Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_aa76acee37f8f3b1a48ff4fa7d603ac2, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Урицькі скелі – вхід на заповідну територію та схема кам’яно- дерев’яної п’ятиповерхової давньоруської фортеці Тустань : Замковий туризм в Україні : Бібліотека для студентів

Урицькі скелі – вхід на заповідну територію та схема кам’яно- дерев’яної п’ятиповерхової давньоруської фортеці Тустань


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

З IX до першої половини XIII століття фортеця відіграва-ла роль стратегічного оборонного об’єкта на південно-західній (карпатській) ділянці кордону Давньоруської й Галицько-Во-линської держав. Русичі дали фортеці промовисте ім’я “Тус-тань”, яке означало, що ця твердиня здатна зупинити під своїми стінами будь-яке чужинецьке військо й перешкодити його подальшому просуванню вглиб давньоруських земель.

Тустань постала на найкоротшому транскарпатському воєнному й торговому шляху (складової ділянки трансєвразійського Шовкового шляху від Китаю до Італії), що пролягав з Галича звивистою карпатською долиною річки Стрий та її притоки р.Опір на Верецький (давньорус. Ворітський) перевал, а звідти – Угорщину. Місто Тустань – центр Тустанської волості – контролювало також стратегічно важливі шляхи через перевал Руський путь (йшов попри фор-тецю річковою долиною до верхів’їв р.Стрий) та Скотарський перевал (йшов річковою долиною до верхів’їв р.Опір). Всі ку

 Урицькі скелі – природна кам’яна основа стін-клітей унікальної дерев’яної п’ятиповерхової давньоруської фортеці Тустань

пецькі валки, які рухалися цими шляхами, сплачували торгове мито князівському воєводі прикордонної Тустанської волості.

Матеріальним підтвердженням раннього включеня Тус-тані в міжнародні торгові зв’язки є знахідка в її околиці кількох арабських монет-дирхемів, датованих IX – XI ст. Пер-ша писемна згадка про місто-фортецю Тустань є в Галицько-Волинському літописі під 1255 р.

В добу розквіту Галицько-Волинської Русі Тустань пере-творилася на ключовий вузол єдиної системи оборони кар-патських воріт-перевалів (про що згадується в “Слові о полку Ігоревім”). Зруби стін міста-фортеці сягали у висоту понад 15 метрів. Ззовні дерев’яні стіни були обмазані пластом глини товщиною до 20 сантиметрів з метою уникнення їх загоряння й обвуглення під час запеклих штурмів. Зверху по периметру стін Тустані тягнулися бойові галереї з вузькими прорізями-бійницями, які служили заборолами й давали оборонцям змо-гу з-за прикриття згори вести нищівний прицільний обстріл

 лав нападників. Тому не диво, що про Тустань “забули” чи “не помітили” монголо-татарські орди хана Батия (які, між іншим, сплюндрували всі укріплені міста Галицько-Волинської Русі), рухаючись попри неї шляхом через карпатські перевали на Захід у 1242 році та повертаючись з Угорщини у 1250-х роки.

Багатий торговий град Тустань був основним транзитно-перевалочним центром міжнародної торгівлі прикарпатською сіллю з Угорщиною, Моравією, Італією.

Наскельне місто-фортеця проіснувало понад пів тисячі років (з ІХ до ХVІ століття). Перша документальна згадка про карпатську твердиню Тустань дійшла до нас з 1340 року у пе-реліку основних населенних пунктів галицької спадщини, за-гарбаних польським королем Казимиром III.

В останній період реконструкції фортеці (ХІV ст.) давньо-руський Дитинець (Внутрішній двір) було розбудовано в грандіозний за розмірами п’ятиярусний замок. Його перший поверх мав висоту 3,7 м і використовувався для господарських потреб. Другий поверх мав висоту 4 м і сполучався з лініями бойових галерей з бійницями. Третій і четвертий поверхи – по 3,7 м, а п’ятий поверх-вежа – 3,5 м і закінчувався на рівні те-перішнього оглядового Верхнього майданчика. Навісна обо-ронна галерея сполучала п’ятий поверх замку з кутовою обо-ронною баштою на сусідній скелі Окремий Камінь. Таким чи-ном цитадель з могутніми дерев’яними стінами, зсередини щільно заповненими камінням, сягала у висоту понад 18 м (а з урахуванням корисного даху вежі – всі 20 м). Аналогів де-рев’яного замку Тустані ХІV століття ні в цей період, ни зго-дом в Європі попросту не існувало.

Понад 20 років Тустань досліджувала Карпатська архітек-турно-археологічна експедиція під керівництвом М.Ф.Рожка. Для того, щоб виявити і дослідити всі 4000 пазів і врубів де-рев’яної забудови на поверхні скель археологам необхідно бу-ло проводити дослідження на висоті 60 – 68 м над рівнем до-лини з використанням альпіністського спорядження.

У наш час (з 1994 року) територія Урицьких скель оголо-шена історико-культурним заповідником “Тустань”. Проет

             розвитку рекреаційної зони заповідника передбачає розбудову туристичної інфраструктури (історико-розважальний парк, готельно-ресторанні комплекси, паркінг, лицарські ат-ракціони тощо) - справа лише за інвесторами.

На території заповідника туристи мають унікальну мож-ливість детально оглянути:

♦          Композиційні групи магічних знаків-петрогліфів доісторичного святилища-палеообсерваторії X - XVIII століття до Р.Х. (спіралі, солярні кола зі спицями-променями, ріг достатку, танцюючих шаманів тощо).

♦          Музей історії Тустані з багатющою експозицією давнь-оруських археологічних пам’яток, знайдених упродовж дослідження міста-фортеці.

♦          Вирубані у скелях Камінь, Острий Камінь і Мала Ске-ля пази і ніші-вруби, в які кріпилися дерев’яні зруби (кліті та кашиці) фортечних стін (середину дерев’яних зрубів заклада-ли масивним камінням), галерей та бойових башт Тустані.

♦          Територію (двір) давньоруського замку-Дитинця на горі скельної групи Камінь, що знаходиться на висоті 51 м над оточуючою долиною при крутості скельних “стінок” до 45°.

♦          Оглядовий “Верхній” майданчик з штучно викутою у товщі скелі кліттю-кімнатою, в якій несли чергування воїни-дозорці. Майданчик вивищується над прилеглою долиною р.Уричанки на 68 м.

♦          Оборонні комплекси давньоруського й середньовічного періодів на скелі Жолоб (Орел) та прилеглих скелях Вороно-вого хребта.

♦          Сліди оборонної башти та прилягаючої галереї для ве-дення обстрілу на Окремому Камені.

♦          Грандіозну дво-трирядну смугу захисних ровів і валів зовнішньої оборонної системи міста-фортеці.

♦          Сліди В’їздних воріт (типологічно близькі до Золотих воріт у Києві) з укріпленнями могутньої кількаярусної на-дворітьої башти у вузькому міжскельному проході між стрімчаками Малий Камінь та Мале Крило. (До верхнього ярусу башти спеціальними тросами кріпився чотириметровий підйомний в’їздний міст).

♦          Вирубана у скелі цистерна для питної води глибиною 14 м. Знаходиться біля підніжжя північно-західної оборонної стіни фортеці, служила основним резервуаром для зберігання запасів питної води у періоди ворожих облог.

♦          Вирубана у скельній товщі криниця діаметром 2 м і глибиною 30 м, з якої спеціальною шахтою вода подавалася в цистерну та в цитадель-Дитинець.

У наш час розроблено проект зі створення у межах істо-ричного центру села Урич музею народної архітектури і побу-ту під відкритим небом “Бойківщина”. Успішна реалізація цього проекту остаточно перетворить Урич-Тустань на один з найвеличніших скансенів Європейського континенту.

Адміністративний центр Львівщини м.Броди - це одне з найдавніших міст Київської Русі. Перша документальна згад-ка про це місто є в “Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям” і датована 1084 р. В цей рік у Старих Бродах відбулися дипломатични переговори між київським князем Володими-ром Мономахом та володимиро-волинським князем Яропол-ком Ізяславичем. А саме місто, закладене на стратегічній ділянці Соляного шляху з Прикарпаття на Київ, існувало ще з доби Дулібського союзу слов’янських племен. Пьід час навали орд хана Батия в 1241 р. Броди були повністю знищені татара-ми. Але життя не припинилося, і поселення поступово відро-дилося з руїни. У 1584 р. Броди офіційно отримали статус міста й магдебурзьке право. Белзський воєвода С.Жолкевсь-кий поновив старі фортифікації довкола міста. Упродовж історії Броди не раз служили ареною важливих політичних подій.

Бродівський замок бастіонного типу XVII ст. (вул.Шкільна) зведений за кращими взірцями голландської та італійської систем оборонних споруд у 1630 - 1635 роках під керівництвом талановитого архітектора Андре дель Аква і французького військового інженера Гійома де-Боплана на за-мовлення власника міста С.Конєцпольського.

П’ятикутну у плані територію замку оточував глибокий рів. Укріплення складалися з п’яти бастіонів і куртин із 75 ка-

 зематами в товщі земляних валів. Всередині розташовувався ряд казарм для гарнізону, арсеналів і продовольчих складів. Комендант цитаделі мешкав у дерев’яному палаці всередині замку.

Інженерний геній француза Г. де Боплана яскраво характе-ризує та обставина, що в 1648 р. цю фортецю два місяці облага-ло, проте так і не змогло здобути козацьке військо Богдана Хмельницького. Богданові союзники татари затямили тодішній урок і під час подальших навал на Львівщину намага-лися обходити цю твердиню стороною. Найнищівнішого удару їй завдали російські армії під час Швнічної війни Петра І.

 



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_aa76acee37f8f3b1a48ff4fa7d603ac2, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0