3.4 Роль і значення товарознавства у вирішенні соціально -економічних завдань щодо захисту прав споживачів.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 

Загрузка...

Товарознавство є однією з наук, що найбільшою мірою соціально затребувана саме на сучасному етапі. Для акцентування позицій на-укового товарознавства є необхідність розглянути основні напрям-ки його застосування.

Традиційно науковці - товарознавці беруть активну участь у розробці нових товарів, починаючи з його „ідеї", через створення певної наукової концепції, дослідження споживчих властивостей до впровадження у виробництво. Враховуючи свідомий та комплекс-ний підхід до цього процесу, можна з певністю стверджувати, що товари, створені за цією схемою, максимально адаптовані до спо-живацьких вимог.

Однією з важливих складових товарознавства є розробка заходів щодо забезпечення якості товарів (як нових, так і традиційного асо-ртименту):

-          пошук та дослідження нових сировинних компонентів, встанов-лення шляхів їх застосування в харчових системах;

-          визначення ступеня відповідності специфіці товару певних паку-вальних матеріалів;

-          розробка причинно - наслідкових залежностей факторів, які фо-рмують якість товарів;

-          прогнозування її під час всього процесу товаропросування, що реалізує право споживача на гарантовану якість. Дослідження якості товарів, яке може здійснюватися шляхом

проведення комплексних товарознавчих експертиз, дозволяє вста-новити основні позитивні та негативні аспекти товару, в тому числі ті, що не очікуються або не властиві аналогічним товарам.

Визначення показників нешкідливості, розробка критеріїв потен-ційної небезпеки товарів для споживача, дослідження профілактич-них властивостей - одні з актуальніших на сьогодні функцій науки про якість товару.

Україна була і залишається унікальною за традиціями харчуван-ня державою. Багато десятиріч в країні споживали тільки натураль-ні продукти, вітчизняна промисловість була позбавлена будь-яких синтетичних, штучних добавок і залучала до харчового обігу тільки природні барвники, ароматизатори, стабілізатори, емульгатори то-що. Сучасний стан товарного ринку, на якому представлені товари, по-перше, традиційного асортименту, по-друге, нові за рецептурою та технологією, по-третє, товари - сурогати, призвів до дезорієнта-ції українського невибагливого споживача майже до повного зни-щення „вітчизняної якості". Відродження та пропаганда цієї товар-ної категорії - одне з пріоритетних напрямків розвитку товарознавства. Небувалого розвитку набула проблема виявлення фальсифікації товарів. Якщо десять років тому, крім пересортиці товару, фальсифікація нічим себе не „виявила", сьогодні ми склада-ємо класифікації її видів.

Відносна прозорість наших кордонів та недосконалість законо-давства спровокували виникнення порочної практики імпорту в Україну товарів, які не можуть бути реалізованими на території країни-виробника, а благополучно, іноді з позначкою „для країн третього світу", надходять до нас. При цьому великі вітчизняні під-приємства харчової промисловості за економічних обставин не зда-тні випускати такого обсягу та асортименту продукції, як за часів планової економіки. Конкуренцію їм склали фірми, для яких харак-терні мобільність змін та гнучкість асортименту, значна пристосо-ваність до вимог ринку. 3 точки зору ліквідації товарного дефіциту їм немає рівних, але виробництво є низькокваліфікованим, хаотич-ним, часто не відповідає технологічним нормам.

Крім того, присвоєння марок, товарних знаків для продукції та-ких підприємств є процедурою не тільки дорогою, але й не бажа-ною із-за потенційної можливості апеляції споживачів на неякіс-ність, підробку, тому і виглядає вона знеособленою. Створення нових або аргументоване застосування існуючих методик визна-чення фальсифікації товарів, відбір та систематизація інформації про факти фальсифікації, запровадження практики антиреклами фальсифікованих товарів з наданням компетентного комента-рю -все це функції товарознавства.

Крім того, товарознавство може і повинно відігравати ключову роль у розробці сучасних науково-практичних критеріїв ідентифі-кації як сукупної якості товарів, так і окремих її ознак.

Однією з найгостріших потреб сьогодення є організація широко-масштабних заходів щодо створення сучасних норм стосовно това-рів. Враховуючи бурхливі ринкові перетворення, певної раціоналі-зації потребують існуючі класифікації груп товарів з урахуванням реального асортименту, змін та доповнень в стандартах, внесені за останні роки. Самі стандарти та товари теж повинні бути перегля-нуті в аспекті їх актуалізації виходячи із набутого практичного до-свіду, сучасних уявлень науки про харчування, безпеки тощо.

Неприпустимим є ігнорування компетентності науковців-товарознавців при розробці законодавчої бази щодо товарів. Під-твердженням цього є очевидні для більшості спеціалістів недоліки нових законів.

Неоціненним за значенням може стати перспективний внесок то-варознавства у реалізацію одного з основних прав споживачів -права на інформацію. Добутки товарознавства можуть бути напра-влені на:

-          раціоналізацію інформації на упакуванні товарів;

-          розробку змісту інформаційного забезпечення просування това-рів (анотації, листівки, буклети тощо);

-          інформування споживачів через засоби масової інформації;

-          висвітлення позитивних та негативних аспектів щодо товарів;

-          акцентвіння проблем, пов'язаних з товаром;

-          роз'яснювання специфічних ознак сучасного товарного ринку;

-          формування громадської думки щодо підтримання українського товаровиробника.

Реклама як один із ефективних засобів забезпечення „успіху" то-вару на ринку теж потребує втручання товарознавців в питанні:

-          розробки змісту реклами товарів для максимізації ступеня захис-ту прав споживачів;

-          експертизи змісту існуючої та нової реклами на відповідність чинним нормам і споживацьким вимогам.

Освіта була, є і залишається надовго одним з поширених, впли-вових та ефективних засобів підвищення свідомості споживача, вміння приймати компетентне рішення про вибір товарів та послуг на ринку. Вона дозволяє створювати умови для забезпечення як здоров'я та безпечності самого споживача, так і „здоров'я ” суспі-льства в цілому. На сьогодні положення із споживацькою освітою можна характеризувати як незадовільне. Існує нагальна потреба у кваліфікованих фахівцях, які б могли не тільки особисто передавати свої знання іншим, але й вміти організувати осередки створення та поширення таких знань серед значної кількості споживачів.

Таким чином, хотілося б зазначити актуальність та соціальну за-требуваність товарознавства як науки; звернути увагу на небувалий за всю історію його розвитку інтеграційний характер сучасного етапу (необхідність широкомасштабного співробітництва з держав-ними і недержавними органами у справах захисту прав споживачів, Держстандартом, МОЗ України, Митним комітетом та іншими); за-значити життєво важливу для країни потребу в міжнародній спів-праці за консумерськими напрямками; наголосити на освітянській для споживача функції сучасного товарознавства.