5.1.5. Як бути, якщо продавець чи виробник не виконує гарантійних зобов’язань


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 

Загрузка...

Споживачі стикаються з покупками найрізноманітніших товарів практично щодня. I непоодинокі ситуації, коли куплений товар ла-мався або частково втрачав свої початкові властивості. Особливо це прикро, якщо річ вкрай необхідна саме зараз або просто дорога як пам'ять. Споживач у такому випадку відразу несе її до магазину, де вона була куплена, або до пункту гарантійного обслуговування, щоб усунути поломку чи несправність. Звичайно, якщо своїм улю-бленим ноутбуком споживач забив цвях у бетонну стіну, то полаго-дити його в межах гарантійного обслуговування йому на цілком за-конних підставах відмовлять. Однак якщо у споживача місяць простояв на столі і одного разу просто не ввімкнувся, виконати свої гарантійні зобов'язання продавець (виробник) мусить. Як бути, як-що останні не задовільняють вимоги споживача? Розглянемо вирі-шення цієї ситуації.

Відмову продавця (виробника) виконати гарантійні зобов'язання необхідно зафіксувати письмово. У протилежному випадку, спожи-вачу не вдасться довести сам факт звернення з вимогою про гаран-тійний ремонт, а відповідно - факт порушення його права. Відмову можна оформити декількома способами:

>          Наприклад, надіслати лист з повідомленням про вручення і чека-ти результатів. Це малоефективно - цілком можливо, що спожи-вачу ніхто не захоче відповідати.

>          Скласти документ (назвемо його актом) із зазначенням часу, да-ти і причини звернення, конкретної причини відмови у виконанні гарантійних зобов'язань, посади та прізвища, імені, по батькові особи, яка відмовила в цьому. Поставити на ньому підписи - свій і представника продавця (виробника). Якщо останні з будь-яких причин не захочуть підписатися, доцільно попросити двох сто-ронніх людей засвідчити відмову і записати їхні прізвища, імена, по батькові, місце проживання, телефон, дату народження, серію і номер паспорта, дані про те, коли і ким він виданий. Відтепер споживач має повноцінний юридичний доказ. Крім то-

го, будь-який орган (організація) перед тим як вжити заходів для захисту прав споживача, безперечно, захоче переконатися, чи при-дбав споживач певний товар у цього продавця (що може підтверди-ти договір, квитанція, товарний або касовий чек, гарантійний талон та інші документи). Тому обов'язково треба подбати про їх наяв-ність.

Споживачу необхідно вибрати, куди звернутися з заявою.

Так, ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023-XII говорить про те, що захист прав споживачів у нашій країні покликані здійснювати:

1.         Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) і його територіальні відділення.

2.         Рада Міністрів Автономної Республіки Крим (АРК) і місцеві держадміністрації.

3.         Органи та установи санітарно-епідеміологічного нагляду.

4.         Органи місцевого самоврядування.

5.         Суди.

6.         Інші органи виконавчої влади.

Загалом, вибір органів і установ досить широкий. Оптимальною ін-станцією для звернення будуть саме місцеві управління у справах захи-сту прав споживачів (далі - управління). Діють вони на підставі Поло-ження про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні; обласні, Севастопольсь-ке міське управління у справах захисту прав споживачів і Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві, затвердженого нака-зом Держспоживстандарту від 09.10.03 р. № 169 (далі - Положення).

Звернувшись до п. 6 Положення, можна побачити, що управлін-ня мають право: видавати суб'єкту підприємницької діяльності (СПД) приписи (вони обов'язкові для виконання) про припинення порушень прав споживачів, інформувати органи Держспоживстан-дарту про порушення для перевірки та вжиття необхідних заходів. Службовці управлінь також вправі без перешкод входити до вироб-ничих, складських, торговельних та інших приміщень СПД для пе-ревірки якості товарів (робіт, послуг), вимагати і безкоштовно отримувати від СПД пояснення про порушення тощо. Результатом такої перевірки може бути навіть рішення про припинення вико-нання робіт, надання послуг, продажу товарів, якщо вони не відпо-відають законодавству, технічним регламентам - до самого момен-ту усунення недоліків.

Як бачимо, перелік прав управлінь із захисту споживачів, а отже, і можливостей досить великий. Тому щоб покарати продавця (ви-робника), який незаконно відмовив споживачу у гарантійному об-слуговуванні, достатньо написати до управління скаргу, додати до неї копію акта про відмову в гарантійному обслуговуванні та копії документів на купівлю товару. Недбалі будуть покарані.