Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4.2.3. Як повернути товар, за який розрахувалися платіжною карткою : Захист прав споживачів : Бібліотека для студентів

4.2.3. Як повернути товар, за який розрахувалися платіжною карткою


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 

Загрузка...

При виявленні істотного недоліку (наприклад - розпарованість взуття) протягом строку гарантійного зобов'язання споживач впра-ві вимагати на власний вибір:

1)         розірвання договору та повернення сплаченої за товар суми;

2)         заміни товару на такий самий чи аналогічний з числа наявних у продавця (див. другий абзац ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023-ХП, далі - Закон про за-хист прав споживачів).

Наприклад, якщо куплена пара взуття розпарована, можна ско-ристатися також і правом заміни товару.

Утім, якщо споживачеві більше імпонує перший варіант, необ-хідно взяти до уваги: продавець повинен повернути сплачені за товар гроші у день розірвання договору, a у разі неможливості -в інший строк за домовленістю зі споживачем, але не пізніше 7 днів (або. 3 ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів). Що розуміти під "неможливістю", Закон не роз'яснює. На нашу думку, тут йдеться про об'єктивні причини, що перешкоджають продавцю по-вернути кошти у встановлений термін. Тобто причини, що не зале-жать від нього і не обумовлені його бажанням. Наприклад, це може бути відсутність потрібної суми у касі, обмеження, встановлені правилами платіжної системи, тощо. Адже згідно з другим абзацом п. 3.14 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснен-ня операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Прав-ління НБУ від 19.04.05 р. № 137, повернення коштів за повернений товар (за який розрахувалися платіжною карткою) здійснюється:

1)         готівкою, якщо це не суперечить правилам платіжної системи;

2)         шляхом їх зарахування на картрахунок відповідно до правил платіжної системи.

3 цього випливає: останнє слово при визначенні способу (готів-ковий чи безготівковий) та терміну виплати коштів - за правилами платіжної системи.

Якщо вони дозволяють повернути належну суму з каси, у спожи-вача є вибір: отримати її або готівкою, або на картрахунок. Якщо ж забороняють, нічого не вдієш - залишається чекати перерахунку на картку. При цьому строк повернення визначено ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів. А саме: продавець має сплатити кошти у день звернення споживача(це день подання заяви). Хоча при без-готівковому розрахунку можливе відстрочення платежу, що пов'язане з порядком перерахування, який передбачено все тими ж правилами платіжної системи. Приміром, в останніх зазначено: по-вернення грошей відбудеться лише після їх зарахування на рахунок продавця або ж протягом 2 банківських днів. Тоді доведеться по-чекати. Головне: який би строк правила не встановлювали, віддати кошти споживачу повинні впродовж 7 днів. А про відстрочення сплати та його причини споживача мають повідомити.

Розглянемо ситуацію: "О. Гусєв із Чернігова придбав у суперма-ркеті в Києві товари і розрахувався за них платіжною карткою. Але, вийшовши з магазину, помітив, що куплена пара взуття розпарова-на. Відразу звернувся до продавця з вимогою повернути йому кош-ти за такий товар (чек пред'явив). Однак йому відмовили. Аргумен-тували це так: гроші з картки на рахунок підприємства ще не надійшли. Повернути їх зможуть не раніше дня зарахування.

Чи правомірно вчинив продавець? Якщо так, то як Гусєв міг би отримати сплачені гроші за взуття, адже будучи в рідному місті, він не може забрати іх з каси у Києві? Порадьте, як діяти в подібних випадках.”

Продавець діяв правомірно, якщо у нього були об'єктивні при-чини для відмови в поверненні коштів у день звернення. А для того щоб зміцнити свої аргументи, йому слід було документально під-твердити неможливість сплати коштів. Скажімо, представити пра-вила платіжної системи, що містять обмеження, чи надати довідку про відсутність необхідної суми у касі чи інші документи - залежно від обставин, що перешкоджають сплатити суму в день розірвання договору. Інакше його відмова є безпідставною.

I ще одна важлива особливість: якщо спосіб отримання коштів безготівковий, тобто їх споживачу перераховують на картрахунок, не забудьте вказати у заяві його реквізити. У протилежному випад-ку гроші не знайдуть свого адресата.

В цій ситуації є альтернативні варіанти:

-          отримати кошти може інша людина, звісно, за проханням Гусєва. Але для цього потрібна довіреність (нотаріально завірена), оскі-льки при розрахунках карткою видно, хто оплатив товар. Тому повернути гроші можуть лише власнику картки або уповноваже-ній ним особі;

-          з вимогою повернути гроші чи замінити товар Гусєв може звер-нутися до створених власником продавця торговельних підпри-ємств та філій, що продають товари, аналогічні придбаним, або до підприємства, на яке покладено таку функцію, чи до виробни-ка. Про такі підприємства споживача повинні були поінформува-ти ще під час купівлі. За ненадання таких відомостей продавцю загрожує штраф за ст. 15 і ст. 23 Закону про захист прав спожи-вачів (ч. 4. ст. 8 цього Закону). Тож вибір оптимального варіанта за споживачем. Підкреслимо: якщо прохання споживача не знайшли відгуку у продавця, тоді варто звернутися до територіа-льного органу сфери захисту прав споживачів, місцевої держад-міністрації чи суду (ч. 3 ст. 5 Закону про захист прав спожива-чів). А вже вони потурбуються, щоб слово споживача було почуте.