3.2. Стандартизація як засіб забезпечення безпеки та якості товарів, робіт, послуг


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 

Загрузка...

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» [51] вимоги до якості товарів і послуг визначаються в нормативних документах зі стандартиза-ції. Ці нормативні документи повинні ґрунтуватися на сучасних досягненнях науки, техніки і технології, міжнародних стандартах, правилах і рекомендаціях зі стандартизації, прогресивних націо-нальних стандартах інших держав; враховувати умови викорис-тання товарів, результатів роботи, послуг; умови і режим праці і не порушувати положення законодавства.

Дія зазначеного Декрету поширюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності і видів діяль-ності, що діють на території України, а також на громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Державну систему стандартизації створює Державний комі-тет України з питань технічного регулювання та споживчої полі-тики - національний орган зі стандартизації.

До нормативних документів зі стандартизації, що діють на території України відносяться: Державні стандарти України (ДСТУ); Галузеві стандарти (ГСТУ); Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і союзів; Технічні умови (ТУУ); Стандарти підприємств (СТП).

Крім того, до державних стандартів України прирівню-ються державні будівельні норми і правила, державні класифі-катори техніко-економічної і соціальної інформації, а також міжнародні державні стандарти, передбачені угодою про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації, підписаним у м. Москві 13 березня 1992 р.

Отже, можна зробити висновок, що стандарт - це державний стандарт, галузевий стандарт, технічні умови й інші нормативні документи, затверджені відповідним органом, у яких вказуються загальні принципи або характеристики щодо визначених об'єктів стандартизації або технічні вимоги, яким повинна відповідати конкретна продукція. Дане визначення стандарту закріплене й у Декреті KM України «Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил і відповідальності за їх порушення» [37]. Також, ст. 1 Декрету дає наступні визначення норм і правил, що містять загальні вимоги до якості продукції:

а)         норми - метрологічні, будівельні, санітарні й інші обов'я-

зкові вимоги, затверджені відповідним органом, що встановлю-

ють гранично припустимі величини показників продукції і кон-

центрації речовин, які гарантують якість продукції;

б)         правила - затверджені відповідним органом, метрологіч-

ні, санітарні, протипожежні, екологічні, організаційні, технологі-

чні й інші вимоги до виробництва продукції.

ДСТУ розробляються на: 1) організаційно-методичні і зага-льнотехнічні об'єкти; 2) вироби машинобудівного застосування; 3) основні елементи народногосподарських об'єктів державного зна-чення; 4) продукцію міжгалузевого призначення; 5) продукцію для населення; 6) методи іспитів.

Вимоги до якості, закріплені в ДСТУ, поділяються на обо-в'язкові, підлягаючі дотриманню всіма державними органами управліннями і суб'єктами, що здійснюють підприємницьку дія-льність, і рекомендаційні.

До обов'язкових вимог ДСТУ, відповідно до діючого зако-нодавства, відносяться наступні вимоги:

1)         вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охо-рону навколишнього природного середовища, і вимоги до мето-дів іспитів цих показників;

2)         вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;

3)         метрологічні норми, правила, вимоги і положення, що за-безпечують вірогідність і єдність вимірів;

4) положення, що забезпечують технічну єдність під час розробки, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції.

Усі інші вимоги до якості товарів, робіт і послуг, закріпле-ні ДСТУ, носять рекомендаційний характер. Наприклад, основ-ні споживчі (експлуатаційні) характеристики, естетичні й ерго-номічні вимоги і т.ін.

Державні стандарти України затверджуються і реєстру-ються Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики, а державні стандарти в галузі будівни-цтва і промисловості будівельних матеріалів - Міністерством України у справах будівництва й архітектури.

Що стосується галузевих стандартів (ГСТУ), вони розроб-ляються і приймаються відповідними державними органами управління в межах їхньої компетенції на продукцію (товари, роботи, послуги) окремих видів, при відсутності державних стандартів України або в разі потреби встановлення вимог, що перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безу-мовному виконанню всіма підприємствами й організаціями, що входять у сферу управління органу, що їх затвердив.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і союзів розробляються при необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, отриманих в окре-мих галузях знань або сферах професійних інтересів. Ці станда-рти можуть використовуватися на основі добровільної згоди споживачів. Крім того, ці стандарти також підлягають обов'яз-ковій реєстрації в Держпотребстандарті України.

Єдина вимога, передбачена п. 3 ст. 6 Декрету KM України «Про стандартизацію і сертифікацію» відносно галузевих стандар-тів і стандартів науково-технічних та інженерних товариств і сою-зів, - вони не повинні суперечити обов'язковим вимогам держав-них стандартів України.

Стандарти підприємств розробляються і затверджуються підприємствами самостійно. СТП розробляються на продукцію, яка використовується лише на конкретному підприємстві і тому порядок розробки, затвердження, обліку, зміни і скасування СТП також визначається підприємством самостійно.

У даний час у сфері товарного обороту продовжують діяти технічні умови (ТУУ), що містять вимоги, які регулюють відносини між постачальником (розроблювачем, виробником) і спожива-чем (замовником) продукції.

Для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру і якість продукції, що випускається, контролю ві-дповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, a в передбачених законодавством випадках - галузевих стандар-тів, технічні умови на продукцію і зміни до них підлягають дер-жавній реєстрації в територіальних органах Державного коміте-ту України з питань технічного регулювання та споживчої полі-тики. Технічні умови і зміни до них, які не пройшли державну реєстрацію, вважаються недійсними. Тому ТУУ являють собою такий саме нормативний документ зі стандартизації, як галузеві стандарти і стандарти підприємств (ст. 7 Декрету).

Нормативні документи із стандартизації повинні застосову-ватися державними органами управління, підприємцями на стаді-ях розробки, підготовки товарів до виробництва, виготовлення, реалізації, використання, збереження, транспортування й утилі-зації, при виконанні робіт і наданні послуг, розробці технічної документації (конструкторської, технологічної, проектної, у тому числі технічних умов на товари і послуги, що продаються). У до-говорі на постачання продукції повинні бути посилання на нор-мативні документи, які пройшли державну реєстрацію, і згідно з якими буде поставлятися продукція.

Таким чином, затверджуючи обов'язкові вимоги щодо якості товарів і послуг, спрямовані на забезпечення безпеки життя, здо-ров'я і майна, охорони навколишнього природного середовища, і зобов'язуючи підприємців застосовувати і дотримуватись їх, дер-жава захищає права і законні інтереси споживачів, які використо-вують ці товари і послуги.

При цьому, тільки встановлення вимог до якості товарів не гарантує якості кожного окремого товару, тому товари і по-слуги, на які актами законодавства або інших нормативними документами встановлені обов'язкові вимоги щодо забезпе-чення безпеки життя, здоров'я споживачів, їхнього майна, при-родного середовища, підлягають обов'язковій сертифікації від-повідно до діючого законодавства. Реалізація і використання таких товарів (у тому числі імпортних), виконання робіт і на-дання послуг без сертифіката відповідності забороняється (п. 4 статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Розглянута система стандартизації та сертифікації діє ще з часів Радянського Союзу. Однак сьогодення диктує потребу гармонізації законодавства України з законодавством Євро-пейського Співтовариства, у тому числі і в розглянутій галузі. Реформування системи стандартизації почалося в Україні при-йняттям вищезазначених Декретів, але створення нової систе-ми технічного регулювання почалося з прийняттям Закону України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. № 24-08-Ш [88]. Згідно зі ст. 5 Закону, метою стандартизації в Україні є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, створення умов для раціонального використання всіх видів національних ресу-рсів та відповідності стандартизації своєму призначенню, сприяння усуненню технічних бар’єрів у торгівлі.

Закон ввів наступні поняття у сфері стандартизації.

Стандарт - документ, що встановлює для загального і бага-торазового застосування правила, загальні принципи або харак-теристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галу-зі, розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу.

Нормативний документ - документ, який встановлює пра-вила, загальні принципи або характеристики різних видів діяль-ності або їх результатів. Видами нормативного документу є стан-дарт, кодекс усталеної практики та технічні умови.

Кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що мі-стить практичні правила чи процедури проектування, експлуата-ції обладнання, конструкцій або виробів. Кодекс усталеної прак-тики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Технічні умови - документ, що встановлює технічні вимо-ги, яким повинні відповідати продукція, процеси або послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Технічний регламент - нормативно-правовий акт, прийня-тий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо, або через посилан-ня на стандарти чи відтворює їх зміст.

На даний момент в Україні роботи із стандартизації мо-жуть проводити: центральний орган виконавчої влади у сфері

стандартизації (Держспоживстандарт України), рада стандар-тизації, технічні комітети стандартизації, інші суб’єкти, що за-ймаються стандартизацією. Залежно від рівня суб’єкта станда-ртизації, який приймає чи схвалює стандарти, розрізняють:

-          національні стандарти, кодекси усталеної практики та кла-сифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри загаль-нодержавного застосування;

-          національні стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандартизацією.

Стандарти повинні відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоздатності ві-тчизняної продукції та бути викладені таким чином, щоб їх не-можливо було використовувати з метою введення в оману спо-живачів продукції, якої стосується стандарт, або надавати пере-вагу виробнику продукції чи продукції залежно від місця її ви-готовлення. Закон також встановлює, що об’єкт стандартизації може бути об’єктом інтелектуальної або промислової власності, якщо розробник стандарту в установленому законодавством порядку отримав дозвіл у власника прав на цей об'єкт [29].

Згідно з законом, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизацій має право встановлювати знак відповідно-сті продукції національним стандартам. Національний знак від-повідності продукції національним стандартам - це знак, який засвідчує відповідність позначеної ним продукції всім вимогам стандартів, що поширюються на дану продукцію. Відповідність продукції національним стандартам підлягає добровільному пі-дтвердженню.

Питання для самоперевірки

1.         Що таке стандартизація?

2.         Які Ви знаєте нормативні документи зі стандартизації?

3.         Що таке стандарти підприємств і на яку продукцію вони розробляються?

4.         Що таке технічне регулювання?

5.         Чи є вимоги до товарів, передбачені обов'язковими стан-дартами?