Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Приворітні укріплення замку : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Приворітні укріплення замку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Десять років знадобилося вишколеним арміям Габсбургів на те, щоб розгромити 75-тисячне військо куруців й приборка-ти повстання угорського нагору. І знову у 1711 р. Му-качівський замок залишився останнім оплотом борців за волю рідного краю. Сили були надто нерівними, і після тривалих й нищівних артобстрілів знекровлений й морально зломлений гарнізон замку 24 червня 1711 р. капітулював.

За Сатмарським мирним договором 1711 р. Ференцу II Ракоці гарантувалася повна амністія і право на володіння своїми помістями. Та князь, який з дев’ятирічного віку без-страшно воював з австрійцями, заявив, що “такий мир він ніколи не визнає” і закінчив своє життя у вигнанні. Спершу

 він жив у Росії, Франції, а останні роки – у Туреччині, де й по-мер у 1735 р.

З переходом Мукачівського замку у володіння Австро-Угорської імперії тут пів століття був розквартирований чис-ленний гарнізон польової австрійської армії. А після першого поділу Речі Посполитої в 1772 р., коли кордони Австрійської імперії розширилися далеко на схід (до Хотина й Надзбруч-чя), Мукачівський замок втратив своє стратегічне значення. Тому в кінці XVIII ст. з нього були виведені польові війська, а цитадель перетворено на застінок для політв’язнів.

Мукачівський та Невицький замки Закарпаття

Під час вторгнення Наполеона у замку Паланок з 11 груд-ня 1805 р. до 6 березня 1806 р. переховували священну корону угорських королів. І лише в 1896 р. замок припинив виконува-ти функції військового об’єкту та перетворився на історико-архітектурну окрасу краю. У 1960 р. замок Паланок оголоше-но музеєм.

 

 Замок Паланок розташований на горі вулканічного поход-ження висотою 68 м., займає площу 14 тис. м2. і має форму ви-тягнутого прямокутника. Замок складається з трьох частин і розміщений на трьох терасах. Найстаріший – Верхній замок XIV – XVI ст., знаходиться на вершині гори. Середній замок XVII ст. – на терасі на 6 м. нижче і Нижній замок теж XVII ст. – ще на 10 м. нижче від Середнього. На фронтоні правого бастіону Нижнього замку зберігся фундаційний запис завер-шення будівництва – 1670 р. На початку XVIII ст. на четвертій терасі ще на 10 м. нижче була збудована башта для охорони воріт, а також дорога до замку по західному схилі гори.

Від в’їздних воріт у квадратний двір Середнього замку ве-де вузький коридор, оточений дво- і триповерховими будівля-ми казарм замкового гарнізону. Навпроти в’їздних воріт зна-ходиться палац коменданта замку. Також тут розташовані приміщення усіх господарських служб, необхідних для авто-номного існування феодального гнізда. У замку існували свої зброярня, кузня, пекарня, цирюльня тощо.

Вузький низькосклепінчатий тунель з кам’яними сходи-нами веде під баштою Коріатовича на саму вершину Замкової гори у Верхній замок. Його повністю було відведено під жит-ло феодала. Двір Верхнього замку по периметру з трьох боків оточують величні триповерхові князівські палати. Трансільванський князь Д’єрдь I Ракоці прикрасив двір своєї резиденції відкритою аркадою, що додала помпезності усьому архітектурному ансамблю.

Навколо замкової гори ще у XVI ст. був викопаний рів, який наповнювався водою річки Латориці. У XVII ст. рів був укріплений дубовим частоколом – паланком. Назва “Паланок” збереглася до наших днів.

На випадок тривалої облоги замку Федір Коріатович роз-порядився видовбати в скелі під Старою баштою (донжоном) колодязь, що забезпечував би захисників замку водою. Це бу-ла, без перебільшення, унікально складна як на ті часи гідро-технічна споруда. Глибина колодязя досягла 85 м, діаметр у верхній частині 2,5 м. До глибини 13 м. стіни колодязя були