Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_f091c21a2fef910694679e51623d1feb, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Вітряні ворота і Кушнірська башта 1565 р. – головний в’їзд на територію середньовічного міста : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Вітряні ворота і Кушнірська башта 1565 р. – головний в’їзд на територію середньовічного міста


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Кушнірська башта – це приворітнє укріплення най-давніших міських воріт Кам’янця – Вітряних. Має форму ви-тягнутого прямокутника (периметр 27,5 х 17,8 м) з заокругле-

 ною з боку міста стіною. Первісно мала п’ять ярусів із п’ятьма рядами гарматних амбразур. В 1785 р. архітектором Я. де Вітте цю башту було надбудовано на висоту ще двох ярусів й вивер-шено гострим двосхилим дахом. Амбразури цих горішніх ярусів перероблено на вікна та вентиляційні витяжки.

Праворуч до башти прилягає портал Вітряних воріт із од-носкісним дахом, ліворуч – симетрична за об’ємом фор-тифікаційна прибудова.

У місті привертає увагу ще одна велична башта – готична оборонна вежа-дзвіниця зруйнованого Вірменського костьолу кінця XV – початку XVI ст. Вежа прямокутна у плані (довжи-на кожної зі стін 11 м), має п’ять ярусів заввишки 22,7 м. та ви-сокий шатровий дах. Загальна висота споруди сягає 38 м. На третьому і п’ятому ярусі є ряди складних двохканальних бійниць для ведення перехрестного обстрілу нападників. Горішній ярус вежі декоровано чотирма кутовими вежицями під високими дашками.

З 1633 р. перший ярус вежі обладнано під храм Св.Степа-носа, його вхід підкреслює білокам’яний ренесансний портал, на її стінах і склепінні збереглися фрагменти фрескового стінопису.

Серед пам’яток сакрального і цивільного будівництва у Кам’янці, зокрема, привертають увагу кам’яниці Вірменського кварталу (XIV – XVII ст.), будівлі Польського й Руського магістратів (XIV – XVIIІ ст.), будинок графа Потоцького (1755 р.), вірменська церква Св.Миколая (ХІІІ – XVIII ст.), кам’яна церква Св. Апостолів Петра й Павла (1580 р.), ан-самбль Донініканського монастиря у складі костьолу Св. Ми-колая та корпусів чернечих келій (XV – XVI ст.), ансамбль Донініканського монастиря у складі костьолу Св. Архістрати-га Михаїла та корпусів чернечих келій (1750-і рр.), ансамбль Тринітарського монастиря у складі костьолу Святої Трійці та корпусів чернечих келій (1750 – 1765 рр.), Францисканський костьол (1617 – 1672 рр.), церква Покрови Пресвятої Богоро-диці (1845 – 1861 рр.), п’ятикупольна церква Св.Геогргія (1851 – 1861 рр.) у стилі псевдодавньоруської архітектури.

 Величною пам’яткою міста є архітектурний ансамбль ка-федрального костьолу Св. Апостолів Петра й Павла XVI – XVIII ст. з елементами ренесансу, бароко й неоготики, що включає в себе також дзвіницю, тріумфальні ворота з піляст-рами іонічного стилю й бароковою скульптурою та турецький мінарет.

Турецький мінарет Кам’янця – найвеличніший монумент міста, збережний у пам’ять про період турецького володарюван-ня (1672 – 1699 р.) в цьому адміністративному центрі Подільського пашалику Османської імперії. Після захоплення міста турки переобладнали кафедральний костьол на головну мечеть міста, поряд з нею на фундаментах старої каплиці “ви-росла” велична огкругла в плані струнка кам’яна вежа мінарету заввишки 36,5 м. До його горішнього балкону всередині мінаре-ту ведуть круті гвинтові кам’яні сходи, що налічують 136 сходи-нок. Для освітлення підйому у товстих стінах мінарету на кож-ному ярусі прорізані вузькі світлові щілини. Мінарет вінчає кам’яна чаша та позолочена триметрова статуя Діви Марії, вста-новленна поляками після повернення Кам’янця як символ пе-ремоги християнського воїнства над мусульманським.

А найбільш мальовничою атракцією Старого міста є ста-рожитня тризрубна одноверха дерев’яна Хрестовоздвиженсь-ка церква, збудована на місці давнішого храму у 1799 – 1801 рр. у заплаві каньйону р.Смотрича попід самою Кам’янецькою фортецею. Тут найкраще місце для її панорамного огляду. За церковою вивищується 40-метрова скельна стінка каньйону, уздовж гребеня якої тягнуться високі стіни й могутні башти Кам’янецької твердині. Церква є унікальною пам’яткою на-родної подільської архітектури. Обіч храму стоїть дерев’яна дзвіниця 1863 р.

Жванецький замок XV – XVII ст. розташований на березі широкоплесого Дністра якраз напівдорозі між Кам’янцем і Хотином й контролював стратегічний брід через річку. Перша документальна згадка про містечко датована 1431 р.

Археологічні дослідження Є.Пламеницької дали підстави датувати появу першого укріплення над Жванецьким бродом

 добою Київської Русі (ХІ ст.). У другій половині XІV ст. подільські князі Федір і Олександр Коріатовичі звели на місці цього укріплення кам’яний п’ятикутний у плані замок з п’ять-ма кутовими і шостою в’їздною баштами. У XVІ ст. власники Жванця Срочинські розбудували замкові укріплення Коріато-вичів. До 1621 р. новий господар – О.Калиновський – повністю модернізував старі укріплення на артилерійську твердиню бастіонного типу.

Прикордонна Жванецька твердиня, здебільшого, належа-ла кам‘янецьким старостам. Замок неодноразово спустошува-ли татари та турки. У 1621 р., готуючись до Хотинської війни з турками, під стінами Жванецького замку стояли обози, штаб й військо запорожців на чолі з легендарним П.Конашевичем-Сагайдачним. Того ж року містечко знічев’я розграбували по-ляки.

 



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_f091c21a2fef910694679e51623d1feb, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0