Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_51967306764c0c8fce7e0afe51fb54ac, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Розділ 9. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення 1. Поняття та особливості правового режиму земель сільськогоспо-дарського призначення : Земельне право : Бібліотека для студентів

Розділ 9. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення 1. Поняття та особливості правового режиму земель сільськогоспо-дарського призначення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 

Загрузка...

Відповідно до вимог Земельного кодексу України землями сільсько-господарського призначення визнаються землі, надані для потреб сіль-ського господарства або призначені для цих цілей. Це найважливіша із усіх категорій земель. Головною особливістю її є те, що земля тут висту-пає в якості основного засобу виробництва продуктів харчування і кор-мів для тваринництва, а також сировини для промисловості.

До складу земель сільськогосподарського призначення входять:

а)         сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті,

пасовища та перелоги);

б)         несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, поле-

захисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що відне-

сені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і

дворами, землі тимчасової консервації) ( 50, ст. 21-22).

До складу земель сільськогосподарського призначення входять та-

кож особливо цінні продуктивні землі з високородючими грунтами. Це

– чорноземи нееродовані несолонцюваті суглинкові на лесових породах,

лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові грунти, темно-

сірі опідзолені та чорноземи опідзолені па лесах і глеюваті, бурі гірсько-

лісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі, підзолисто-дернові

суглинкові грунти, коричневі грунти Південного узбережжя Криму, дер-

нові глибокі грунти Закарпаття.

Особливо цінні продуктивні землі підлягають особливій охороні, збереженню і відтворенню їх родючості у процесі сільськогосподарсько-го використання.

На жаль, в Україні в останній час спостерігається стійка тенденція скорочення площ продуктивних сільськогосподарських угідь. Одночас-но збільшується кількість так званих порушених земель.

За останні 30 років площі еродованих земель зросли у 2,5 раза, в тому числі еродованої ріллі – у три рази. Внаслідок ерозійних процесів що-річний змив грунту з розорених схилових земель досягає 460 млн т. У ньому міститься 11 млн т гумусу, 0,5 - азоту, 0,4 - фосфору і 7 млн т калію. Найбільший змив грунтів зафіксовано в Чернівецькій (27,8 т/га), Хар-ківській (24 т/га), Тернопільській (24,5 т/га), Закарпатській (23,3 т/га) областях. Недобір сільськогосподарської продукції на еродованих зем-лях щорічно становить 8-9 млн т у зерновому обчисленні.

Поряд з ерозійними процесами спостерігається інтенсивна деграда-ція схилових сільськогосподарських земель унаслідок зсувів, обвалів,

опливів. Ці явища дуже поширені в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Харківській та Чернівецькій областях.

У зоні Полісся інтенсивно збільшуються площі заболочених земель. У загальній площі сільськогосподарських угідь перезволожених грунтів 27, а заболочених 11 відсотків.

Виявлено тенденцію до збільшення площі земель із кислими грун-тами. Зокрема, за 1985-1995 р. їхня кількість у Кіровоградській області зросла до 66,8 відсотків, Закарпатській – 86,5, Івано-Франківській – 77,9 Вінницькій – 64,3 та Львівській – до 50,22 відсотків.

На значних площах орних земель у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Одеській, Рівненській, Харківській і Чернівецькій облас-тях кількість гумусу зменшилася на 0,3-0,4 відсотки. У цілому його вміст в одному шарі більшості ґрунтів нижчий від критичного рівня, що не-гативно позначається на їхній родючості. Щорічний винос гумусу в цих областях зростає на 1,8-2,4, а на деяких полях - на 24,5-52,5 т/га.

Тому особливого значення набуває підвищення культури земле-робства, дотримання правил господарського використання земель, про-ведення робіт щодо збереження і підвищення родючості ґрунтів, суворе дотримання земельного законодавства, що встановлює правовий режим земель сільськогосподарського призначення.

До складу земель сільськогосподарського призначення входять зе-мельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. У разі необхідності за бажанням територіальних громад сіл, селищ, міст у порядку землеу-строю може здійснюватися перерозподіл земельних ділянок сіножатей і пасовищ з метою максимального наближення громадських сіножатей і пасовищ до населених пунктів.

Земельні ділянки для ведення садівництва та городництва та-кож відносяться до складу земель сільськогосподарського призначен-ня. Використання земельних ділянок садівничими чи городницькими об'єднаннями громадян здійснюється відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Установлений Земельним кодексом України правовий режим земель сільськогосподарського призначення має мету недопущення виведення із сільськогосподарського обігу цих земель; забезпечення збереження і підвищення їх родючості у поєднанні з найбільш ефективним господар-ським використанням. З урахуванням цього земельним законодавством закріплено важливий принцип про те, що землі сільськогосподарського призначення надаються перш за все для сільськогосподарських цілей.

Для будівництва промислових підприємств та інших несільськогос-подарських потреб земельні ділянки несільськогосподарського призна-чення чи не придатні для сільського господарства надаються за згодою з власником землі.

До складу правового режиму земель сільськогосподарського призна-чення входить:

•          надання земель у власність та користування;

•          вилучення сільськогосподарських земель із користування;

•          надання прав громадянам та юридичним особам щодо користування земельними ділянками;

•          визначення обов'язків сільськогосподарських землекористувачів. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність

або надаються у користування:

а)         громадянам – для ведення особистого селянського господарства, са-

дівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, а також

для організації товарного сільськогосподарського виробництва;

б)         сільськогосподарським підприємствам – для організації товарного

сільськогосподарського виробництва;

в)         сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним

закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноос-

вітнім школам – для дослідних і навчальних цілей, пропаганди пере-

дового досвіду, для ведення сільського господарства;

г)         несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям,

релігійним організаціям та об'єднанням громадян – для ведення під-

собного сільського господарства.

Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи

та організації одержують земельні ділянки із земель права державної та комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та організації товарного сільськогосподарського ви-робництва.

У разі ліквідації державного чи комунального сільськогосподарсько-го підприємства, установи, організації землі, які перебували у їх постій-ному користуванні, повертаються власнику.

Громадяни набувають право власності на земельні ділянки сільсько-господарського призначення у разі:

•          придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

•          безоплатної передачі із земель права державної і комунальної влас-ності;

•          приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користу-вання;

•          одержання у спадщину;

•          виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) внаслідок паювання земель недержавних сільськогосподарських під-приємств [50, ст. 22]..

Громадяни України можуть одержувати земельні ділянки для веден-ня особистого селянського господарства без створення юридичних осіб. Використання ними цих земель здійснюється відповідно до закону.

Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади відпо-відно до їх компетенції можуть надавати в оренду земельні ділянки для випасання худоби, заготівлі сіна жителям сіл, селищ і міст за рахунок зе-мель права державної і комунальної власності.

Громадянам із земель права державної і комунальної власності пере-даються у власність або надаються в оренду земельні ділянки для веден-ня індивідуального або колективного садівництва. Використання земель-них ділянок садівничих товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Об'єднанням громадян та окремим громадянам за їх бажанням нада-ються в оренду земельні ділянки для городництва із земель державної та комунальної власності. Закладання багаторічних плодових насаджень на земельних ділянках, наданих для городництва, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається. У разі необхідності на да-них земельних ділянках можуть будуватися тимчасові споруди для збе-рігання інвентарю та захисту від негоди. Після закінчення строку оренди земельної ділянки, наданої для городництва, побудовані тимчасові спо-руди підлягають знесенню власниками цих споруд за їх рахунок.

Підприємства, установи та організації несільськогосподарського про-філю можуть придбати у власність землі сільськогосподарського та іншо-го призначення для ведення підсобного господарства. Підприємства хар-чової і переробної галузі та фізичні особи, які займаються переробленням сільськогосподарської сировини, можуть отримувати у власність землі сільськогосподарського призначення з метою створення власної сиро-винної бази.

Несільськогосподарські підприємства, установи, організації для своїх працівників і пенсіонерів з їх числа, що проживають у сільській місцевос-ті, можуть отримувати у власність земельні ділянки для організації осо-бистих селянських господарств, сінокосіння і випасання худоби. Зазна-чені підприємства, установи і організації можуть передавати у власність та надавати в оренду придбані ними земельні ділянки своїм працівникам і пенсіонерам з їх числа.

Вилучення земель сільськогосподарського призначення для держав-них і місцевих потреб перебуває під особливим контролем держави. Хоча такі випадки повинні бути зведені до мінімуму, все ж необхідність у цьо-му інколи виникає: треба розширити, наприклад, територію міст і селищ, і не завжди для цього знаходяться інші Несільськогосподарські землі.

Вилучення сільськогосподарських земель з кадастровою оцінкою вище середньо-районного рівня з метою їх надання для несільськогоспо-149

дарських потреб допускається лише у виключних випадках, пов'язаних з виконанням міжнародних зобов'язань, розробкою цінних корисних ко-палин, будівництва об'єктів культури та історії, охорони здоров'я, осві-ти, доріг, магістральних трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач та інших лінійних споруд при відсутності інших варіантів можливого роз-міщення цих об'єктів.

Окремі ділянки продуктивних земель можуть бути визнані особли-во цінними для певного регіону. Це, в першу чергу, дослідні поля і ді-лянки науково-дослідних установ та учбових закладів, землі природно-заповідного фонду, історико-культурного призначення, інші землі.

Перелік таких земель встановлюється органами державної влади. Ви-лучення земель взагалі не допускається.

У кожному випадку в ході вилучення земель сільськогосподарського призначення здійснюється не лише компенсація збитків, завданих вна-слідок такого вилучення власникам чи користувачам землі, а й витрат сільськогосподарського виробництва в розмірі вартості освоєння рівно-великої площі нових земель (35, с. 244).



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_51967306764c0c8fce7e0afe51fb54ac, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0