Державна класифікація об’єктів культурної спадщини (за Законом України “Про охорону культурної спадщини”)


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

 

ансамблі

визначні місця

 історичні монументального

архітектури та

 садово-паркового ландшафтні

Рис. 5.4. Чинна в Україні державна класифікація об’єктів національної історико-культурної спадщини

Закон України “Про охорону культурної спадщини” подає таке тлумачення офіційно вживаних туристично-краєзнавчих понять:

♦ Споруди /витвори/ - твори архітектури та інженерного мистецтва разом з природними чи створеними людиною еле-ментами, твори монументальної скульптури та монументаль-ного малярства, археологічні об’єкти, печери з наявними

 свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщен-ня в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні істо-ричні події, життя та діяльність відомих осіб;

♦          Комплекси /ансамблі/ - топографічно визначені сукуп-ності окремих або поєднаних між собою споруд різного при-значення, що відзначаються своєю архітектурою та ор-ганічним зв’язком з ландшафтами;

♦          Визначні місця - топографічно визначені зони або ланд-шафти, природні, природно-антропогенні витвори, що донес-ли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічно-го, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, на-укового чи художнього погляду.

♦          Археологічні об’єкти - городища, кургани, залишки ста-родавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, ви-робництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності людини, що містяться під водою;

♦          Історичні об’єкти - будинки, споруди, їхні комплекси /ансамблі/, окремі поховання та некрополі, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;

♦          Об’єкти монументального мистецтва - твори образо-творчого мистецтва, як самостійні (окремі), так і ті, що пов’язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам’ятками або з утворюваними ними комплексами /ансамблями/;

♦          Об’єкти архітектури та містобудування - історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, за-лишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди, а також пов’язані з ними твори монументального, де-коративного та образотворчого мистецтва;

♦          Об’єкти садово-паркового мистецтва - поєднання пар-кового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

♦          Ландшафтні об’єкти - природні території, які мають історичну цінність.

 В Україні створена Державна система охорони пам’яток історії і культури. Державне управління у сфері охорони куль-турної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщи-ни. Крім того в Україні діє цілий ряд різноманітних громадсь-ких організацій і товариств, асоціацій, об’єднань, що займа-ються питаннями охорони культурної спадщини.

Серед громадських об’єднань провідну роль у нашій дер-жаві відіграє Українське товариство охорони пам’яток історії та культури. Установчий з’їзд Українського товариства охоро-ни пам’яток історії та культури відбувся в грудні 1966 р., на-ступного року був затверджений його Статут. Першим голо-вою товариства було обрано К.К.Дубину З 1967 р. по 1988 р. товариство очолював академік АН УРСР П.Т.Тронько. Лише за перший рік існування кількість членів даного товариства досягла понад 2 млн. осіб.

Головним завданням діяльності Українського товариства охорони пам’яток історії та культури стало залучення широкої громадськості до виявлення, охорони, дослідження і пропаган-ди пам’яток історії та культури.

За своєю структурою, призначенням, формами і методами роботи Товариство є організацією краєзнавчого профілю з широко розгалуженою мережею місцевих підрозділів. Чільне місце у його діяльності посідає виявлення, фіксація, облік і дослідження всіх типологічних груп рухомих і нерухомих пам’яток історії та культури, сприяння науковій розробці про-блем пам’яткознавства, екології і культури, вивчення причин-но-наслідкових зв’язків людини з місцевим культурним сере-довишем. Науково-дослідну роботу товариство здійснює на громадських засадах через свої науково-методичні ради, секції і комісії, які об’єднують учених, краєзнавців, діячів культури, спеціалістів різних галузей знань.