Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Башта Ашага-Куле фортеці Алустон : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Башта Ашага-Куле фортеці Алустон


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

За свідченям візантійського історика Прокопія Ке-сарійского, в Алустоні в VI ст. було разміщено гарнізон готів-федератів (федерати – союзні племена, що перебували на військовій службі імперії і отримували за це від неї щорічні до-тації). У кінці VII ст., коли імперія зав’язла в запеклих війнах з Іраном і арабами, візантійці виводять свій гарнізон з Алусто-ну, і фортеця переходить під контроль Хозарського каганату. Алустон перетворюється на один з основих ремісничо-торго вих центрів, купці якого експортують алуштинське вино, візантійські тканини і вироби з коштовних металів в Поволжя до двору хазарського кагана та в Подніпров’я.

Після того, як в 965 р. київський князь Святослав за один похід розгромив Хозарський каганат, Візантія вигнала ха-зарські гарнізони з Алустону й інших міст Південного берега Криму й приєднала цю теиторію до складу імперії. А після по-разки князя Святослава на Дунаї в 971 р. і смерті від підкупле-их візантійцями печенігів, імперія розширила своє панування й на Керченський півострів. Однак, імперія невдовзі поплати-лася. Орди печенігів, увірвавшись в Крим, в кінці Х ст. спусто-шили всі візантійські поселення й, серед інших, сплюндрували Алустон.

В ХII – ХIII ст. Алушта відроджується (хоч і доводилося постійно відкупатися від половців). В кінці січня 1223 р. місто падає під навалою татаро-монголів.

А в 1278 р. емір буджацьких татар Ногай вдруге сплюнд-рував Алушту й повелів зрити її оборонні стіни, аби тутешнє населення більше ніколи не наважувалося чинити опір та-тарським повелителям.

У кінці XIV ст. з розвалом Золотої Орди та початком ве-ликомасштабних міжусобних війн на просторі від Дунаю до Монголії, Алустон входить до складу князівства Феодоро. Тоді ж почалися його конкурентні зіткнення з генуезцями, які ще в 1260-і рр. викупили у татар кілька бухт і звели могутні фортеці у Судаку й Кеффе-Феодосії. У 1381 р. Генуя купує в татарського хана право на все узбережжя між Судаком і Ба-лаклавою і вводить свій гарнізон в Алуштинську фортецю. На першу половину XV ст. припадає період найбільшого розквіту міста Алушти у складі Генуезької Республіки.

Саме генуезці обносять місто новими стінами й надбудо-вують старі візантійські башти (дві з яких досі збереглися). А в 1475 р. Алуштинський форт захопили турки. Після цього спустошеня життя тут багато століть ледь жевріло.

Найкраще збережена башта середньовічної Алушти – Ашага-Куле височіє поряд із Набережною, однак від огляду

 загороджена щільною кількаповрховою забудовою. Тож роз-дивитися її можна лише зблизька. Округла в плані башта (діаметр 8 м) здіймається на висоту 16 м. За 75 м. від неї на вул.Володарського є напівзруйнована (до висоти 8 м.) друга башта міських укріплень – Орта-Куле. Вона прямокутна розміром 12 х 12,5 м. і товщиною стін до 2,85 м.

Фортеця Фуна знаходиться на скелястому уступі гірсько-го масиву Демерджі неподалік с.Лучисте. Звідси “рукою пода-ти” до легендарної “Долини Привидів”, Ангарського перевалу та Алуштинської долини чорноморського узбережжя.

 

Руїни фортеці Фуна у підніжжі масиву Демерджі

Історичних свідчень про Фуну збереглося небагато. Спер-шу на її місці існував невеликий укріплений монастир, знище-ний татарами хана Ногая в 1278 р. У XIV ст. на його руїнах зводиться сторожовий форт Фуна і розміщується гарнізон князівства Феодоро. Колись башту-донжон фортеці прикра-шала плита з геральдичним барельєфом – візантійським дво

Фуна: внутрішній двір фортеці