3.3. Законодавча база і органи, які здійснюють державний за-хист прав споживачів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 

Загрузка...

У квітні 1985 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила керівні принципи щодо захисту інтересів споживачів, які повинні викорис-товуватися урядами країн світу при реалізації політики захисту ін-тересів споживачів. здоров'я споживачів. Керівні принципи щодо захисту прав споживачів підписані Україною.

У законі України „Про захист прав споживачів,, (1991 р.) були визначені основні правові положення захисту інтересів споживачів щодо товарів /робіт та послуг/ в умовах функціонування різних форм власності, розширення ринкових і товарно-грошових відно-син.

15 грудня 1993 р. Верховна Рада України внесла ряд суттєвих змін 1 доповнень до Закону "Про захист прав споживачів" та при-йняла його в новій редакції.

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів /робіт, послуг/, виготівниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.

Законом визначена система органів, які здійснюють державний захист прав споживачів. Це Ради народних депутатів, їх виконавчі

та розпорядчі органи, місцеві державні адміністрації, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів, Державний комітет по стандартизації, метрології та сертифікації і його терито-ріальні органи, установи державного санітарного нагляду України, інші органи державної виконавчої влади, на які покладено контроль за якістю і безпекою товарів /робіт, послуг/, призначених для спо-живачів, а також суд.

Держспоживзахист та його територіальні органи здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів:

-          центральними і місцевими органами державної виконавчої влади;

-          господарюючими суб'єктами - підприємцями;

-          установами, організаціями незалежно від форм власності;

-          громадянами-підприємцями;

-          іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємни-цьку діяльність на території України.

Забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право :

1.         Давати господарюючим суб'єктам обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

2.         Перевіряти господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, якість то-варів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів та правил торгівлі. Входити безперешкодно та обстежувати, відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торго-вельні та інші примішення, відбирати у гоподарюючих суб'єктів сфери торгівлі зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрика-тів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та в інших установах з оплатою вартості зразків і проведених дослі-джень (експертиз) за рахунок господарюючих суб'єктів, що переві-ряються. Порядок відбору таких зразків визначаеться Кобінетом Міністрів Украіни /постанова Кабінету Міністрів Украіни від 2.04.94р. №215/.

Держспоживзахист також має право проводити контрольні пере-вірки правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари Забороняти господарюючим суб'єктам реалі-зацію споживачам товарів /виконання робіт, надання послуг/, на які немає документів, що засвідчують їх відповідність вимогам. норма-тивних документів; на які в актах законодавства, нормативних до-кументах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна.споживачів і охорони навколишнього природного середовища, якщо ці товари /роботи, послуги/ не мають сертифікати відповідності та інше.

Крім того, державні органи у справах захисту прав споживачів мають право приймати рішення про припинення продажу та вироб-ництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповіда-ють вимогам нормативних документів, - до усунення виявлених. недоліків; про тимчасове припинення діяльності підприємств торгі-влі, складів, що систематично реалізують недоброякісні товари, по-рушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів. Вилучати неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів.

Питання прийняття цих рішень регулюються Положеннями, за-твердженими постановою Верховної Ради України від 25.01.95р. № 26/95ВР.

Основною метою роботи цих органів є правовий захист прав споживачів у всіх відносинах його з продавцем товарів, робіт, по-слуг.

Хто такий споживач і які його права?

Споживач - це громадянин, який придбаває, замовляє, викорис-товує або має намір придбати чи замовити товари /роботи, послуги/ для власних побутових потреб

Споживачі, які перебувають на території країни, мають право на: державний захист своїх прав; гарантований рівень споживання; на-лежну якість товарів /робіт, послуг/, торговельне та інші види об-слуговування; безпеку товарів /робіт, послуг/; необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів /робіт, послуг/; відшкодування збитків, завданих товарами /роботами, послугами/ неналежної якості, а також шкоди, заподія-ної небезпечними для життя 1 здоров'я людей товарами /роботами, послугами/ у випадках, передбачених законодавством; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів /об'єднання споживачів.

Споживач має право вимагати від продавця /виготівника, вико-навця/, щоб якість придбаного ним товару /виконаної роботи, нада-ної послуги/ відповідала вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар /роботу, послугу/, яку на-дає продавець /виготівник-виконавець/.

Законом передбачено, що споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного або інших термінів, установлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виготівника: безплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на ана-логічний товар належної якості; заміни на такий же товар іншої мо-делі з відповідним перерахуванням купівельної ціни.

Стосовно товарів /робіт, послуг/, на які гарантійні терміни.не встановлені, споживач має право пред'явити продавцю /виготівнику, виконавцю/ відповідні вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців, а стосовно нерухомого майна -не пізніше трьох років від дня передачі його споживачеві.

Відповідно до ст. 17 Закону шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживача товарами /роботами, послугами/, що містять конструктивні, виробничі,-рецептурні або інші недоліки, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законодавством не перед-бачено більш високої міри відповідальності. За кожним потерпілим споживачем визнається право вимагати відшкодування заподіяної шкоди. Таке право зберігається протягом встановленого терміну служби /терміну придатності/

Споживач має право на. одержання необхідної, доступної та до-стовірної інформації про товари /роботи, послуги/, що забезпечує можливість компетентного вибору. Вона вміщує назви норматив-них документів, вимогам яких повинні відповідати товари /роботи, послуги/, ціну та умови придбання товарів /робіт, послуг/, дату ви-готовлення, гарантійні зобов'язання виготівника /виконавця/, пра-вила та умови ефективного використання товарів /робіт, послуг/, найменування та адресу виготівника /виконавця, продавця/ і під-приємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт, технічне обслуговування та інше /п. 1 СТ.І8 Закону/.

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і надання послуг і вимагати відшкодування збитків, якщо ви-конавець своєчасно не приступає до виконання договору або вико-нує роботу так повільно, що закінчити її у визначений термін стає неможливим.

У разі невиконання цих вимог продавцем або виготівником у до-бровільному порядку захист прав споживачів здійснюється судом. Споживачі за своїм вибором.подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяної шкоди або за місцем виконання договору. Ця категорія справ розглядається судами без сплати державного мита..

А хто такий продавець і які його обов'язки ?

Продавець - це підприємство, установа, організація або грома-дянин-підприємець, які реалізують товари за договором купівлі-продажу. Але стосовно до споживача він має лише обов'язки'.

Продавець, виготівник зобов'язаний прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. При наявності то-вару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задово-ленню, а в разі необхідності перевірки якості - протягом 14 днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності товару вимога спо-живача про заміну підлягає задоволенню у двомісячний термін з часу відповідної заяви. Вимоги споживача про безплатне усунення недоліків товару повинні бути виконані протягом 14 днів або за зго-дою сторін в інший термін.

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виготівнику та їх повернення споживачеві здійснюється силами 1 засобами продавця, виготівника. На вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) аналогіч-ний товар незалежно від моделі.

В процесі реалізації своїх прав споживач вступає в договірні від-носини з продавцем товарів /робіт, послуг/. Так що є договором в цих відносинах?

Законом дається трактування, що договір - це усна чи письмова угода між споживачем 1 продавцем /виконавцем/ про якість., тер-міни, ціну та інші умови, за якими здійснюється купівля-продаж, робота та послуги. Оскільки договір купівлі-продажу у системі роз-дрібної торгівлі, як правило, збігається з його виконанням, в зв'язку з цим на нього не поширюються вимоги щодо обов'язкової письмо-вої форми. В таких випадках договором е квитанція, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ або технічний паспорт з відміткою продавця.

Під час продажу товарів продавець зобов'язаний видати спожи-вачеві квитанцію, товарний чи касовий чеки або інший письмовий документ, що засвідчує акт купівлі. Це більш важливо для спожи-вача, ніж для продавця, і ось чому. Понад 200 споживачів звернуло-ся до управління за минулий рік з неякісним товаром, не маючи до-кументів, підтверджуючих купівлю товару. Тому тяжко було

виявляти продавця недоброякісного товару, а ще важче довести, що це товар його і притягати до відповідальності.

При купівлі товарів необхідно знати, у кого куплено товар /назва підприємства і адреса або № свідоцтва про реєстрацію) і ким зареє-стровано /яким виконавчим комітетом/, обов’язково треба мати чек товарний чи касовий або відмітку в паспорті і достовірну інформа-цію про товар.

За порушення прав споживачів Закон України "Про захист прав споживачів" передбачає відповідальність: як адміністративні штра-cyи до порушників, так і фінансові штрафи до господарюючих уб'єктів, в тому числі громадян-підприємців.

До цих порушень відносяться : відмова споживачеві в реалізації його права в разі придбання товару неналежної якості; випуск або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуг, що не відпо-відають вимогам нормативних документів; реалізацію товару, ви-конання роботи, надання послуги, що підлягає oбoв’язкoвій серти-фікації, але не має сертифіката відповідності; випуск, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимо-гам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища; ре-алізацію товару /виконання роботи, надання послуги/, забороненого до випуску та реалізації відповідним державним органом; реаліза-цію небезпечного товару /отрути, отрутохімікату, вибухо- і вогне-небезпечної речовини тощо/ без належного попереджувального ма-ркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання; відсутність необхідної доступної та достовірної інформації про товар, роботу, послугу; створення перешкод служ-бовій особі державного органу у справах захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних /виконаних/ ро-біт, надаваних. /наданих/ послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування; реалізацію товару, термін придатності якого минув; порушення умов договору між споживачем і продав-цем /виконавцем/ на виконання роботи, надання послуги.

Сума штрафів за вказані порушення може складати від 10 до 500 відсотків вартості реалізованих товарів.

Одночасно із Законом України "Про внесення змін 1 доповнень до Закону Української РСР "Про захист прав споживачів" Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін 1 допов-нень до Кодексу України про адміністративні правопорушення".

Відповідно до СТ.224 Кодексу України про адміністративні пра-вопорушення органи Держспоживзахисту розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законо-давства про захист прав громадян-споживачів /статті 42, 155; 156, 156, 167 - правопорушення під час реалізації продукції промисло-вими підприємствами громадянам-споживачам, статті 168, 168, 170 - правопорушення під час транспортування, зберігання 1 викорис-тання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам, 170 - правопорушення під час реалізації товарів, ви-конання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, 172 - пра-вопорушення на підприємствах /в організаціях/ торгівлі, громадсь-кого харчування, сфери послуг і громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, СТ.І88/.

Від імені органів Державного Комітету України у справах захис-ту прав споживачів розглядати справи про адміністративні право-порушення 1 накладати адміністративні стягнення мають право : голова Державного комітету України у справах захисту прав спо-живачів та його заступники, начальники управлінь у справах захис-ту прав споживачів областей та їх заступники. Штрафи У розмірі до 20 мінімальних заробітних плат накладаються Головою Державно-го комітету України у справах захисту прав споживачів та його за-ступниками, начальниками управлінь у справах захисту прав спо-живачів областей та їх заступниками. Штрафи у розмірі понад 20 мінімальних заробітних плат накладаються Головою Державного комітету України у справах захисту прав споживачів та його засту-пниками.

Пунктами 4 - 8 Положення "Про порядок накладення на госпо-дарюючі суб'єкти сфери торгівлі, громадського харчування і по-слуг, у тому числі на громадян-підприємців, стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів", затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 14.04.94р. № 236 передбаче-но, що рішення про накладення стягнення приймається на підставі відповідних актів перевірки господарюючого суб'єкта уповноваже-ними особами Держспоживзахисту за наявності порушень вимог законодавства про захист прав споживачів 1 оформляється поста-новою за встановленою формою.

Постанова про накладення стягнення складається у трьох примі-рниках. Перший примірник залишається у державному органі у справах захисту прав споживачів, службова особа якого прийняла постанову про накладення стягнення. Другий примірник постанови

у триденний термін після її прийняття надсилається господарюю-чому суб'єкту або видається його представнику під розписку. Тре-тій примірник постанови передається відповідній державній подат-ковій Інспекції за місцезнаходженням господарюючого суб’єкта для контролю за надходженням суми штрафу.

Господарюючий суб'єкт перераховує суму штрафу (50 %) до по-забюджетного фонду органів місцевого самоврядування, 35 % - до державного бюджету, 15 % - державному органу у справах захисту прав споживачів/ через банк, який його обслуговує, у 15-денний те-рмін з дня отримання постанови, про що у триденний термін після сплати письмово повідомляє державний орган у справах захисту прав споживачів, що наклав стягнення, із зазначенням номерв 1 да-ти платіжного доручення, за яким сплачено штраф.

Постанова про накладення стягнення обов'язкова для виконання господарюючим суб'єктом. У разі її невиконання протягом зазна-ченого терміну сума штрафу стягується у безспірному порядку від-повідною державною податковою Інспекцією за місцезнаходжен-ням господарюючого суб’єкта у 10-денний термін.

Сплата штрафів не звільняє господарюючих суб’єктів від обов'язків щодо відшкодування в установленому порядку спожива-чам як майнових, так 1 моральних збитків, які виникли внаслідок порушення законодавства про захист прав споживачів. Рішення про накладення стягнень на господарюючий суб'єкт може бути оскар-жене в порядку, визначеному законодавством.

3 метою захисту своїх законних прав та інтересів громадяни ма-ють право об'єднуватися на добровільній основі у громадські орга-нізації споживачів /об'єднання споживачів/. Об'єднання мають право: вивчати споживачів, властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що випускаються і реалізуються, та ціни на них; одержувати від органів державної влади і управління, органів міс-цевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; сприяти державним органам у здійсненні контролю за якістю товарів /робіт, послуг/, торговельного обслуговування та інших видів обслуговування; організувати юридичну і консульта-ційну допомогу споживачам; представляти і захищати інтереси споживачів в органах державної влади та управління й місцевого самоврядування; звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виготівника /підприємства, що виконує їх функції/, вико-навця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій; відповідно до законодавства захищати в судовому порядку права споживачів, які не є членами громадських організа-цій споживачів /об'єднань споживачів/ та інше.

Проблеми захисту прав та інтересів громадян як споживачів на сьогодні особливо важливі і злободенні. Для їх вирішення необхід-ні спільні зусилля всіх державних структур, суб'єктів виробництва, сфери торгівлі та побуту, а також громадян-споживачів, які повинні вивчати і добре знати свої права та засоби їх захисту.