Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Надбрамне укріплення Кілійських воріт Аккерманської фортеці : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Надбрамне укріплення Кілійських воріт Аккерманської фортеці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

 У другій половині XVIII ст. почалися затяжні російсько-турецькі війни, ключову роль в переможному ході яких зігра-ло українське козацтво. В третій раз російські воїни заво-лоділи Аккерманською фортецею в період російсько-турець-кої війни 1806 – 1812 рр. і, згідно з Бухарестською мирною угодою 1812 р., Білгород і все Задністров’я були остаточно включені до складу Російської ісперії. А в 1832 р. Білгород-Дністровська фортеця припинила своє існування як військо-во-оборонний об’єкт і з того часу почала розбиратися місцеви-ми мешканцями на будівельний камінь. Відновлення фортеці триває з другої половини XX ст.

Загальна площа Аккерманської фортеці близько 8 га., до-вжина периметру зовнішніх мурів – 2 км., висота стін – до 7 м., а товщина – до 5 м. Вздовж стін розташовані 34 башти (зберег-лося 26), всередину фортеці ведуть п’ять брам. Головний в’їзд – Кілійські ворота з підйомним мостом та двома решітками-герсами. Ззовні фортечних стін з трьох боків тягнеться рів глибиною 20 м і шириною 14 м. З четвертого боку – скелясте урвище.

Всередині фортеці височіє могутня цитадель у візантійському стилі. Внутрішніми оборонними стінами фор-теця розділена на чотири двори. У Цивільному дворі під час облог переховувалося населеня міста. У Гарнізонному дворі стояли казарми, конюшні та склади боєприпасів. Господарсь-кий двір використовувався під ремісничий посад (кузні-збро-ярні, пекарні, шевці, чоботарі і ін.).

Знайомство з Білгород-Дністровською фортецею туристи, як правило, починають від головного входу: звідси найкраще відкривається її панорама. До наших днів добре збереглись: Великі ворота, Перший (Громадянський) двір, мінарет, Башта Овідія або Дівоча башта, Башта-сховище, Гарнізонний двір, Цитадель або Генуезький замок.

Поряд з фортецею у місті вартими уваги туристів є похо-вальний склеп І ст. “Скіфська могила” (біля муру Дністровсь-кого порту), Грецька церква XIII – XIV ст. та Вірменська церква XIV – XV ст., синагога й православні собори XIX ст.

 Щодо Скіфської могили, існує вагоме припущення, що в цьо-му збудованому римськими майстрами склепі було поховано зсильного й отруєного за наказом римського імператора поета Овідія та його останнє кохання – гетську принцесу Зою.

Білгород-Дністровська фортеця – один з найат-ракційніших туристичних об’єктів України. Поряд з Кам’янець-Подільською, Хотинською, Мукачівською і Мед-жибізькою фортецею вона входить у п’ятірку кращих фор-тифікацій України, які щорічно відвідують десятки тисяч ту-ристів. Тож її повна відбудова, державна охорона й анімаційно-туристичне відродження – справа честі для нашої держави.