Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_3de9f7cfd96bd1c1ae4be28768ec55a1, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Сторожова башта Раковецького замку над Дністром : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Сторожова башта Раковецького замку над Дністром


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Замок багатокутний у плані розмірами 40х60 м. Ззовні йо-го оточує рів. Збереглися залишки палацу і в’їздної башти з

 напівкруглими склепіннями брами, фрагмент північної замко-вої стіни завтовшки 1,6-2,1 м. з двома рядами стрільниць (стіни мали 9 м. заввишки, на верхній бойовий ярус вела де-рев’яна галерея) та монументальна шестикутна семиярусна башта висотою 20 м. й глибокі підвали-склади обіч неї.

Наприкінці XVII ст. поряд з Раковецьким замком була пе-реправа через Дністер, у замку постійно зберігалися запаси провіанту й амуніції. Саме тому цей важливий воєнно-стра-тегічний об’єкт ставав місцем військових сутичок й викорис-товувався королем Яном ІІІ Собєським як опорна база у війнах з турками в 1685-1691 рр.

Історія Раковецького замку ряхтить батальними подіями. У 1657 р. ще недобудований замок витримав облогу козацьких військ, які йши на відсіч князеві Ракоці. У 1667 р. фортецю бе-зуспішно намагалися здобути татари. Але у 1672 та 1676 рр. турецька армія захоплювала й руйнувала обидві твердині (Ра-ковецьку й Чернелицьку). У XVIII ст. замок втратив своє обо-ронне значення й остаточно занепав (згорів) під час подій Барської конфедерації в 1768 р. А будівельний камінь з фор-теці місцеве населення стало потрохи розбирати для своїх по-треб.

Хотинщина – це один з найдавніше заселених й найлеген-дарніших історичних країв України. Її терени “пам’ятають” сотні кривавих битв і запеклих облог, багатьох видатних діячів України, Центральної і Південної Європи. Цю землю топтали армії, очолювані каганами Аварського каганату, яськими, пе-ченізькими, половецькими і татарськими ханами, господаря-ми Молдовського князівства, боярами Румунії, султанами і пашами Турецької імперії, королями й магнатами Польщі, полководцями найбільших європейських імперій Романових і Габсбургів.

Але справіку Хотинщина з м.Хотином були оборонним форпостом на обводах ранніх державних утворень українців – Дулібського союзу племен, Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави і Подільського князівства Коріатовичів.

 Археологічними дослідженнями встановлено, що на тери-торії сучасного м.Хотин вже у VII ст. існувало слов’янське укріплення. На стрімкому неприступному правому березі Дністра слов’яни побудували дерев’яну фортецю, яка з часом обросла довкола поселенням.

Виникнення ранньосередньовічного міста Хотина (яке в 2002 році відзначило своє 1000-ліття) пов’язують з включен-ням території між Карпатами і Дністром до складу Київського князівства наприкінці Х ст. (приблизно в 993-1001 рр.), коли великий київський князь Володимир остаточно підкорив літо-писні племінні княжіння східних хорватів і тиверців. Одним із центрів князівської влади став Хотинський замок, спорудже-ний на рубежі Х – ХІ ст. на скелястому мисі заввишки 20 м, розташованому між каньйоном Дністра і вузьким дуго-подібним каньйоном струмка, який огинав цей мис із західно-го і північного боків. Будучи адміністративним центром, замок контролював також єдину дорогу, що виходила з віковічних лісів берегом струмка до переправи на Дністрі саме біля підніжжя скелі, на якій височіла твердиня.

Згідно з традиціями давньоруського оборонного зодчест-ва, перші укріплення були дерев’яно-земляними. Їх основу становили земляний вал, зміцнений зрубними конструкціями, та заборола.

З кінця ХІ ст. Хотин входив до складу Теребовельського, із 1140-х років – Галицького, з 1199 р. – Галицько-Волинсько-го князівств. В середині ХІІІ ст. князь Данило Галицький і йо-го син Лев Данилович організували спорудження кам’яних замків, мури яких могли витримувати удари стінобитної і ка-менеметальної техніки, що була на озброєнні монголо-татар. Очевидно, тоді ж перебудували і Хотинський замок. На місці дерев’яно-земляних укріплень був збудований кам’яний мур заввишки 7,5 м. Він оточував майданчик у північній частині нинішньої цитаделі (приблизно третину її площі). Тут архео-логи виявили уламки плінфи та штукатурки з фресковим роз-писом і кириличними літерами, характерними для ХІІІ ст. Ці рештки вказують на те, що одночасно з муром спорудили цег ляно-кам’яну церкву. З напільного боку в скелі було видовба-но рів трикутної форми завширшки 6 м.

 



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_3de9f7cfd96bd1c1ae4be28768ec55a1, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0