Свято-Успенська Почаївська лавра


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 

Загрузка...

Упродовж кривавого XX ст. Пресвята Богородиця либонь дійсно покривала лавру своїм святим омофором. Чернече служіння тут не припинялося ні під час Першої й Другої світо-вих воєн, польського й енкаведистсько-комуністичного теро-ру. Затятий опір усього місцевого населення й масові завору-шення раз у раз перешкоджали кільком намаганням радянсь-кої влади позабивати входи у келії та храми дошками, а на бра-му обителі повішати колодку на важких ланцюгах.

Основні об’єкти туристично-паломницького огляду в По-чаївській лаврі:

♦ Скеля з відбитком стопи Пресвятої Богородиці і цілю-щим джерелом. Святиня українського народу - об’єкт масово-го міжнародного паломництва. У 1649 р. стараннями Іова По-чаївського довкола скелі була збудована Троїцька церква, і

 слід Богородиці опинився посеред цього храму на її вшану-вання.

♦          Чудотворна ікона Почагвськог Богоматері. Створена в XV ст. болгарським ченцем-маляром. Має коштовну золоту раму, щедро інкрустовану діамантами й рубінами. Ікона є свя-тинею українського народу й об’єктом масового міжнародного паломництва.

♦          Печерна церква преподобного Іова. У викутій Іовом пе-чері, в якій він тижднями усамітнювався для молитов, нині зберігаються нетлінні мощі святого. Об’єкт масового релігійного паломництва.

♦          Комплекс середньовічнш монастирськш укріплень. Зок-рема варто ззовні оглянути похилі кам’яні стіни з могутніми контрфорсами.

♦          Монастирський комплекс з корпусами келій, ар-хиєрейським будинком (1825 р.) і іншими житловими і госпо-дарськими будівлями.

♦          Собор Успіння Пресвятої Богородиці 1771 - 1783 pp. Дзвіниця Успенського собору триярусна, заввишки 65 метрів (за висотою - третя в Україні після дзвіниць Києво-Печерсь-кої лаври та собору Св.Софії), її видно при під’їзді до Почаєва за 32 KM. Ha верхньому ярусі дзвіниці знаходяться дзвони-ку-ранти. Вага найбільшого дзвону становить 11,5 тон.

♦          Троїцький собор у псевдоруському стилі (1906-1912 pp., арх. О.Щусєв).

♦          Дерев’яна Покровська церква 1643 р. - пам’ятка давнь-оукраїнського сакрального зодчества. Знаходиться в центрі Почаєва.

Нині Почаївська лавра є всесвітньовідомим центром па-ломництва. На прощу у лавру в дні святкувань Успіння Бого-родиці (28 серпня) і преп.Іова (10 вересня) сходяться христи-яни з усієї України, а також з Молдови, Румунії, Білорусі й Російської Федерації. При лаврі діє готель для прочан.

Києво-Печерська лавра - це основна національна святи-ня украгнського народу, що мае офіційний статус Національно-го Киево-Печерського історико-культурного заповідника (Київ,

 вул. Січневого повстання, 25; доїзд – до станції метро “Арсе-нальна”).

Першим документально відомим печерним самітником київських круч був Ілларіон – пресвітер церковці Святих Апо-столів у с.Берестове (заміській резиденції київських князів), з 1051 р. – перший українець, висвячений у сан київського мит-рополита, автор легендарного “Слова про Закон і Благодать”. Саме Ілларіон ще за бутності своєї пресвітером викопав у кручі для себе печеру й усамітнювався у ній для молитов й по-сту.