Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_2ba869d7fd64fbc0a14b6f24bd6efb70, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА СТРУКТУРА ЗАОХОЧУВАЛЬНИХНОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА 1.1. Ґенеза виникнення заохочувальних кримінально-правових норм : Заохочувальні норми у кримінальному законодавстві України : Бібліотека для студентів

ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА СТРУКТУРА ЗАОХОЧУВАЛЬНИХНОРМ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА 1.1. Ґенеза виникнення заохочувальних кримінально-правових норм


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 

Загрузка...

Інститут заохочувальних норм у кримінальному законодавстві пройшов ехапи виникнення, схановлення й розвихку. його сучас-ний, розвинутий стан є результатом складного історичного про-цесуРусвідо^ле„„я сусшРльсУтв„м і державою безпер'спе.сшвно'ст, протидії злочинності виключно шляхом примусу і жорстокості

„ого „рава „емае „ічого безп4тав„оРго, „емае стр„бИв,ра„тов„-стей та несподіванок. Навпаки, усе в ньому підкорено загально-му, що властиве усій природі, закону поступового розвитку, за яким одна формащя явищ породжується із другої, але де дві крайні формації, не втративши своєї родової схожості, докорінно різнятьсяміжсобою[1,с. 10].

Правники середини XVIII — початку XIX ст. не були одно-

Л. C. Белогриц-Котляревський поділяв історію розвитку кри-„шального „рТва усіх „а'родів „а два етапи: 1ДерГод npJaZx покарань і 2) період суспільних покарань. М. Ф. Владимирський-БУдаР„„в визіача'в перГодизащю кр„„Р„аль„ого права ж /римша-льного права Руської Правди, кримінального права Московської

держави і кримшального права Російської імперії, але тісно пов’язував цей процес із генезисом якостей покарання, а саме: 1) період помсти й приватних композицій (викупів); 2) період по-карань, що залякують; 3) перюд покарань, за грунтуються на ста-вленні в провину [2, с. 51—52].

£ цМ складД історико-пїавов'ої пробл'еми, зауваїіо, Щ„ са-ме в ті стародавні часи закладалися підвалини обставин, що усу-вали  караність  діяння.   Так,  нерідко  траплялося,   що  чоловік

мообороні. Великою вдачею дослідників кримінального законо-давства є те, що процес становлення й розвитку державності, і відповідно, приватних та пубшчних засад кримшїпьного права Київської Русі можна частково прогледіти в стародавніх пам’я-тках правової думки. Причиною появи цих ВИТОКІВ права, за точ-кою зору М. Ф. Владимирського-Буданова, було те, що р(сичі в

вати з ними правові відносини, й кримінально-правові відносини головнимчином[3,с. 307].

Идеться про перші договори стародавніх слов’ян (907, 911, 945 і 972 pp.), що, з одного боку, заклали основу на засадах реце-пції візантійського права, відмови від кровної помсти або значно-

зд^™^^

ча, - нУай помр) на^сц, іоенкя вбивсхва.'якщо ж убівця втече, а виявиться заможним, то ту частину його майна, котра належить йому по закону, нехай візьме родич вбитого, але й жш-ка вбивці нехай збереже те, що належить їй за звичаєм. Якщо вбивця виявиться незаможнім, (і при тому вш втік), то нехай опиниться шд судом до тих шр, поки не буде знайдений (якщо ж буде знайдений), то нехай помре [4, с. 11—12].

Поступова замша кровноі помсти грош’вою компенсащєю знайшла свій розвиток у найважливішій памятці раннього фео-

тельство X—XX веков» за загальної редакцією О. I. Чистякова, термін «русин» належить до мешканців сучасної України — пів-дня Русі, оскільки в XIII—XIV ст. більша частина осіб, що меш-кали на швночі Русі і мали новгородське походження, іменували-ся «горожанином» [5, с. 81—82]. Елементарні, казуїстичні за6„р„„Р„і кримшальіправов, „opJ„ в цьому „„"рмативному ак-ті були основними. Але ми вважаємо, що навіть за часів Руської Правди природною була можливість вирішення конфшкту між злочинцем і потерпілим принаймні двома шляхами: кровною по-мстою або відмовою від неї і отримання в цьому випадку грошо-вої компенсащї. Так, ст. 1 Руської Правди передбачала, що в разі відмови від помсти родичі загиблого мали отримати 40 гривен. У ст. 2 зазначалося, що «...оже ли себе не можеть мьстити, то взяти ему за обиду 3 гривне, а летцю мзда», у ст. 3 «Аще лик то кого

» ІЇЇЯ5ЇЇ5 ПРГ = —^

знаходимо в Біблії: «Обирайте собі міста, котрі були б у вас міс-тами для переховування, куди могли б тікати вбивці, які вбили людину невмисно, ...і ось який вбивця може тікати туди і зали-шатися живим: хто вбив ближнього свого без наміру, не бувши ворогом йому вчора й третього дня; хто діде із ближнім своїм у ліс'рубати дрова, і'я-Laрукайогоз сокирою, щоб зрубаті, дерево, і зіскочить залізо з топорища, і влучить у ближнього, і він помре, - такий нехай тікає в одне з міст тих, щоб залишитися живим» [7, с. 166, 188].

Норми Руської Правди передбачали, з одного боку, позбав-лення життя (вбивство) «татя» (крадія), який був пійманий на мі-сці вчинення злочину навіть незважаючи на його соціальне по-ложення, з іншого боку, ст.