Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_d90a18f7e238b401f0b8cdbdf511b040, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
6. Конституція України і закони як основні джерела земельного права : Земельне право : Бібліотека для студентів

6. Конституція України і закони як основні джерела земельного права


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Конституція України є основоположним законом України, який міс-тить у собі правові норми, що лежать в основі земель ного права і земель-ного законодавства. Положення Конституції України визначають права, свободи та обов'язки людини і гро мадянина, що повною мірою поширю-ються і на селян як основ них землекористувачів.

Норми Конституції України можна умовно поділити на дві великі групи:

-          перша – безпосередньо присвячена земельним відноси нам;

-          друга – опосередковано бере участь у регулюванні земель них відно-син.

До першої групи відносяться: ст.13 - про землю та інші природні ресурси; ст.14 - про право власності на землю; ст.16 - право кожного на сприятливе навколишнє середовище (дов кілля); про обов'язки кожного зберігати природу, бережливо відноситись до її багатств.

В ст.. 13 Конституції проголошено, що «земля, її надра, ат мосферне повітря водні та інші природні ресурси, які знахо дяться в межах терито-рії України, природні ресурси її конти нентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Ук раїнського народу права власника здійснюють орга-ни держав ної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визна-чених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовува тися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціаль ну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом».

У ст. 14 Основного Закону зазначається, що земля є основ ним наці-ональним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Згідно з вимогами даної статті право влас ності на землю гарантується. Це право набувається і реалізуєть ся громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

В Основному Законі (ст. 41) закріплено три форми влас ності: держав-на, комунальна і приватна. На підставі цієї право вої норми власність на землю в Україні також має ті самі фор ми: державну, комунальну і приват-ну. Кожен громадянин для задоволення своїх потреб може користуватися землями права державної, комунальної і приватної власності відповідно до чинного законодавства. Ніхто не може бути протиправно поз бавлений

права власності на земельну ділянку. Примусове відчуження землі права приватної власності може бути засто соване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попе реднього і повного відшкодування її вартості. Конфіскація землі може бути застосована виключно за рішенням суду у випадку і по-рядку, встановлених законом.

Безпосереднє відношення до всіх форм організації сільсько-господарських підприємств та використання ними землі має ст. 42 Кон-ституції України, в якій йдеться про правоздатність усіх громадян Украї-ни займатися підприємницькою діяльністю. Це право громадянина тісно пов'язане з реалізацією ст.36 Консти туції України і утворенням цілої системи сільськогосподарсь ких підприємств на базі використання зе-мель права державної, комунальної і приватної власності.

Другу групу норм Конституції України складають більш віддалені від земельних відносин, але не менш важливі для них приписи Основного Закону: про людину, її права і свободи (ст.ст. 21-42); про демократичний, правовий і соціальний ха рактер держави Україна (ст.ст. 2-7); про гарантії державного захисту прав і свобод людини і громадянина (ст. 8); про обо-в'язки кожного сплачувати податки (ст. 67).

Одним із головних джерел земельного права є Земельний кодекс України. Він регулює такі інститути: форми власності на землю; корис-тування землею; порядок передачі земель у власність та користування; окремі права і обов'язки власників землі та землекористувачів; викорис-тання земель; вирішення земельних спорів тощо. Даним Кодексом пе-редбачено право власності на землю громадян і юридичних осіб у межах населе них пунктів для підприємницької діяльності. Визначено, що гро-мадяни й юридичні особи, крім прав власності на землю, набу вають ін-ших прав на земельні ділянки, у тому числі права оренди, права забудови, сервітуту, права переважного придбання тощо.

Принципово важливими положеннями Кодексу є: – створення умов для еволюційного розвитку аграрного землеволодіння й землекористування від підсобного, на турального до великого, високото-варного шляхом зняття верхніх(граничних) меж земельних ділянок; – зняття обмежень щодо придбання у власність земельних ділянок гро-мадянами та юридичними особами; – суттєве розширення умов використання сільськогосподарсь ких зе-мель несільськогосподарськими підприємствами; – обов'язковість використання земель сільськогосподарсько го призна-чення безпосередньо власником або орендарем.

Важливим положенням щодо розв'язання соціально-еконо мічних проблем є право підприємств, установ та організацій на користування землею на умовах оренди та шляхом передачі у власність.

Узгоджено із галузевим законодавством правовий режим і порядок використання земель природно-заповідного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

До джерел земельного права відноситься також ряд інших законів, що регулюють земельні правовідносини. Так, Закон України «Про колек-тивне сільськогосподарське підприємство» регулює відносини щодо пра-ва придбання земельних ділянок у тимчасове чи постійне користування, в тому числі на умовах оренди. Законом визначаються права і обов'язки власників зе мельних ділянок і землекористувачів.

Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» регулює порядок наданні земельних ділянок для ведення се лянського (фермер-ського) господарства, визначає їх розміри, плату за землю, право на бу-дівництво житлових, виробничих та інших будівель і споруд тощо.

Закон України «Про оренду землі» регламентує порядок користуван-ня землею на правах оренди як особливої форми реалізації права власнос-ті та господарського використання землі; визначає статус орендодавців та орендарів у земельних правовідносинах; передбачає зміну, припинення і поновлення договору оренди землі.

Лісовий кодекс України містить норми щодо поділу земель лісового фонду, особливостей їх надання у постійне та тимча сове користування, користування земельними ділянками лісо вого фонду, їх оренди. Зна-чна частина норм регулює користу вання земельними ділянками лісо-вого фонду з метою використання лісових ресурсів для потреб мислив-ського госпо дарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт на природно-заповідних територіях і об'єктах, у лісах населених пунктів, у прикордон-ній смузі.

Норми Водного кодексу України визначають склад земель водного фонду, підстави та порядок користування ними, вста новлюють відпові-дальність за порушення вимог використання цих земель.

Особливо важливе місце серед джерел земельного права займають укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з Конституцією України Президент України видає укази і роз-порядження, які є обов'язковими до виконання на всій території Украї-ни. На фоні швидких змін в політичних, економічних, соціальних, еколо-гічних відносинах у земельно му законодавстві виникають прогалини, які усуваються саме Указами Президента України.

У земельному праві укази Президента є актуальними і різнобічними, що пояснюється важливістю і різноманітністю земельних відносин.

Навіть неповний перелік указів Президента України щодо регулю-вання земельних відносин вказує на місце цього виду джерел права у

формуванні земельного права в останні роки. Серед указів, що справля-ють значний вплив на розвиток зе мельних відносин можна назвати такі: – «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994р. №666; – «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і органі заціям» від 8 серпня 1995 р.; – «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» від 21 квітня

1998р.;

– «Про приватизацію та оренду земельних ділянок не-

сільськогосподарського        призначення  для      здійснення

підприємницької діяльності» від 12 липня 1995 р.;

– «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призна-

чення» від 19 січня 1999 р.;

– «Про приватизацію земель сільськогосподарського призна чення» від

3 грудня 1999 р.

Важливим джерелом земельного права є також постанови Кабі-нету Міністрів України, – вищого органу виконавчої вла ди в державі. Акти Уряду приймаються на підставі і на вико нання Конституції Укра-їни, законів Верховної Ради України та указів Президента України і є обов'язковими до виконання.

Серед передбачених у ст. 116 Конституції України повно важень Уря-ду є і такі, які відносяться до регулювання і реалі зації земельних відносин, зокрема: «забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; пол ітики у сфері праці й зайнятості населення, со-ціального захис ту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологіч-ної без пеки і природокористування.»

На виконання своїх повноважень Уряд, здійснюючи розпо рядчі функ-ції, бере активну участь у формуванні земельного права. Про це свідчить перелік актів Кабінету Міністрів, що приймалися в останні роки:

-          Декрет від 26 грудня 1992 р. «Про приватизацію земель них ділянок»;

-          Постанова від 12 жовтня 1995 р. № 801 'Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зраз ка книги сертифікатів на право на земельну частку (пай)»;

-          Постанова від 23 березня 1995 р. № 213 «Методика гро шової оцінки земель сільськогосподарського призначен ня та населених пунктів»;

-          Постанова від 25 грудня 1998 р. № 2073 «Порядок дер жавної реєстра-ції договорів оренди землі»;

-          Постанова від 24 березня 1999 р. № 440 «Порядок подання заяви (клопотання) про продаж земельних ділянок несільськогосподар-ського призначення”;

Як видно з наведеного переліку, Кабінет Міністрів України активно вживає оперативних заходів щодо налагодження та забезпечення земель-ного правопорядку.

До джерел земельного права відносяться також накази, інструкції, правила, настанови, які приймаються центральними органами виконав-чої влади, до яких відносяться міністерства, державні комітети та відом-ства (Міністерство аграрної політики України, Держкомзем, Держком-лісгосп, Держкомводгосп і т. д.). їхні акти регулюють відносини в системі свого відомства, але вони мають деякі над відомчі, іноді координаційні функції, які й обумовлюють значення відомчих актів не лише для його співробітників, але і для інших громадян.

Прикладами нормативних відомчих актів, що стосуються земельних відносин, можуть бути:

-          Вказівка Державного комітету України по земельних ре сурсах від 28 березня 1994 р. № 6 «Про порядок підготов ки органами Держкомзе-му України та подання на розг ляд органам прокуратури матеріалів про самовільне зайняття земельної ділянки»;

-          Наказ Державного комітету України по земельних ресур сах від 15 лютого 1993 р. № 10 «Про порядок передачі зе мельних ділянок у при-ватну власність громадян України»;

-          Наказ Мінюсту України та Держкомзему України від 6 червня 1996 р. № 14/5; 48 «Про порядок посвідчення договорів відчуження зе-мельних ділянок та права на зе мельну частку (пай), посвідченого сертифікатом».

Нормативні акти організацій приймаються в організаціях, установах та на підприємствах. Вони можуть бути двох видів: – розраховані на працівників даного підприємства; – направлені суб'єктам права, що перебувають поза межа ми підприєм-ства.

І перші, і другі носять загальний характер, зорієнтовані на неоднора-зове застосування.

Прикладом першого виду нормативного акту можна раху вати План внутрішнього землеустрою, затверджений повноваж ним органом сіль-ськогосподарської організації (підприємства). Сюди ж відносяться, на-приклад, внутрігосподарські правила КСП щодо правил оранки зябу.

До другого виду нормативних актів організацій можна віднести Пра-вила і порядок землебудівних робіт, затверджений недержавною госпроз-рахунковою організацією: вони прийма ються на підставі та на виконан-ня вищестоящих нормативних актів вищестоящих органів державного управління –- законів, указів, постанов, наказів і т.ін., обов'язкових для виконання громадянами.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_d90a18f7e238b401f0b8cdbdf511b040, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0