Палац Вишневецьких на підвалинах замкових бастіонів з підземними казматами


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Варта уваги й розташована неподалік колишнього замку Вознесенська церква, збудована в 1530 р. як родова усипаль-ниця династії Вишневецьких. На церковному подвір’ї біліють, наче разки намиста, древні кам’яні хрести – німотні пам’ятки славного минулого Вишнівчицького краю.

 Ще один замок існував колись на півночі області неподалік Підкаменя й Почаєва – Залізцівський. Нині у с.Залізці понад р.Серет від нього залишилися лише руїни, що не володіють ат-ракційними рисами для масового туризму. Твердиня в Залізцях у XVI – XVIII ст. належала могутнім магнатським родам Вишнівецьких та Потоцьких, “пам’ятає” приступи козацьких, польських, татарських й турецьких військ. У 1603 р. він був од-ним з чільних пунктів збору раті Лжедмитрія для походу на Москву. Значних руйнувань замку завдали російські ар-тобстріли під час Першої світової війни, але до остаточного ни-щення найбільше долучилися місцеві селяни, які буквально по каменю розтягнули колись грізний замок на свої господарські потреби. Тож нині пустирище замкового двору оточують лише фрагменти товстих обороних стін висотою 2,0 – 1,5 м.

Ожиговецький замок, вірніше, ті скупі руїни, які від ньо-го залишилися після “хазяйнування” тутешніх селян, також розташований у північній частині області – у с.Токи, яке є пра-вобережним (тернопільським) присілком розташованого на лівому березі р.Збруча с.Ожигівці Волочиського району Хмельницької області.

Замок височить на північній окраїну села посеред видов-женого півострова, з трьох боків оточеного водами штучного озера підковоподібної форми. У минулі століття це озеро ви-конувало важливу оборонну функцію, ускладнюючи доступ до твердині. А якщо додати до цього ту обставину, що Ожиго-вецький замок постав посеред низинної болотисто-замочаре-ної місцини, звідки беруть витоки такі великі українські річки як Збруч (притока Дністра), Случ (притока Прип’яті), Жердь (притока Горині) та Південний Буг і його притока р.Бужок, край цей – Болохівщина – у старокняжі часи був важкодос-тупний для ворога. Лише татарські орди згодом протоптали тут свої путівці: Чорний та Кучманський шляхи. Власне, на їх сплетінні й постала Ожиговецька твердиня.

Збудував замок у кінці XVI ст. воєвода Брацлавський Януш Збаразький. Твердиня була трикутною у плані, з усіх боків її оточувала вода, через що здавалося, наче замок височіє