступні три способи опитування: а) усне; б) самореєстрація; в) кореспондентський спосіб.

При усному опитуванні спеціально виділений працівник (реєстратор) розмовляє з опитуваною особою і з її слів сам заповнює формуляр. Такий спосіб гарантує однакове розуміння реєстратором питань і максимальну правильність відповідей на них.

При самореєстрації опитуваній особі вручають бланк обстеження, пояснюють питання і опитувана особа сама заповнює формуляр. В назначений час обліковець збирає заповнені формуляри і перевіряє повноту і правильність їх заповнення.

Кореспондентський спосіб полягає в тому, що інформацію в органи, які проводять спостереження, надсилають добровільні кореспонденти, які попередньо отримують від статистичних органів формуляри і інструкції щодо їх заповнення.

Кожний з наведених способів опитування має свої переваги і недоліки. Усне опитування вимагає значних затрат і великого числа реєстраторів, але воно гарантує високу якість зібраних матеріалів. Спосіб самореєстрації потребує менших затрат, однак його використовують тоді, коли програма спостереження повністю гарантує

 

можливість правильного заповнення формулярів обстежуваними особами самостійно. Кореспондентський спосіб найменш затратний, але він не гарантує високої якості зібраних матеріалів, так як не завжди є можливість безпосередньо на місці перевірити правильність отриманих відповідей.

Вибір способу опитування визначається завданням і програмою статистичного спостереження та засобами, якими розпоряджається дослідник.

В зв'язку з утворенням автоматизованої системи державної статистики передача інформації може здійснюватись автоматично від однієї автоматизованої системи збору і обробки первинної статистичної інформації до іншої.