Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Середнянський замок-донжон рицарів-храмовників : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Середнянський замок-донжон рицарів-храмовників


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Середнянський замок – це донжон, периметр якого скла-дає 18,6 х 16,5 м. Первісно замок мав три яруси до висоти 20 м і завершувався, ймовірно, шпилястою сторожовою вежою. Наріжні кути донжону для більшої міцності викладені важки-ми тесаними кам’яними блоками-квадрами, товщина стін ся-гає 2,6 м. Тогочасні стінобитні машини були безсилими супро-ти такого кам’яного романського кастелу.

 Вхід у замок-донжон був розміщений на рівні другого яру-су посеред східної стіни. Щоб потрапити всередину твердині подорожній мав переконати ворітню сторожу опустити на зем-лю навісні сходні. У випадку небезпеки ці сходні піднімалися на ланцюгах й наглухо забарикадовували іззовні єдиний вхід у донжон. (При потребі, їх взагалі можна було втягнути всере-дину чи облити маслом й за 5 хв. просто спалити, аби нападни-ки мусили дертися до входу на драбинах).

Перший поверх замку поділявся на два приміщення й ви-користовувався як склади зброї і продовольства та темниця-катівня. У підлозі “східного” приміщення було видовбано ко-лодязь для автономного водопостачання гарнізону на випадок облоги.

Другий поверх складався з трьох житлових зал. З цент-ральної (бенкетної) зали кручені гвинтові сходи, тесані з біло-го каменю, спускалися на перший поверх та вели на третій ярус. Стіни цього ярусу нині збереглися лише частково.

У донжоні мешкали благородні чільники тамплієрів. Про-сте вояцтво й прислуга жили на території замкового комплек-су, огородженого зовнішнім захисним периметром: ровом та земляним валом з дерев’яними стінами й вежами.

Після переходу замку у власність італійського графа Дру-гета, запрошені ним архітектори переобладнали твердиню шляхом будівництва кам’яної стіни з наріжними баштами по периметру замкового двору. Подальшу розбудову замку пов’язують із безстрашним лицарем Іштваном Добо – героєм турецької кампанії. Саме він руками кількох тисяч військово-полонених турків перетворив Середнянський замок на осердя неприступного містечка.

У XVI ст. довкола цитаделі-донжону “виросли” дві лінії оборони. Зовнішній периметр утворював вал з частоколом-па-ланком. За ним проходило подвійне кільце валів і ровів, запов-нених водою. Уздовж гребеня внутрішнього валу піднімалася кам’яна стіна товщиною 1 м. з чотирма кутовими баштами, що оточувала на відстані 17 м. від донжона замковий двір. До на-шого часу ца фортифікації практично не збереглися. А донжон

 тамплієрів височіє на околиці історичного с.Середнє Ужго-родського району.

Відродження найлегендарнішого й єдиного в Україні ри-царського замку значних коштів не потребує, та здатне пере-творити нинішню непоказну руїну донжону на справжню “перлину” й туристичну “мекку” замкового “намиста” Закар-паття. Вигоди його розташування на міжнародній туристичній автомагістралі між Ужгородським і Мукачівським замками виступають запорукою швидкої окупності затрат на рестав-рацію архітектурного комплексу.

Вважаємо за перспективне відвести другий ярус донжону під дегустаційний зал славнозвісних середнянських вин, оформлений у стилі рицарського бенкетного залу. А перший і третій поверхи цитаделі відвести під музей, експозиція якого знайомитиме європейського й українського туриста з історією й матеріальними пам’ятками найвпливовішого й найзагад-ковішого рицарського ордену хрестоносців-храмовників.

Необхідно також розчистити й впорядкувати двір замку, реконструювати фрагмент стін його зовнішнього оборонного периметру та архітектурно “вписати” у цей периметр стилізо-вані під казарми одноповерхові будівлі туристичного мотелю, ресторану закарпатської й угорської кухні та фірмового мага-зину середнянської виноробної фірми “Леанка”. Це забезпе-чить близько сорока нових постійних робочих місць для місцевих жителів й сприятиме перетворенню селища на при-вабливий туристичний центр міжнародного класу.

Серед повністю збережених замків Закарпаття виділяють-ся ще дві “перлини”: Чинадіївський замок та палац Шенборн.

Чинадієвський замок ХV ст. знаходиться у смт.Чинадієво Мукачівського району обіч жвавої туристичної автомагістралі “Львав – Ужгород” (М-06) між популярними туристичними центрами Свалявою та Мукачевим.

Перша документальна згадка про це поселення (угорці на-рекли його Сент-Міклош) датована 1214 р. Хоча саме поселен-ня білих хорватів археологічно простежується з VІІІ ст. Після навали орди хана Батия король Іштван V у 1264 р. відбудовує

 місцевий замок і передає його у володіння місцевому владарю. Після зміцнення угорськими королями карпатського прикор-доння містечко Сент-Міклош у кінці XIII ст. стало центром Чинадієвської домінії.