3.2.4. Міжнародна конфедерація товариств споживачів. Стратегія та напрямки діяльності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 

Загрузка...

Сучасна стратегія КонфТС передбачає перехід від створення власних підроздільних структур до сприяння у формуванні постій-них спеціалізованих організацій та кооперації з ними. Так, активно розвивається співробітництво з Громадською Радою з реклами, Бю-ро конкретного бізнесу, Лігою захисників споживачів, Центром ба-нкрутств, Асоціацією споживчої освіти тощо.

бі

 

Інформаційне агентство;

Юридична фірма «Адвокат потребителя»;

Редакційно-видавничий центр «Консул-інфо»;

Журнал «СПРОС»;

Інститут консюмерської політики;

Відділ консюмерської освіти;

Служба з питань захисту споживачів фінансо-

вих послуг та ін.

Рис. 3.2 - Структура КонфТС

Ефективність політики КонфТС відтворена у багатьох громадсь-ких компаніях. Так, у 1993 р. Адвокат Діана Сорк, яка згодом очо-лила фірму "Адвокат потребителя", виграла перший в Росії позов щодо компенсації моральних збитків. Споживач-потерпілий не тільки отримав нову мікрохвильову піч замість дефектної, але й по-ловину її вартості як компенсацію за моральні збитки. До кінця 1993 р. на рахунку лише московських юристів КонфТС було близь-ко 4 тис. виграних судових процесів, а також 8 тис. врегульованих ще до суду справ.

Оперативність професійних служб КонфТС разом з організація-ми-членами виявилася також в кампанії 1993 р. за відміну постано-ви уряду щодо підвищення акцизних ставок на деякі товари, у тому числі на автомобілі. Громадський тиск сприяв тому, що уряд РФ відмовився від підвищення тарифів на ввезення продуктів харчу-вання, автомобілів та ін., як міри, що не відповідає інтересам спо-живачів. Певних покращань споживачам принесли також такі акції КонфТС: компанія за визнання банкрутами деяких фінансових компаній і повернення грошей їх власникам (літо 1995 p.); кампанія на захист споживачів з метою зниження розцінок на доставку по-штою передплатних видань (осінь 1995 p.); кампанія на захист вла-сників валютних збережень (весна 1996 p.), кампанія на захист вла-сників автомобілів, що постраждали в Москві від діяльності "евакуаторів'" (осінь 1996 p.); кампанія проти фірм, які користують-ся недоброякісною рекламою (березень 1997 p.); кампанія за зміни у політиці сертифікації, яка передбачала дорогі та неефективні за-ходи щодо обов'язкового маркування споживчих товарів голографі-чними знаками (липень-вересень 1997 р.) та ін.

Зберігаючи неполітичний характер своєї діяльності. КонфТС в той же час взаємодіє з різними політичними силами: вона веде діа-лог як з урядом, так і з опозицією, як з виконавчою, так і з законо-давчою владою. Відмова від прямої співдії з політичними партіями, від прив'язки до будь-якої партійної ідеології зовсім не означає, що Конфедерація уникає участі в різного роду комітетах та комісіях, що розробляють консюмерське законодавство. Вона наполягає на розширенні такої співпраці. Одночасно КонфТС звертається до по-літиків, які претендують на презентацію інтересів виборців, з вимо-гою включати у свої передвиборні програми питання захисту прав й інтересів споживачів тощо.

Важливу допомогу КонфТС надають досвідчені консюмерські організації Англії, Німеччини, США, а також міжнародний консю-меризм, особливо СІ, членом якої КонфТС стала в 1994 р. Як вже було сказано, в рамках СІ розроблена спеціальна програма "PROECT", націлена на сприяння розвитку консюмеризму в Центральній та Східній Свропі. Заслуговує на увагу також допомо-га, що надається колишнім республікам СРСР з боку Європейсько-го Союзу. Зокрема, розроблена Програма Технічної допомоги в га-лузі захисту прав споживачів, що фінансується Програмою TACIS. TACIS - це програма, яка реалізується з 1991 p. і запроваджена для 12-ти країн колишнього Радянського Союзу: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Російсь-кої Федерації, Таджикистану, Туркменистану, України та Узбекис-тану. В 1994 р. ще однією країною-партнером no TACIS стала Мон-голія. Мета TACIS - сприяння розвитку гармонійних та міцних економічних та політичних зв'язків між Євросоюзом і країнами-партнерами, а також підтримка зусиль країн-партнерів у створенні суспільства, заснованого на політичних свободах та економічному процвітанні. TACIS прямує до мети шляхом надання субсидій (без-відплатного фінансування) для передачі "ноу-хау", підтримуючи таким чином процес демократизації суспільства і переходу до рин-кової економіки. Наприклад, тільки в перші чотири роки своєї дія-льності, 1991-1994 pp., TACIS безвідплатно надала своїм партнерам 1 млрд 757 млн екю, що дало можливість фінансувати 2 тис. проек-тів, у тому числі консюмерського напрямку. Важливим наслідком співдії з міжнародним консюмеризмом стало також підписання між органами Євросоюзу та урядами країн - членів СНД - "Угоди про партнерство та співробітництво". У 1994 і 1995 pp. були узгоджені два довгострокових проекти консультацій з Європейською служ-бою експертизи з метою зробити певний внесок у розвиток законо-давства в сфері захисту прав й інтересів споживачів тощо.

Курс на розбудову незалежних держав у колишніх республіках Радянського Союзу, активна допомога міжнародного співтоварист-ва у справі створення демократичного суспільства, заснованого на принципах ринкової економіки, зумовили в 90-х pp. необхідність розробки і реалізації в них ефективного механізму захисту прав та законних інтересів споживачів. Створення такого механізму в регі-оні розпочалося з розробки і прийняття відповідного консюмерсь-кого законодавства. Так, у травні 1991 р. першою серед колишніх республік СРСР Верховна Рада України прийняла Закон "Про за-хист прав споживачів"(нова редакція - 15 грудня 1993 p.). Закони на захист прав споживачів були прийняті в Російській Федерації (1992 p.), Казахстані (1991 p.), Киргизстані (1992 p.), Білорусі (1993 p.), Молдові (1993 p.). В структурі СНД кожні два роки відбувають-ся наради на вищому рівні з питань консюмерської політики. Між країнами СНД розроблений типовий проект Закону "Про захист прав споживачів". Спостерігається пожвавлення взаємодії на дво-сторонній основі. До прикладу, між консюмерськими організаціями України і Росії 24 травня 1994 р. був укладений Договір про спів-робітництво в сфері захисту прав споживачів.

Одним з найважливіших напрямків консюмерського співробіт-ництва в рамках СНД є проведення узгодженої політики в галузі стандартизації і сертифікації. Так, в березні 1992 р. Головами Уря-дів країн - членів СНД - була підписана "Угода про проведення уз-годженої політики в галузі стандартизації, метрології й сертифіка-ції". Відповідно до цієї Угоди була створена Міжнародна Рада з стандартизації, метрології й сертифікації(МДР), засідання якої від-буваються двічі на рік. Як міжнародний орган МДР бере участь в роботі Міжпарламентської Асамблеї держав-членів СНД по розро-бці модельних законодавчих актів і рекомендацій в сфері стандар-тизації, метрології й сертифікації.

В рамках МДР працюють понад 300 міждержавних технічних комітетів із стандартизації. Сьогодні ними розроблено, а МДР при-йнято понад 1000 міждержавних стандартів, порядків та рекомен-дацій в сфері міждержавної стандартизації. Важливим є рішення МДР щодо визначення діючих раніше в СРСР стандартів «ГОСТ» як міждержавних в рамках СНД. Це надало можливість викорис-тання як міждержавних понад 20 тис. державних стандартів коли-шнього Радянського Союзу.

В жовтні 1995 р. Міжнародна організація з стандартизації (ISO) визнала МДР як міждержавну регіональну організацію з стандарти-зації.

Таким чином, у державах СНД існували історичні традиції спо-живчого руху та системи контролю якості продукції (XVIII - поча-ток ХХст.).

У колишньому СРСР не було єдиної державної політики, а також законодавства і спеціалізованих відомств на захист прав спожива-чів. Однак існували певні доробки в галузі запровадження систем якості, радянського варіанта "гуртків якості", роботи відповідних державних контролюючих структур, що займалися перевіркою яко-сті продукції, додержанням правил торгівлі і громадського харчу-вання, побуту тощо.

У державах - колишніх республіках СРСР - з кінця 80-х pp. реа-льно існує і розвивається консюмерський рух. Із "екзотичної" теми, яким він був в регіоні ще на початку 90-х pp., консюмеризм пере-творився в предмет зацікавленості державних структур і спеціалі-зованих громадських організацій. Сотні товариств, асоціацій, клу-бів, союзів споживачів діють на місцях. Консюмерські проблеми знаходяться в центрі уваги центральної та місцевої преси, радіо, те-лебачення. 3 консюмерської тематики організуються наукові і

практичні семінари, конференції (часто за участю міжнародного консюмеризму). Ефективно діє в регіоні міжнародна структура, яка об'єднує консюмерські організації країн СНД - КонфТС.

Консюмеризм країн регіону набув міжнародного визнання і отримує солідну підтримку і допомогу міжнародного співтоварист-ва. Він всіляко підкреслює своє намагання слідувати Керівним принципам ООН, використовувати великі доробки міжнародного консюмеризму.

Даний етап розвитку консюмеризму в регіоні можна кваліфіку-вати як початковий (або як перехідний), тому що не можна ще го-ворити про вироблення й функціонування в цих країнах ефективно-го національного механізму захисту прав і законних інтересів громадян-споживачів. Як в самих концепціях консюмеризму, так і в заходах щодо їх впровадження в країнах СНД існують поки що безліч недоробок. Вони пов'язані насамперед з неконтрольованим ринком, слабкою інформативною, освітянською та законотворчою основами подальшого розвитку цивілізованого консюмерського ру-ху з регіоні. Відіграє свою негативну роль в цьому плані і низька купівельна спроможність основної маси громадян.