3.6. Залишки замкових фортифікацій історичної Брацлавщини й Київщини: Буша, Вінниця, Муровані Курилівці, Озаринці, Тальне, Седнів, Переяслав-Хмельницький


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

На відміну від Західного й Центрального Поділля, у східній частині регіону збережених замків практично не збе-реглося. Вінничина у середині XVII ст. стала епіцентром вибу-ху гніву народного проти ненависних польських поневолю-вачів. Буремні події Національно-визвольної війни ук-раїнського народу під проводом Богдана Хмельницького бук-вально не залишили каменя на камені від могутніх магнатсь-ких замків у Буші, Барі й ін. помістях Середнього Подніпров’я й Східного Поділля.

До нашого часу на Вінничині збереглися лише руїни зам-ку у Буші (башта XVII – XIX ст.), Озаринцях (1657 р.), Се-лищі (башта Черленківського замку XVI ст.), Шпикові (Над-брамна башта замку Свейковських, XVI ст.), палац Потоцько-го в м.Тульчині (XVIІІ ст.) та оборонні монастирські мури 1-ї половини XVIІ ст. у центрі Вінниці (в яких нині діє обласний краєзнавчий музей та архів).

Статус Державного історико-культурного заповідника у 2000 р. надано пам’яткам смт.Буша Ямпільського району, з яких наявні перебудована в ХІХ ст. башта та засипані землею льохи-підземелля колишнього замку. Заклав цей замок корон-ний гетьман Речі Посполитої Ян Замойський (1541–1605 рр.).

18–20 листопада 1654 р. – час, коли поляки дедалі упертіше відвойовували назад землі незалежної Правобереж-ної Гетьманщини – замок у Буші взяли в облогу війська С.По-тоцького і С.Чарнецького. Після того, як козацька залога була майже винищена, і поляки вдерлися в замок, дружина вбитого козацького сотника Завісного Мар’яна, яка продовжувала ке-рувати обороною, підпалила пороховий льох і висадила в повітря себе, рештки оборонців і чимало атакуючих поляків.

 (Художньо ці події змальовані в повісті Михайла Старицько-го “Оборона Буші”). З часу тієї руїни Бушанський замок вже ніколи не відбудовувався. І ще майже ціле століття знадобило-ся для того, щоб відродити людське поселення на місці пусти-рища цього колись великого міста Брацлавщини. А відбудова-на в XVII ст. башта нині є, по суті, пам’ятником полеглим зви-тяжцям.

Однак, туристів нині вабить у Бушу, передусім, унікальне дохристиянське святилище ранних слов’ян з барельєфним зо-браженням міфологічного сюжету. Відкрив його у 1883 р. ви-датний археолог В.Антонович.

 

Буша – унікальне дохристиянське святилище ранних слов’ян з барельєфним зображенням міфологічного сюжету

Має свої фортифікації і обласний центр – Вінниця. Перші дерев’яні укріплення тут постали ще за Коріатовичів у кінці XIV ст.

Розквіт обласного центру розпочався щойно з 1598 р. коли сюди зі сплюндроваого й знелюднілого Брацлава поляки пере

 Вінниця – ”Мури”, тобто укріплення колишнього оборонного єзуїтського монастиря 1610 – 1617 рр.

несли столицю Брацлавсього воєводства. Тоді ж місто, врешті-решт, обнесли вже не дерев’яними, а кам’яними стінами. Од-ним з ключових вузлів оборони став укріплений єзуїтський монастир, закладений у 1610 р. брацлавським старостою В.Ка-линовським. Його товсті стіни з бійницями й потужними ку-товими баштами народ прозвав просто й зрозуміло – “Мури”.

Нині вінницькі “Мури” з кутовою баштою (див. фото) ут-ворюють перехрестя вулиць Володарського та Осипенко. В них знаходиться Обласний краєзнавчий музей з надзвичайно цікавою для туристів історичною й етнографічною експо-зицією, а також Обласний архів.

Однак, більш атракційні риси у Вінниці притаманні псев-дооборонного типу Водонапірно-пожежній башті 1912 р., увінчаній діючим досі годиником. (Сквер Козицкого).

Муровані Курилівці – райцентр Вінничини, нині селище, а донедавна славне містечко Чурилів на р.Жван. Перша доку-ментальна згадка про це поселення датована 1493 р.

З давніх замкових споруд містечка нині повністю зберігся кам’яний ескарп XVI ст. бастіонного замку. Він включає про сторі підземні склепінчасті каземати. Також простежуються фрагменти замкового муру. У 1805 р. на їх основі було надбу-довано розкішний магнатський палац у стилі класицизму. Па-лац повністю зберігся і є принадною туристичною атракцією. З боку прилеглого парку найбільш чітко проявляються по-тужні кам’яні стіни замкового бастіону – підвалини двоповер-хового палацового корпусу.