Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Чуфут-Кале: вигляд з фортеці та Східна в’їздна брама : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Чуфут-Кале: вигляд з фортеці та Східна в’їздна брама


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

 Середньовічний турецький мандрівник Евлія Челебі за-хоплено охрестив це місто поетичною назвою “Фортеця кош-товностей”. Менглі Гірей започаткував традицію утримувати тут в замкнутих печерних “кам’яних мішках” родовитих бранців (скажімо на початку Національно-визвольної війни українського народу з 1648 р. у підземеллі Чуфут-Кале утри-мувався коронний гетьман Речі Посполитої Потоцький, за-хоплений в полон у битві під Корсунем).

З середини XVII ст. татари залишають Кирк-ор, там зали-шилися жити тільки караїми (асимільовані татарами хазари, які дотримувалися дідівського юдейського віросповідання, за-провадженого в якості державної релігії Хазарського каганату ще в ІХ ст.). Татари-мусульмани вважали їх євреями, тому місто з цього часу стали називати Чуфут-Кале, що в перекладі з татар-ської означає “Єврейська фортеця”. Караїми прожили тут ще два століття, останні мешканці залишили пустельне плато в 1852 р. (Згідно з останнім переписом населення Ук-раїни, станом на 1.01.2001 р. в Криму проживає 671 караїм, га-даю, нині ця цифра наближається до першої тисячі осіб).

Загалом у Чуфут-Кале налічується 170 печер, у т.ч. про-сторих дво- і триповерхових з опорними колонами, проруба-ними у скельній товщі просторими вікнами й бойовими амб-разурами. Низка печер простягається вздовж двохсотметрово-го скельного карнізу, що окреслював межу міста на півночі.

Над карнізом каньйону відкривається велична панорама долини Ашлама-Дере, якою ще з античних часів пролягав до Херсонесу Великий шовковий шлях. У ІІ – ІІІ ст. аланські воїни котролювали його на протязі від Аральського моря до Чорного моря, Криму й Дунаю. Долину зусебіч обступають лісисті схили й скелясті кряжі Кримських гір, на обрії видніються величні піки Роман-Кош, Кемаль-Егерек і Чатир-Даг.

З караїмських часів у Чуфут-Кале чітко збереглися три ос-новні вулиці: Бурунчакська, Середня і Кенаська (назви умовні) з витертими у скельній поверхні глибокими рівчаками від коліс повозок, які понад тисячу років сновигали цими