3.1. Замки Львівщини, не включені у її “Золоту підкову” масового туризму: давньоруські фортеці Стільське та Тустань, Бродівський і Добромильський замки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Туристично й музейно найбільш загосподарьованими є замки Львівщини: Олеський, Підгорецький, Золочівський, Поморянський, Свіржський та Старосільський. Тому їх доцільніше розглянути у наступному розділі, де мова йтиме про сучасне туристичне відродження пам’яток оборонного зодчества України.

Що ж до замків Львівщини, які не увійшли в маршрут ма-сового туризму “Золота пiдкова Львiвщини”, їх стан доволі за-недбаний. Мова йде про давньоруські фортеці “Стiльське” і “Тустань”, Бродівський та Добромильський замки.

Найдавнішою й найвеличнішою оборонною пам’яткою ранніх слов’ян у західному регіоні України археологи назива-ють городище Стільське VII – X ст. Його розміри попросту вражають: 250 га. доволі щільно заселеної території, обведеної лініями оборонних ровів та земляних валів з дерев’яними стінами протяжністю близько 10 км. Широченні рови хор-ватської столиці були заповнені водою з р.Колодниці. А на бе-резі судноплавної на той час річки існувала пристань, звідки

 вгору та вниз по Дністру відправлялися цілі каравани торго-вих лодій. (До завойовницьких походів Святослава і його си-на Володимира проти південних і західних сусідів племені по-лян на торгових шляхах України домінували не київські, а са-ме тиверські й хорватські купці з Середнього й Верхнього Подністров’я).