2.3. Права споживача в разі придбання ним товару неналежної якості


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 

Загрузка...

Відповідальність продавця і захист сумлінного покупця від недоліків предмета купівлі-продажу, як зазначається у літератур-них джерелах, прокладали собі дорогу в правових розпоряджен-нях ще з давніх століть. Уже в римському праві можна знайти ін-ститути, що охороняли покупця тварини або раба від недоліків купленої речі. Це були actio empti і stipulatio. У випадку прихова-них недоліків можна було вдатися до їх відшкодування. Перший з них означав право вимагати еквівалент за негідну річ і, отже, право повернення цієї речі, про що треба було заявити протягом шести місяців від виявлення недоліків. Другий інститут надавав право вимагати зниження ціни, заявленої протягом одного року. Надалі ці інститути були включені в Кодекс Юстиніана і зберіга-лися до періоду німецьких і романської великих кодификацій, за яких знайшли кодификації національного права, які відносилися до цих систем. 3 цієї теми існує досить велика кількість літерату-рних джерел [10].

Річ має недоліки, якщо фізично не відповідає предмету, що-до якого укладений договір купівлі-продажу, або не відповідає загальноприйнятому розумінню про суть даної речі, або продана особою, що не має на неї права, або обтяжена зобов'язанням, про яке покупець не був обізнаний. Це, зокрема, випливає зі змісту статей 1641-1642 Кодексу Наполеона, з нормативних розпоря-джень інших країн і літератури.

3 цього погляду розрізняють недоліки фізичні і недоліки юридичні.

До недоліків фізичних відносять такі, що або знижують її

ціну виходячи з недостатньої придатності речі до її призначення, або річ не має якостей, про існування яких продавець запевнив покупця, або покупцеві передана некомплектна (неукомплекто-вана) річ [97].

У міжнародній практиці виникли сумніви щодо критерію для визначення відповідності речі її призначенню й умов вико-ристання відповідно до договору купівлі-продажу. Судова практика здебільшого виходить із критерію функціональності, зокрема реалізації технічних нормативів речі в процесі її вико-ристання. Так, наприклад, Верховний суд Польщі у роз’ясненні від 13 березня 1981 року вказав, що покупка речі, якою вже ко-ристувалися, завжди несе погрозу невиправданих чекань. Пере-біг часу і користування річчю впливають на виникнення дефек-тів, хоча їхній рівень може бути різним. Немає підстав для від-повідальності за дефекти речі, пов'язані з визначеним часом ко-ристування річчю, особливо в тих випадках, коли мова йде про предмети особливої складності. Наприклад, автомобілі [98].

Іншою формою фізичного недоліку є відсутність тих якос-тей речі, що повинні були б бути по запевненню продавця. Ця форма недоліку є в сучасній купівлі-продажі найбільш розповсю-дженою, особливо в умовах широкої реклами, що обіцяє в пропо-нованих речах різні достоїнства, яких у дійсності немає. Декла-рована якість товару може стосуватися енергоємності, безпеки, сертификованості і т.п., невідповідність чому виявляється не від-разу, а в процесі експлуатації.

Наступною формою фізичного недоліку є неукомплектова-ність речі. Нерідко це досить важко виявити, оскільки потрібна не тільки відповідна кваліфікація покупця, але і знання комплек-тації речі. Наприклад, автомашини Волзького автозаводу надхо-дять у продаж з інструментальною сумкою, у якій є набір ключів, викруток і т. п. Імпортні автомашини такої сумки не мають. По-купець, який раніше мав автомашину іноземного виробництва, відсутність інструментальної сумки у ВАЗовському автомобілі може не помітити і не вимагати її надання. У літературі вислов-люється думка, що сумлінний продавець, який знає про відсут-ність, скажімо, інструкції, яка стосується продаваної речі, повин-ний повідомити про це покупця і відповідно знизити ціну [99].

Закон України «Про захист прав споживачів» поділяє мож-ливі недоліки в проданому товарі на істотні і несуттєві.

Недолік - це «невідповідність товару стандарту, умовам дого-вору або звичайно пропонованим вимогам до якості товару». Невід-повідність товару стандарту може бути встановлено незалежною то-варною експертизою. Невідповідність товару умовам договору та-кож можна встановити за допомогою експертів, а якщо невідповід-ність очевидна, у проведенні експертизи немає необхідності.

Під істотним недоліком товару (роботи, послуги) Закон ро-зуміє такий недолік, що:

-          унеможливлює або робить неприпустимим використання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільових призна-чень;

-          не може бути усунутий;

-          виявляється знову після усунення;

-          вимагає великих витрат для усунення;

-          у значній мірі позбавляє споживача того, на що він мав право розраховувати при укладанні договору.

Таким чином, якщо товар має хоча б одну з перерахованих вище ознак, якість товару варто вважати неналежною, а товар -таким, що має істотний недолік. Факт неможливості усунення не-доліку може бути встановлений тільки експертним дослідженням.

До юридичних (правових) недоліків речі відносяться недоліки, пов'язані з продажем її особою, що не є власником і не уповноваже-на власником на розпорядження річчю, а також продаж речі, обтя-женої зобов'язаннями, у тому числі правами третьої особи.

Слід зазначити, що Закон України «Про захист прав спожи-вачів» говорячи про неналежну якість товару має на увазі тільки фізичні недоліки. Скористатися правами, передбаченими ст. 8 За-кону, споживач може тільки в тому випадку, якщо неналежна якість товару не було обговорено продавцем під час продажу. Якщо ж під час продажу товару окремі недоліки були обговорені, це не позбавляє покупця права висунути претензії з приводу ін-ших виявлених недоліків, що не були обговорені при покупці.

Отже, споживач, якому проданий товар неналежної якості, якщо це не було обговорено продавцем, має право за своїм вибо-ром вимагати:

при наявності недоліку:

-          безоплатного усунення недоліків товару. Цю вимогу спо-

живач має право пред'явити продавцеві, виробнику або організа-

ціям, що виконують їхні функції на підставі договору;

-          відшкодування витрат на їхнє усунення споживачем або третьою особою. Такий спосіб захисту прав споживачів при по-купці неякісного товару широкого поширення на практиці не одержав;

-          пропорційного зменшення покупної ціни. Цю вимогу споживач має право пред'явити продавцеві або організації, що виконує його функції на підставі договору;

при наявності істотного недоліку:

-          заміни на товар аналогічної моделі (марки, артикула). У

цьому випадку законодавець має на увазі, що ціни замінного то-

вару, і товару, на який провадиться заміна, однакові, і ніякого пе-

рерахунку не провадиться.

У закордонній практиці виникла проблема права вимоги заміни всієї речі на нову у випадку неякісної деталі, що є части-ною купленої речі і яку можливо замінити без заміни всієї речі. Судова практика встала на позицію захисту інтересів продавця, якого не можна зобов'язати замінити всю річ, якщо можливо за-мінити тільки її частину, як це нерідко буває при експлуатації автомобіля. Цим обґрунтовують еквівалентність взаємних зобо-в'язань сторін у купівлі-продажу [69].

Подібні питання виникали й у нашій країні. Міністерством промполітики України був прийнятий Порядок гарантійного ре-монту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транс-портних засобів, затверджений Наказом № 721 від 29.12.2004 [68]. Згодом ці зміни знайшли відображення і в Законі України «Про захист прав споживачів»:

-          заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артику-

лу) з відповідним перерахунком покупної ціни; Ця вимога при-

пускає заміну товару на такий же товар, тобто автомобіль на

автомобіль, холодильник на холодильник, але іншої, не анало-

гічної моделі, марки, артикула. Наприклад, автомобіль «ВАЗ

21063» на автомобіль «ВАЗ 21099». Споживчі властивості цих

товарів істотно розрізняються, так само істотно відрізняються

їхні ціни. Тому при такій заміні провадиться відповідний пере-

рахунок вартості товарів;

-          розірвання договору купівлі-продажу. При розірванні до-

говору купівлі-продажу споживач зобов'язаний повернути товар

з недоліками і має право вимагати відшкодування збитків. На-

приклад, споживач придбав великогабаритний товар. За доставку товару споживач заплатив. При розірванні договору купівлі-продажу з продавцем споживач має право, разом з іншими збит-ками, вимагати відшкодування транспортних витрат.

Рішення покупця про звертання з вимогами про захист свого порушеного права виражається однобічною заявою довільної фо-рми, з очікуванням повернення продавцем сплачених йому гро-шей (ціни) і з реальним поверненням проданої з недоліками речі.

Особливо слід наголосити про вимогу щодо розірвання до-говору у випадку виявлення недоліку речі, у якій уже раніше не-доліки були виявлені й усувалися продавцем, або річ мінялася з тих же причин. Справа в тому, що в ряді правових систем п,аво на розірвання договору через недоліки може бути обмежено, як-що продавець погодився «негайно» обміняти річ на таку ж, без недоліків. Але «негайна» згода не рятує продавця, якщо він вже один раз усував у цій речі недоліки.

Додаткові правила встановлені для випадків передачі речі частинами (комплектуючими деталями). Якщо продавець за ви-могою покупця не поставить йому замість куплених таку ж кіль-кість частин без недоліків, покупець має право розірвати договір, у тому числі і стосовно тих деталей, що підлягають постачанню в майбутньому [8].

Питання для самоперевірки

1.         Які права споживача у разі придбання товару неналежної якості передбачені Законом України «Про захист прав спожива-чів»?

2.         Що таке недолік у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів»?

3.         Що таке істотний недолік у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів»?

4.         Як недолік та істотний недолік впливають на обсяг прав споживача у разі придбання ним товару неналежної якості?

5.         Які права споживача у разі придбання товару неналежної якості передбаченні зарубіжним законодавством?