Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b801dc34559a31d41a1234fed1997cf6, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Хустський замок: арка в’їздних воріт та моноліт приворітньої башти : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Хустський замок: арка в’їздних воріт та моноліт приворітньої башти


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Тогочасний турецький письменник та мандрівник Евлія Челебі, відвідавши цю твердиню у складі свити візира Алі-паші, описав її такими рядками: “Хустський замок розташова-ний на вершині гори Хассана, мури його високі та товсті,

 своєю міццю він схожий на фортецю Іскандер, тому що висота його веж сягає небес”.

На ті часи замковий комплекс дійсно вражав своєю поту-гою. Він складався з кількох панцерних поясів оборони із баш-тами-бастіонами та підйомними мостами, цитаделі з двоповер-ховим палацом посеред верхнього двору, лютеранської кірхи (1447 р.), корчми, просторих казарм, арсеналу, адміністратив-них і господарських споруд у нижньому дворі. З вершини уг-либ Замкової гори було викуто замковий колодязь глибиною 160 м – справжнє диво інженерного мистецтва – та лабіринт підземних ходів.

У 1546 р. австрійський імператор Фердинанд І розгромив турецько-волоські війська й вторгся у Трансільванію. Того ж року імператорська армія обложила Хустську твердиню. Ар-тилерійські канонади не змовкали упродовж кількох місяців, однак лише через епідемію, що почала косити оборонців, за-мок капутулював.

Для закріплення новозахоплених земель (з багатющими соляними рудниками) імператор наказав негайно відновити замок і зробити його ще неприступнішим. Це непросте завдан-ня було блискуче виконане австрійськими військовими інже-нерами, й невдовзі на Замковій горі постала твердиня бастіон-ного типу з потужним артилерійським озброєнням і числен-ним німецьким гарнізоном. Саме інженерному генію австрійців замок завдячує своїм унікальним 160-метровим ко-лодязем, будівництво якого в надскладних умовах руками сілезьких й солотвинських солекопів тривало 30 років і кош-тувало 4000 форинтів. На честь імператора Південний флігель замку з казармами, строєвим плацом і будинком коменданта отримав назву “Фердинанд”.

Будівельні роботи були ще в розпалі, як вся довколишня Трансільванія знову піднялася на боротьбу проти Габсбургів. За підтримки Оттоманської Порти у 1554 р. її очолює Янош Жигмонд, син легендарного трансільванського правителя Яноша Заполяі. Після майже дворічної облоги й епідемії цин-ги німецький гарнізон здав йому неприступний Хустський за мок. Запекла боротьба між австрійськими військами імперато-ра Фердинанда та трансільванським військом Я.Жигмонда і союзним йому загоном яничар паші Хусейна тривала аж до смерті князя в 1571 р. Відтак, Хустська твердиня перейшла у володіння наймогутнішого з володарів Трансільванії – Іштва-на Баторі, який у 1576 р. посів також королівський трон сусідньої Польщі.

У кінці XVI – на початку XVIII ст. Хустський замок як од-на з чільних твердинь Трансільванського князівства знову опи-нився у вирі кривавої боротьби з Австрійською імперією за гео-політичне домінування у середньодунайському регіоні. Він пе-реходив з рук у руки, і жодна з ворогуючих сторін не могла тут надовго закріпитися. Австрійці були дужчими й краще ор-ганізованими, проте Хуст лежав у самому “серці” трансільванського краю, і найменшого спалаху непокори виста-чало для масштабного повстання, яке грошима, а часто й зброй-ними контингентами щораз підтримувала Османська імперія.

У 1709 р. угорські феодали на Сеймі проголосили трансільванського князя Ференца ІІ Ракоці королем Угорщи-ни й розпочали широкомасштабну війну за визволення держа-ви від Габсбургів. Хустський замок у 1711 р. одним з останніх, після значних руйнувань польовою артилерією, капітулював перед імператорською армією.

Останнього удару по твердині завдала сама природа. 3 липня 1766 р. блискавка попала в порохові склади – потужна вибухова хвиля розтрощила будівлі й стіни замку “на клапті”. Цілковиту фортифікаційну непридатність того, що залишило-ся від замку, у 1773 р. підтвердила спеціальна військова комісія на чолі з крон-принцем (майбутнім австрійським імпе-ратором) Йосифом ІІ. І в 1788 р. влада дала місцевій громаді дозвіл розбирати замок на будівельне каміння. Два століття людської скнарності довершили руйнацію величної споруди, тож нині туристи мають змогу оглядати лише окремі фрагмен-ти колись непереможної твердині.

Поряд з руїнами Хустського замку височіє Червона скеля, яка під час сходу й заходу сонця неначе спливає людською кров’ю. Мешканці долини зберегли легенду, що пояснює барву

 цієї скелі. На ній воєвода Хуст, який дивом врятувався під час Батиєвої навали, однак втратив під час татарського погрому майже всю сім’ю, через багато років стратив, зопалу не признав-ши, свого єдиного сина, який вирвався з полону і в татарському вбранні пробирався в отчу твердиню. Лише після страти донька вказала воєводі на родиму пляму на плечі юнака, і старий Хуст з розпуки тут таки вгородив меч собі в груди. Відтоді кров бать-ка і сина в’їлася в камінь і змінила колір скелі.

Відбудова Хустського замку – справа непроста, однак по-чесна для нащадків тих краян, прадідів яких він століттями обороняв від ворожих вторгнень. Зараз варто вести мову, най-перше, про розчищення, археологічне дообстеження й консер-ваційно-туристичне упорядкування території замку. Заради пожвавлення туристичного інтересу до цієї видатної пам’ятки адміністрації м.Хуст доцільно подбати, принаймні, про відбу-дову двох башт замку, парапети яких є чудовими оглядовими майданчиками, звідки відкривається неозора панорама низин-ного Потисся й лісистих хребтів Вулканічних Карпат. Пож-вавленню масової туристичної відвідуваності замку сприяти-ме також будівицтво фунікулеру на вершину крутосхилої важ-кодоступної Замкової гори. Відтак, Хустський замок зможе стати справжнім “золотим дном” для бюджету цього прикор-донного містечка.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b801dc34559a31d41a1234fed1997cf6, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0