Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_e902007bcb9f7517c01fa6e029c23b5f, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Палац баронів Перені : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Палац баронів Перені


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Щоб врятувати пам’ятку від подальшого нищення, не-обхідно негайно провести консерваційно-реставраційні робо-ти, відновити францисканську каплицю XVI ст. та дві башти з фрагментами стін, обладнати для туристичного відвідування вхідну частину замкового підземного ходу. З огляду на турис-тичну привабливість м.Виноградова ці заходи швидко окуп-ляться й “працюватимуть” на туристичний імідж міста.

Поряд із замком туристичною “візиткою” м.Виноградова є ренесансний феодальний палац баронів Перені XVI – XVIII ст.

Палац двоповерховий, фланкований двома кутовими баш-тами, має елементи барокового декору, на фронтоні зберігся геральдичний герб баронів Перені. Навколо палацу розбито парк-дендрарій. Сьогодні палац є справньою туристичною ок-расою маста над р.Тисою.

Замок “Нялаб” ХII – XVII ст. знаходиться на 40-метро-вому пагорбі біля с.Королево, де бурхлива р.Тиса спускається з гір на широкі простори Дунайської рівнини. З доби Хор-ватського союзу тут існувало слов’янське городище. Після монголо-татарського спустошення у 1242 р. король Іштван V наказав на місці старого дерев’яного укріплення збудувати ко-ролівський мисливський палац. А невдовзі, для зміцнення підкарпатського (руського) кордону Великої Угорщини у другій половині ХІІІ ст. король Бейла ІV закладає тут кам’яний замок. У 1321 р. феодальна твердиня впала під уда-ром армії нового угорського короля Карла-Роберта Анжу. Од-нак, саме запрошені з Італії архітектори при дворі угорського короля-неаполітанця невдовзі перебудували Королевський замок за західноєвропейськими канонами рицарської твердині з цитаделлю-донжоном.

У 1378 р. король Жигмонд підписав дарчу грамоту про пе-редачу замку і домінії “Нялаб” у володіння волоському воєводі Драгу (родоначальник династії трансільванських графів Дракул). Однак, могутній і войовничий жупан Марма-рощини не надто визнавав зверхність короля Угорщини, тож для протидії йому у 1405 р. замок було передано роду не менш войовничих баронів Перені. Після низки збройних зіткнень

 між військами Драга й Перені останній таки закріпився у краї й зміцнив замок. Описи тогочасної Королевської твердині за-лишив професор Краківського університету русинського по-ходження П.Рутенус, який у 1510-і рр. був частим гостем баро-на І.Перені й готував тут до видання твори видатного хор-ватського поета-гуманіста Яна Паноніуса (1434 – 1472 рр.).

Після антигабсбургської змови, в якій брав участь рід Пе-рені, за наказом імператора Леопольда І у 1672 р. замок було зруйновано. Щодо назви замку, легенда пов’язує її з прозвіськом одного з найлютіших володарів твердині – Няла-бом – феодалом-розбійником, який не надто зважав на свого далекого сюзерена й порядкував у краї, неначе справжній ко-роль.

Атракційні руїни Королевського замку варті того, щоб вкласти кошти в реконструкцію принаймні двох могутніх зам-кових башт, товщина стін яких сягає 2 м. З 1530 р. посеред зам-кового двору збереглася церква-усипальниця.

У Хустському районі Закарпаття увагу туристів незмінно привертають до себе величні руїни Хустського замку.

Хустський замок розташований на крутосхилій за-повідній 170-тиметровій Замковій горі при впадінні р.Ріки у бурхливу р.Тису. Люди оселилися тут ще з доісторичних часів. З VII ст. на горі постало укріплене городище білих хор-ватів. Після включення Закарпаття до складу Київської Русі дерев’яну фортецю ще більше розбудували. Адже її гарнізон контролював карпатську ділянку стратегічного Соляного шляху з Солотвинських копалень на Русь та в Західну Євро-пу.

З початком феодального розпаду Київської Русі Потисся у 1090 р. захопили угри. Король Ласло Святий для охорони Соляного шляху наказує перебудувати дерев’яно-земляне укріплення на кам’яний замок. Будова з перервами тривала аж сотню рокав і завершилася в 1191 р.

У 1242 р. цей замок після запеклої місячної облоги пере-жив руйнацію ордами хана Батия, однак одразу відновився. (Про ці події розповідає місцева легенда про воєводу Хуста).

 З 1281 по 1321 рр. прикордонна Хустська твердиня нале-жала князям Галицько-Волинської держави. За володіння нею руські воєводи неодноразово змагалися з угорськими короля-ми та волоськими князями. Відтак, у 1321 р. її загарбав угорсь-кий король. На той час під замком лежало багате торгове місто. Аби сприяти подальшому розвитку у ньому торгівлі й ремесел угорський король Карл Роберт Анжу у 1329 р. надав Хусту привілей коронного міста – адміністративного центру Марамо-роської жупи, який дозволив міщанам самоврядування й ряд економічних пільг. Для реконструкції укріплень було запроше-но італійських архітекторів, які на місці фортеці давньорусько-го типу спорудили кам’яний замок з зовнішнім периметром валів і стін та цитаделлю-донжоном посередині. Його гарнізон і прислугу склали саксонські переселенці. Ними у 1455 р. у Хусті було побудовано також велику кам’яну лютеранську кірху Св.Єлисавети (цей храм діє й нині, щоправда належить уже не протестантам, а католицькій громаді м.Хуста).

У 1480-і рр. Хустський замок угорський король Матіаш Корван дарує королеві Беатріс Арагонській. Однак з цим не змирився могутній трансільванський феодал Габор Перені. Одразу після смерті старого короля Матіаша у 1490 р. граф як обов’язкову умову його вассального падданста новому монар-хові Владиславу ІІ Ягеллону висуває претензію про передачу йому Хустського замку на довічне володіння. Наполегливість графа таки змусила короля в 1511 р. передати йому в оренду (за символічних 20 тисяч золотих в рік) надприбуткові “cas-trum Huszt cum quinque civitatibus et fodinis salium” (“замок Хуст с п’ятьма містами й солекопальнями”).

Барони Перені після успішної оборони замку, обложеного у 1514 р. волоськими повстанцями-куруцами на чолі з Д’єрдем Дожі, здійснили нову реконструкцію замку, перетворивши йо-го на одну з найнеприступніших твердинь краю. Їхні зусилля були не марними. У 1594 р. татарська орда розграбувала й спа-лила Хуст, однак здобути замок, за стінами якого укрилися зі своїми скарбами найзаможніші городяни, як не намагалася – не змогла. І згодом, у 1659 р. могутній Хустський замок висто-яв супроти багатотисячного татарського війська.

 У 1526 р. Угорське королівство після нещадного погрому в битві з турками під Могачем припинило своє існування. Йо-го землі були поділені на три частини: Османська імперія оку-пувала квітучі райони Центральної Угорщини, прикарпатсь-кий край відійшов до Трансільванського князівства (вассала Туреччини), а задунайські і північні райони зайняли австрійські війська Габсбургів.

Трансільванським князем і володарем Хустської твердині став Янош Заполяі. Під стінами цього замку мало не щорічно громадяться війська для походів на замки феодалів, які підтримували Габсбургів (зокрема, й на сусідні володіння уж-городських графів Другетів). У його стінах відпочивали сла-ветні турецькі воєначальники – союзники правителів гірської Трансільванії.

 



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_e902007bcb9f7517c01fa6e029c23b5f, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0