Тестові завдання до вивчених розділів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Тести до розділу 1.

Предмет, метод, система, джерела і принципи земельного права

Виберіть правильний варіант відповіді

1.         Предмет земельного права це:

а)         всі суспільні відносини

б)         суспільні земельні відносини

в)         суспільні відносини, що регулюються нормами природоохоронного за-

конодавства.

2.         Диспозитивний метод правового регулювання проявляється:

а)         у встановленні обов'язків правосуб’єктів;

б)         у затвердженні прийнятого рішення суб’єкта земельних правовідно-

син відповідним державним органом;

в)         у наданні свободи суб'єктам правовідносин у питаннях реалізації ними

своїх завдань.

3.         Можливість альтернативної поведінки суб’єктів земельних пра-

вовідносин передбачена таким методом правового регулювання:

а)         делегуючим;

б)         рекомендаційним;

в)         санкціонуючим.

4.         Під принципами земельного права розуміють:

а)         керівні засади у земельному законодавстві, що виражають сутність

норм земельного права;

б)         дію його інститутів;

в)         поняття, що узагальнюють правову характеристику землі.

5.         Принцип реальності і гарантування суб’єктивних прав суб’єктів

земельних правовідносин проявляється:

а)         у цільовому і раціональному використанні земель;

б)         у нормах Конституції, що визначає права і свoбоди людини та їх гарантії;

в)         у встановленні змісту і порядку здійснення державного контролю за

використанням та охороною земель.

6.         Принцип пріоритетності земель сільськогоспо дарського призна-

чення полягає:

а)         у їх раціональному та ефективному використанні;

б)         у погодженні проектів землеустрою;

в)         у наданні їх насамперед для сільськогосподарських потреб.

7.         Система земельного права — це...

а)         сукупність нормативно-правових актів, що рeгулюють земельні від-

носини;

б)         сукупність правових інститутів, кожен з яких складається з групи

юридичних норм, що регулюють однорідні земельні відносини.

в)         єдність принципів і функцій земельного права.

8.         Інститутами земельного права є:

а)         цивільно-правові та земельно-правові відносини, в які вступають гро-

мадяни, юридичні особи і держава;

б)         історичні юридичні джерела регулювання земельних відносин;

в)         групи однорідних правових норм у земельній сфері, що об’єднуються за

змістом.

9.         Система земельного права містить інститут:

а)         юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства

б)         розірвання шлюбу;

в)         надання громадянства.

10.       Норми, що регулюють земельні відносини, за змістом можна

розцінювати як цивільно-правові у разі:

а)         притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за вчи-

нення земельних правопорушень;

б)         купівлі-продажу землі;

в)         поділу земельного фонду на категорії земель.

Тести до розділу 2. Право власності на землю

Виберіть правильний варіант відповіді

1.         Право власності на землю набувається громадянами з метою:

а)         пошуку корисних копалин;

б)         її продажу;

в)         для облаштування житла, садівництва, городництва, виробництва

сільськогосподарської продукції для власних потреб.

2.         Титульне земельне володіння це:

а)         володіння землею особи, що має титул;

б)         володіння земельною ділянкою на законних підставах: на умовах орен-

ди, підряду тощо;

в)         земельне володіння державного сільськогоспо дарського підприємства.

3.         Суб'єктами спільної сумісної власності на земельні ділянки мо-

жуть бути:

а)         подружжя;

б)         підприємства;

в)         державні органи.

4.         Однією з форм власності на землю є:

а)         акціонерна;

б)         сільськогосподарська;

в)         державна.

5.         Компетенцією щодо розпоряджання державними землями наділено

а)         Кабінет Міністрів України;

б)         Верховну Раду України;

в)         Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

6.         Право припинення приватної власності на зем лю відбувається у

разі:

а)         передачі її в оренду;

б)         з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

в)         у випадках вчинення кримінального злочину.

7.         Підставами припинення права державної влас ності є:

а)         передача земельної ділянки державної власнос ті у комунальну влас-

ність;

б)         забруднення землі;

в)         її конфіскація ;ІІІ рішенням суду.

8.         Право на безоплатну приватизацію землі мають:

а)         іноземні громадяни;

б)         громадяни України;

в)         юридичні особи.

9.         Хто виступає суб'єктом права державної власності на землю в

Україні?

а)         держава;

б)         Кабінет Міністрів України;

в)         Фонд державного майна України.

10.       Громадяни України можуть бути суб’єктами права власності на

землю за таких обставин:

а)         за наявності у них іншого майна;

б)         при погашеній або знятій судимості;

в)         за наявності у них цивільної правоздатності.

Тести до розділу 3. Види права землекористування в Україні

Виберіть правильний варіант відповіді

1.         Право землекористування це:

а)         право спадкоємця користуватися земельною ділянкою;

б)         право державних органів використовувати ко рисні властивості зе-

мельного фонду України;

в)         гарантована   державою      можливість    конкретної

особи використовувати у встановленому порядку ко рисні властивості

землі.

2.         Які земельні ділянки передаються у постійне користування?

а)         які        перебувають  у          державній      та        комунальній

власності;

б)         які перебувають у власності фізичних осіб;

в)         які перебувають у власності юридичних осіб.

3.         До прав землекористувачів належать:

а)         право змінювати цільове призначення землі;

б)         самостійно господарювати на землі;

в)         передавати земельну ділянку у користування будь-яким особам на

необмежений строк.

4.         Право землекористування припиняється:

а)         у разі використання земельної ділянки способа ми, що суперечать еко-

логічним вимогам;

б)         у разі невикористання її взагалі;

б) у разі здійснення на ній права земельного сервітуту.

5.         Орендодавцями землі є громадяни і юридичні особи, в яких пере-

бувають земельні ділянки:

а)         на праві повного господарського відання;

б)         на праві довічного користування;

в)         у власності.

6.         Орендарями землі сільськогосподарського при значення можуть

бути:

а)         Кабінет Міністрів України;

б)         фізичні особи, що мають необхідну кваліфіка цію або досвід роботи в

сільському господарстві;

в)         будь-які фізичні і юридичні особи.

7.         Договір оренди земельної ділянки припиняєть ся у разі:

а)         одержання орендарем земельної ділянки у влас ність;

б)         хвороби орендаря;

в)         вступу його на військову службу.

8.         Який найдовший строк довгострокового надан ня землі в оренду

передбачає чинне законодавство (у роках)?

а)         двадцять п’ять;

б)         п’ятдесят;

в)         сімдесят п’ять.

9.         При яких обставинах може бути укладено дого вір суборенди зе-

мельної ділянки сільськогосподар ського призначення?

а)         у випадку хвороби орендаря;

б)         у випадку одруження орендаря;

в)         у випадку виїзду орендаря у відрядження.

10.       Коли виникає право земельного сервітуту?

а)         з моменту його державної реєстрації;

б)         з моменту підписання сторонами договору;

в)         з моменту досягнення домовленості між сторонами.

Тести до розділу 4. Правове забезпеченян земельного сервітуту та добросусідства в Україні

Виберіть правильний варіант відповіді

1.         Право земельного сервітуту це:

а)         право власника земельної ділянки на необмежене платне користуван-

ня суміжною земельною ділянкою;

б)         право власника земельної ділянки на необмежене безоплатне користу-

вання суміжною земельною ділянкою;

в)         право власника земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне

користування суміжною земельною ділянкою;

2.         Встановлення земельного сервітуту:

а)         веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено

земельний сервітут прав володіння нею;

б)         не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встанов-

лено земельний сервітут прав володіння, користування та розпоря-

дження нею;

в)         веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено

земельний сервітут прав користування та розпорядження нею;

3.         Земельні сервітути за строком можуть бути:

а)         лише постійними і тимчасовими;

б)         лише тимчасовими;

в)         лише постійними і строковими.

4.         Кого слід вважати суб’єктами сервітуту:

а)         орендаря з одного боку, та орендодавця з іншого боку;

б)         власника майна з одного боку, та особи що здійснює право сервітуту з

іншого боку;

в)         органи місцевого самоврядування з одного боку та приватного підпри-

ємця з іншого.

5.         Чи зберігається дія земельного сервітуту разі переходу правна

земельну ділянку до іншої особи?

а)зберігається;

б)не зберігається;

в)буде збережена після його перереєстрації.

6.Чи має право вимагати власник чи користувач земельної ділянки на яку встановлено земельний сервітут відповідної винагороди за його встановлення?

а)         не мають права;

б)         мають право;

в)         має право лише власник.

7.         Як здійснюється визначення меж обмеження земельної ділян-

ки?

а)         проектами землеустрою;

б)         за рішенням суду;

в)         власником земельної ділянки.

8.         Право на земельну ділянку може бути обмежене:

а)         договором;

б)         усною домовленістю;

в)         державним актом.

9.         Обмеження використання земельної ділянки підлягають держав-

ній реєстрації?

а)         не підлягають;

б)         за бажанням правовласника;

в)         підлягають.

10.Чи може припинятися дія земельного сервітуту на вимогу влас-ника?

а)         не може;

б)         може у разі поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлено

земельний сервітут;

в)         може на вимогу власника якщо строк його дії не закінчився.

Тести до розділу 5. Правові засади угод щодо земельних ділянок

Виберіть правильний варіант відповіді

1.         В яких випадках виникає право власності на земельну ділянку?

а)         після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ді-

лянки в натурі;

б)         після реєстрації у відповідних органах місцевого самоврядування;

в ) після одержання державного акта на земельну ділянку.

2.         Що є підставою для укладання договору купівлі-продажу земель-

ної ділянки?

а)         його нотаріальне посвідчення;

б)         рішення відповідної ради;

в)         довідка органу землевпорядкування.

3.         Чи мають право громадяни продавати частку (пай) земельної ді-

лянки?

а)         не мають право;

б)         мають право якщо є сертифікат;

в)         мають право лише дарувати.

4.         В який термін відповідна рада має розглянути заяву і прийняти

рішення відносно продажу земельної ділянки несільськогосподарсько-

го призначення?

а)         до 10 діб;

б)         до 20 діб;

в)         до 30 діб;

5.         Кошти, одержані від продажу земельних ділянок несільськогос-

подарського призначення, що перебувають у комунальній або держав-

ній власності зараховуються:

а)         до державного бюджету;

б)         до бюджетних рахунків рад;

в)         до державного бюджету і до державних органів земельних ресурсів.

6.         Який відсоток коштів, від продажу земельних ділянок несіль-

ськогосподарського призначення, зараховується до Державного бю-

джету?

а)         90%;

б)         50%;

в)         30%.

7.         Який відсоток коштів, від продажу земельних ділянок несіль-

ськогосподарського призначення, зараховується до державних органів

земельних ресурсів?

а)         50%;

б)         30%;

в)         10%.

8.         Які норми безоплатної передачі земельних ділянок – для ведення

селянського господарства – громадянам з державної або комунальної

власності?

а)         до 1га;

б)         до 2 га;

в)         до 3га.

9.         Які норми безоплатної передачі земельних ділянок – для інди-

відуального дачного будівництва – громадянам з державної або кому-

нальної власності?

а)         до 0,5 га;

б)         до 0,12 га;

в)         до 0,1га.

10.       Який документ є підставою дарування земельної ділянки?

а)         нотаріально посвідчений договір дарування земельної ділянки;

б)         державний акт на земельну ділянку;

в)         сертифікат на право володіння земельною ділянкою.

Тести дорозділу 6. Гарантії прав на землю

Виберіть правильний варіант відповіді

1.         Захист земельних прав громадян та юридичних осіб здійснюєть-

ся шляхом:

а)         відшкодування заподіяних збитків;

б)         видання розпоряджень компетентними орган ми виконавчої влади;

в)         притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

2.         Способи захисту земельних прав це:

а)         дії державних органів, що безпосередньо спрямовані на захист прав

громадян;

б)         варіанти звернення громадян за захистом свого порушеного права,

обумовлені різницею діяльності державних та інших органів по захис-

ту прав у цілому;

в)         дії уповноваженої особи, за допомогою яких вона може вимагати здій-

снення захисту своїх земельних прав від посягань інших суб’єктів.

3.         Недійсність угоди має місце:

а)         за наявності всіх істотних умов;

б)         при її укладенні дієздатним громадянином;

в)         при її укладенні внаслідок помилки

4.         Підставами відшкодування збитків є:

а)         недійсність укладеної угоди;

б)         встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

в)         факт звернення з позовом до суду.

5.         Збитки власникам земельних ділянок і землекористувачам від-

шкодовують:

а)         Мінекоресурсів України;

б)         особи, що їх заподіяли;

в)         органи земельних ресурсів.

6.         Які органи розглядають земельні спори?

а)         адміністрація підприємств, установ, організацій;

б)         прокуратура;

в)         місцеві ради.

7.         Правами сторін при розгляді земельних спорів є:

а)         заперечувати клопотання і докази іншої сторони;

б)         брати участь у дослідженні доказів;

в)         користуватись різними процесуальними правами, що надаються законом.

8.         Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюють:

а)         апеляційний суд;

б)         орган, який прийняв це рішення;

в)         особи, на яких буде покладено обов’язок його виконання.

9.         Який орган вирішує майнові спори, пов’язані із земельними від-

носинами?

а)         суд;

б)         сільська рада;

в)         органи місцевої виконавчої влади.

10.       Участь експертів при розгляді земельного спору є:

а)         обов’язковою;

б)         допоміжною;

в)         можливою, за бажанням сторін спору.

Тести до розділу 7. Правові форми управління земельними ресурсами

Виберіть правильний варіант відповіді

1.         Відповідно до цільового призначення усі землі України поділя-

ються на:

а)         землі сільськогосподарського призначення;

б)         землі особистого використання громадянами;

в)         землі ботанічних садів.

2.         До функцій державного управління належать:

а)         передача землі в оренду уповноваженими на те органами;

б)         ведення державного земельного кадастру;

в)         обмеження прав на землю.

3.         До органів міжгалузевого управління у сфері охорони і раціо-

нального використання земель належать:

а)         Кабінет Міністрів України;

б)         місцеві ради та місцеві державні адміністрації;

в)         Мінекоресурсів України.

4.         Державний комітет України по земельних ресурсах є:

а)         центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

б)         органом загальної компетенції, що здійснює управління в земельній

сфері;

в)         органом міжгалузевого управляння у сфері охорони і використання зе-

мель.

5.         Метою здійснення землеустрою є:

а)         підготовка земель до їх використання;

б)         охорона земель;

в)         збір даних про використання земель.

6.         Контроль за використанням та охороною земель це:

а)         діяльність компетентних органів держави, спрямована на додержан-

ня вимог земельного законодавства;

б)         діяльність громадян — суб’єктів земельних відносин, спрямована на

охорону землі;

в)         виконання рішень місцевої влади з питань охорони довкілля.

7.         Головними державними інспекторами по вико ристанню та охо-

роні земель є:

а)         голови місцевих державних адміністрацій;

б)         голова Держкомзему;

в)         начальники районних відділів земельних ресурсів.

8.         Система спостережень за станом земельного фонду це:

а)         землеустрій;

б)         земельний кадастр;

в)         моніторинг земель.

9.         Повноваженнями державних інспекторів у сфері державного

контролю є:

а)         складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення;

б)         вилучати земельні ділянки для суспільних потреб;

в)         давати вказівки із земельних питань для вищих органів державної влади.

10.       Повноваженням якого державного органу, що здійснює управ-

ління в земельній сфері, є давати обов'язкові для виконання приписи:

а)         Державної служби охорони родючості ґрунтів;

б)         Держземінспекції;

в)         Мінекоресурсів.

Тести до розділу 8. Відповідальність за порушення земельного законодавства

Виберіть правильний варіант відповіді

1. Юридична відповідальність - це:

а)         юридичний обов’язок;

б)         юридична можливість;

в)         моральний обов’язок.

2.         Юридична відповідальність є:

а)         видом моральної відповідальності;

б)         видом соціальної відповідальності;

в)         видом кримінальної відповідальності.

3.         До функцій юридичної відповідальності за порушення норм зе-

мельного законодавства, зокрема, належать:

а)         вона є елементом механізму гарантій земельних прав суб'єктів право-

відносин;

б)         вона є можливістю притягнення до відповідальності винних осіб;

в)         забезпечення реалізації норм права.

4.         До видів юридичної відповідальності за земельні правопорушен-

ня належать:

а)         кримінальна, адміністративна;

б)         цивільно-правова, дисциплінарна;

в)         адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна;

г)         кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна.

5.         Юридична відповідальність за порушення земельного законодав-

ства є:

а)         міжгалузевим правовим інститутом;

б)         галузевим правовим інститутом;

в)         спеціальним правовим інститутом.

6.         До складу земельного правопорушення входять:

а)         об’єкт, об'єктивна сторона, суб’єкт правопорушення;

б)         об’єкт, об'єктивна сторона, суб’єктивна сторона правопорушення;

в)         об’єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона правопору-

шення;

г)         об’єкт, суб'єкт правопорушення.

7.         Суб’єктивна сторона правопорушення характе ризується:

а)         наявністю вини, тобто психічним ставленням суб’єкта до вчиненого

ним протиправного діяння та його шкідливих наслідків;

б)         наявністю вини;

в)         психічним ставленням суб’єкта до вчиненого ним протиправного діян-

ня та його шкідливих наслідків.

8.         Земельні правопорушення залежно від об’єктів умовно поділя-

ють на:

а) власне земельні правопорушення та земельні правопорушення кримі-нальної спрямованості;

б)         власне земельні правопорушення та земельні правопорушення еколо-

гічної спрямованості;

в)         власне земельні правопорушення та земельні правопорушення адміні-

стративної спрямованості.

9.         Суб’єктом земельного правопорушення є:

а)         особа, яка його вчинила;

б)         фізична особа, яка його вчинила;

в)         деліктоздатна особа, яка його вчинила

10.       Цивільно-правова відповідальність за земельне правопорушен-

ня являє собою форму державного примусу, що полягає у:

а)         невигідних моральних наслідках для правопорушника;

б)         застосуванні до нього примусових санкцій;

в)         невигідних майнових наслідках для правопорушника.

11.       Підставою юридичної відповідальності за земельні правопору-

шення є:

а)         вчинення земельного правопорушення;

б)         вчинення злочину;

в)         вчинення адміністративного проступку.

Тести до розділу 9. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення

Виберіть правильний варіант відповіді

1.         До земель України належать:

а)         усі землі в межах ЇЇ території, у тому числі острови та землі, зайня-

ті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділя-

ються на категорії;

б)         лише землі в межах її території, які за основним цільовим призначен-

ням поділяються на категорії;

в)         лише землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим при-

значенням поділяються на категорії.

2.         Землі України за основним цільовим призначенням поділяються

на такі категорії:

а)         землі сільськогосподарського призначення;

б)         землі житлової і громадської забудови;

в)         землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г)         землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д)         землі історико-культурного призначення;

є) землі лісового фонду; є) землі водного фонду;

ж)        землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та ін-

шого призначення;

з)         землі запасу.

3.         Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на під-

ставі рішень:

а)         органів державної влади і органів місцевого самоврядування відповідно

до їхніх повноважень;

б)         органів Держкомзему України;

в)         органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів

Держкомзему України відповідно до їхніх повноважень;

г)         Верховної Ради України.

4.         Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власнос-

ті громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою:

а)         власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет Міні-

стрів України;

б)         власників земельних ділянок у порядку, який встановлює Президент

України;

в)         користувачів земельних ділянок у порядку, який встановлює Кабінет

Міністрів України.

5.         Землями сільськогосподарського призначення визнаються:

а)         землі, надані лише для виробництва сільськогосподарської продукції;

б)         землі, надані лише для здійснення сільськогосподарської науково-

дослідної та навчальної діяльності;

в)         землі, надані лише для розміщення відповідної виробничої інфраструк-

тури або призначені для цих цілей;

г)         землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здій-

снення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяль-

ності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призна-

чені для цих цілей.

6.         До земель сільськогосподарського призначення належать:

а)         лише сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіно-

жаті, пасовища та перелоги);

б)         лише несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, по-

лезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що від-

несені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і

дворами, землі тимчасової консервації тощо);

в)         сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя

7.         Землі сільськогосподарського призначення передаються у влас-

ність:

а)         громадянам;

б)         сільськогосподарським підприємствам;

в)         сільськогосподарським науково-дослідним установам і навчальним за-

кладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім

школам;

г)         несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям,

релігійним організаціям і об'єднанням громадян;

ґ) іноземним громадянам.

8.         Державним і комунальним сільськогосподарським підприєм-

ствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із зе-

мель:

а)         державної і комунальної власності у постійне користування для

науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільсько-

господарського виробництва;

б)         державної і комунальної власності у власність для науково-дослідних,

навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського вироб-

ництва;

в)         приватної власності у постійне користування для науково-дослідних,

навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського вироб-

ництва.

9.При приватизації земель державних і комунальних сільськогос-подарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки пе-редаються:

а)         тільки працівникам цих підприємств, установ та організацій;

б)         працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіо-

нерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю);

в)         головам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіоне-

рам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

10. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сіль-ськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають:

а)         органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповід-

но до Їхніх повноважень;

б)         органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповід-

но до Їхніх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств,

установ та організацій;

в)         органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповід-

но до їхніх повноважень за клопотанням голів цих підприємств, уста-

нов та організацій.

11.       Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування

у процесі приватизації створюють резервний фонд земель, погоджую-

чи його місця розташування з працівниками цих підприємств, установ

та організацій, а також з пенсіонерами з їх числа, у розмірі:

а)         до 5 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постій-

ному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій;

б)         до 10 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постій-

ному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій;

в)         до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у по-

стійному користуванні відповідних підприємств, установ та органі-

зацій.

12.       Землі фермерського господарства можуть складатися із:

а)         земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському гос-

подарству як юридичній особі;

б)         земельних ділянок, що належать громадянам —членам фермерського

господарства на праві приватної власності;

в)         земельної ділянки, що використовуються фермерським господарством

на умовах оренди;

г)         земельної ділянки, що належить на праві користування фермерському

господарству як юридичній особі.

13.       Для ведення особистого селянського господарства земельні ді-

лянки на праві власності можуть мати:

а)         лише громадяни України;

б)         особи без громадянства;

в)         лише громадяни України та іноземні громадяни.

14.       Земельні ділянки, призначені для садівництва, можна викорис-

товувати:

а)         лише для закладання багаторічних плодових насаджень;

б)         лише для вирощування сільськогосподарських культур;

в)         для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сіль-

ськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будин-

ків, господарських споруд тощо.

15.       На земельних ділянках, наданих для городництва, не допуска-

ється:

а)         зводити тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від

негоди;

б)         закладати багаторічні плодові насадження;

в)         споруджувати капітальні будівлі і споруди.

16.       До земель житлової та громадської забудови належать:

а)         земельні ділянки, призначені для закладання багаторічних плодових

насаджень;

б)         земельні ділянки у межах населених пунктів, що їх використовують

для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, ін-

ших об'єктів загального користування;

в)         земельні ділянки поза межами населених пунктів, що їх використову-

ють для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд,

інших об'єктів загального користування.

17.       Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або

органів місцевого самоврядування земельні ділянки для будівництва та

обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гараж-

ного будівництва можуть передаватися:

а)         за плату у власність;

б)         безоплатно у користування;

в)         лише в оренду;

г)         безоплатно у власність або надаватися в оренду.

18.       Житлово-будівельним (житловим) і гаражно-будівельним коо-

перативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого

самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівни-

цтва передаються:

а)         безоплатно у власність або в оренду у розмірі, який встановлюється

відповідно до затвердженої містобудівної документації;

б)         за плату у власність;

в)         безоплатно у користування.

19.       Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житло-

ві будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові

території державної або комунальної власності, надаються в постійне

користування:

а)         підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління

цими будинками;

б)         тільки працівникам цих підприємств, установ та організацій;

в)         працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсі-

онерам з їх числа,