ВСТУП


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 

Загрузка...

безпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власно-сті, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання іншим злочинам (ч. 1, ст. 1 Кримшального кодексу України, даш- КК). Сучас-ний стан, структура та динаміка злочинності в країні безперечно свідчать про недосконалість методів і засобів протидії цьому ан-

номічних, ідеолопчних, виховних та шших систем заходів такої протидії. Україна продовжує, як вважається, хибну спадщину ко-

загрозу, п кримшолопчні показники свідчать про «розквіт цього явища», що визначило відношення до неї як до явища, що загро-жує нащональній безпещ України; 2) сусшльство потерпає від колосальних прямих та опосередкованих матеріальних, мораль-„их збиткш, зРл„,„„„„х „р„яРвів. Досить „агадати еконо'міч» втрати від злочинів у сфері оподаткування, п)иватизації та хаба-

органів по виявленню, розкриттю, розсшдуванню та покаранню винних у вчиненні злочинів осіб. Прикладом таких витрат є май-же вирііне „итання „р„ створеннГ Нашонального бк£о розслі-дування; 4) злочинна субкультура знайшла відгук і порозуміння в

неповнолітніх і молоді, зараз усі кримшологи б’ють у набат з приводу значного зниження віку злочинця. Особливо це явище притаманне прошарку суспільства, що зловживає наркотичними засобами та вчинює ініш злочини для незаконного залучення ко-штів для такого зловживання; 5) результат державницької систе-ми заходів по протидії злочинності сусшльство не задовольняє; 6) не вирішеними, принаймні, є такі питання, як виправлення oU якіРвч„„„л„,злоРч„„„, вшлкодування потерпілим 'авданих матеріальних і моральних збитків, відшкодування державі мате-р.альн„х вилрал щРодо yl?„ с„еціальНУИх „рГаН1в п„ вияв-

ка податків є питання, чому за його кошти повинна утримуватися всяпенітенщарнасистемакраїни.

Пошук нових методів і засобів протидії злочинності є найак-туальнішою соціально-правовою проблемою. Винахід простих і

вищою соціальною цінністю особистість. У кримінальному зако-нодавстві в якості пріоритетного завдання вказано правове забез-печення охорони прав і свобод людини і громадянина. Прот-

StSB^

й штереси винних у вчиненні злочину осіб   а й з урахуванням

прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочину.

льне обтяження Ще на початку минулого століття A. А. Жижи-ленко звертав увагу, що кримінальний кодекс повинен виразно вказувати, що боротьба зі злочинністю не зводиться лише до за-стосування покарань і що поряд з покаранням або замість нього доречно застосовувати й інші заходи. Така тенденщя, спрямована на пошук шших способів вирішення кримшально-правових кон-фліктів, не пов’язаних із застосуванням кримінального переслі-дування і покарання, є глобальною світовою, значно поширеною і в європейському правовому просторі.

розвиток .   національному та зарубіжному кримінальному зако-

в гуманізації національного кримінального законодавства, про-блема заохочувальних норм не шддавалася ірункишому ком-плексному дослідженню.

жанов, Ю. В.БауЛ1Ун,РВ. I. Бор/сов, В. М. ГоршеД В. В. Голша, Ю. М. Грошевий, Л. В. Дорош, О. О. Дудоров, В. П. Ємельянов В. М. Куц, В. А. Ломак. , В. Т. Маляренко, М. I. Мельник, A. А. Му-зика, В. . . Наден, В. О. Навроцький, В. В. Скибицький, В. В. Ста-шис, Г, I. У.атий, В. Я. Тащй, В. П. Тихий, П. Л. Фріс, М. I. Хав-

ва, Р. М. Мелтонян, В. С. Прохоров, В. В. Похмелкш, С. Н Саба-нін, Р. О. Сабітов   I. А   Семенов, О   Ф. Сізий, В. Г. Смірнов,

ку зацікавленість до цього питання.

Пош—к шших способів покладено в основу «відновного право-

лому та підсудному— самим брати участь у вирішенні питання щодо наслщків вчиненого злочиічу та запобігання вчиненню подіб-ного діяння в майбутньому. 24 липня 2002 р. Економічна і соціальна

в= tsztt^z»,rszssz

часто програма примирення має назву «медіащя». Відповідно до Рамкового рішення Ради Європейського Союзу «Про становище жертв злочинів у кримшальному с—чинстві» від 15 березня 2001 p.,

похерРшлим ха правоїоруГиком за посе^дницхва к'омпехенхної особи— медіахора. На підсхаві цього рішення всі країни ЄС зо-

бов'язані поширювати посередництво в кримінальних справах та

кл'шсала держвви- членЛади Європ'и <її члеі, е й Ук^на) сприяти розвитку та проведенню програм посередницгва між поте-

ноти. Новою в національному кримінальному законодавстві є роз-діл IX Загальної частини КК «Звільнення від кримінальної відпо-відальності», де передбачені правові підстави, порядок та загальні види звшьнення від кримшальної відповідальності Кшькість за-охочувальних норм, які передбачають спеціальні види звільнення від^имшальноЛ.дповшльност,, „орівняно з Кримшальнж ко-дексом 1960 p., збільшилася більше ніж удвічі (чотирнадцять за-мість шести). «Характерною рисою Особливої частини нового ІЖ є розширення в ній кшькості норм, якими заохочується діяльне розкаяння після вчинення злочину, — підкреслюють В. В. Сташис і В. Я. Тащй, - безумовно, що розвиток шституту заохочення в Особливій частині відповідає ідеї гуманізації кримінального зако-нодавства та має перспективу щодо його поширення». Заохочува-льні норми, що стимулюють позитивну посткримінальну поведін-ку винного, які містяться в Кримшальному кодексі України 2001 p., повинні якомога ширше пропагуватися для того, щоб кожен ^омадянин знав: якщо він вчинив злочинне ДІЯННЯ, TO закон гото-вий не тільки покарати, а й за відповідних обставин звільнити його від обтяжень кримінальної відповідальності. Положення нового Кримінального кодексу варто пропагувати якомога ширше, мож-ли'во, нав1Ть розробих/з ці£о меїою іальну програму.

Висновки і пропозищї автора щодо заохочувальних норм кримшального законодавства можуть стати теоретичним та прак-тичним підгрунтям для подальших досліджень заохочувального впливу на сусшльні відносини, що виникають у кримшально-